WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами - Курсова робота

Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами - Курсова робота

- методом моделювання структури основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ похідних термінів;

- морфемним аналізом у випадку, коли спостерігається невідповідність рівня похідності основи в синхронії та діахронії;

- дистрибутивним методом з домінуючою роллю валентнісного аналізу, необхідного для виявлення валентних зв'язків дієслівних префіксів, основ префіксальних дієслів та їх віддієслівних дериватів;

- кількісними підрахунками для визначення активності основ та продуктивності моделей, за якими вони утворюються;

- методами описового та порівняльного вивчення термінологічних одиниць, які дозволяють виявити та пояснити спільні та відмінні риси у структурносемантичній організації префіксальних дієслів з германськими префіксами та напрямках реалізації словотворчих потенцій їх основ.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що вперше представлено спробу комплексного дослідження основ префіксальних дієслів у напрямку від твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, які їх містять, до спiввiдносних з ними за структурою та семантикою основ похiдних термінів, які вивчаються з позицiї їx семантичної, структурної та етимологiчної організації.

Установлено, що в англійський субмовi економіки генетичний фактор не відіграє значної ролi при творенні основ префiксальних дiєслiв: 45% вiд загальної кiлькостi виявлених основ префiксальних дiєслiв мають гiбридну структуру. Іншомовнi твірні основи, які комбiнуються з дієслівними префiксами, представлені, головним чином, основами латинського та французького походження.

На матерiалi основ префiксальних дiєслiв у функцiї економiчних термінів отримало підтвердження положення про збiльшення ролі автохтонних словотворчих засобiв в сучаснiй англiйськiй мові.

Дiстало подальший розвиток положення про те, що словотворчі потенції основ термінів визначаються їх семантичною та деривацiйною структурою, характером та походженням СЛ, наявністю відповідних лексичних та семантичних нiш у термiносистемi, набором pecypciв мови та загальномовними словотворчими тенденціями.

Виявлено, що англiйська економiчна термiносистема не мае спецiального iнвентарю моделей префiксальних дiєслiв та їх вiддiеслiвних дериватiв, якi утворюються у вiдповiдностi до загальномовних норм за нетранспонувальними та транспонувальними моделями, що xapaктерні для загальнолiтературної мови.

Установлено, що економічні терміни представлені префiксальними дієсловами та їх віддієслівними деривативами, є детально продуманими утвореннями з експліцитно вираженою мотивованістю. Вони утворюються з метою точнішого і раціональнішого вираження певної термінологічної iнформацiї у найбiльш прийнятнiй для наукової комунікації формi, вiдображаючи результати предметно-пiзнавальної дiяльностi людини.

Теоретичне значення. Результати дослiдження є певним внеском в теорію словотвору та термiнотворення англiйської мови, яке доповнюється аналізом джерел, шляхів та лінгвістичного механізму виникнення термінів, що сприяє всебiчному висвiтленню нацiональної своєрiдностi англiйського слово- та термінотворення. Вивчення структурно-семантичної організації префiксальних дiєслiв з германськими дієслівними префiксами та словотворчих функцiй їx основ дає можливiсть визначити співвідношення власномовного та iншомовного, актуального та потенцiального, випадкового та закономiрного в сучаснiй англiйськiй мові.

Практичне значення одержаних результатiв. Матерiали дослідження можуть знайти застосування на практичних заняттях з англiйської мови зi студентами економічних спецiальностей, при укладанні навчального словотворчого гніздового економічного словника, галузевих перекладних словникiв, пiдручникiв, збiрникiв вправ, методичних та довiдкових посiбникiв для студентiв та аспiрантiв економiчного профiлю; у практицi викладання курсу лексикологiї, термiнознавства, тeopiї та практики перекладу для студентiв мовних вузiв, та при написаннi курсових i дипломних робiт.

Особистий внесок полягає у проведенні комплексного дослiдження структурно-семантичноiї органiзацiї префiксальних дiєслiв у функції економiчних термінів у напрямку вiд ТО вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є до співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів, що дало можливість встановити їx синтагматичнi взаємостосунки та побудувати словотворчі ланцюжки.

РОЗДIЛ 1. ПРОБЛЕМИ ЛIНГВIСТИЧНОГО ДОСЛIДЖЕННЯ ТЕРМIНОЛОГIЇ ТА ТЕРМIНОТВОРЕННЯ

1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi

Досягнення у галузi матерiальної та духовної культури народу викликають потребу в утворенні та розвитку термiнологiчних систем. Наукова термiнологiя є найбiльш динамiчною частиною словникового складу сучасної лiтературної мови, яка вiдображає надбання людства на певному iсторичному етапi. Розвинутi термiнологiчнi системи свідчать про високий рівень суспiльного розвитку [82; 129; 190]. Термінологічна система – це сукупнiсть термінів, що спiввiдносяться з певною областю професійної дiяльностi людини та зв'язанi один з одним на понятiйному, лексико-семантичному та словотворчому рiвнях [35; 29; 51; 105; 129; 217; 267]. Як i будь-яка система, вона характеризується цілісністю, структурністю, iєрархiчнiстю, залежністю від об'єктiв матеріального світу, рухомістю, здатністю до зростання, розвитку та удосконалення.

Науково-технiчний прогрес та iнформатизацiя суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства – науки про природу тepмінa та термiнології, яку було започатковано у працях С.О. Чаплигiна, Д.С. Лотте, Г.О. Винокура, В.В. Виноградова, О.О. Реформатського, Г. Холодного, Е. Вюстера та Х. Фельбера. На сьогоднiшнiй день питання сутносі наукового терміна у зарубiжнiй та вiтчизнянiй лiнгвiстицi вивченi досить rлибоко. Науковцями було дослiджено природу терміна, його ознаки, критерiї розмежування терміна i не терміна [35; 77; 88; 143; 151; 152; 213; 227; 266; 161], співвідношення терміна та поняття [28; 51; 136; 261], терміна та номена [7; 147], способи та засоби творення термінів [1; 20; 47; 98; 92; 204; 269], були розробленi принципи побудови та упорядкування науково-технічних термінологій [69; 80; 90; 105; 226; 242]. Особливо важливими у сучасний перiод глобальних суспiльно-економiчних змiн та бурхливого розвитку рiзних галузей науки, технiки та сфер виробництва є дослiдження, присвяченi комплексному вивченню окремих термiносистем [42; 56; 11 О; 171; 105; 129].

У термiнознавствi окреслилося два основних підходи у дослiдженнi термінів – нормативний та дескриптивний [56; 101] або, як визначають його деякi лінгвісти, функцiональний [31]. Представники нормативного підходу розглядають термiни як обробленi за прямою домовленiстю особливi слова чи словосполучення, що протиставляються за своєю формою та значенням загальновживаним словам чи словосполученням [52; 90; 105]. На їхню думку, основними вимогами щодо терміну є його однозначнiсть, точнiсть, експресивна нейтральнiсть, стiйкiсть вживання, системнiсть та штучнiсть творення.

Дескриптивний (функцiональний) підхід ґрунтується на положенні Г.О. Винокура про те, що "у ролi терміна може виступати будь-яке слово, ... термiни – це не особливi слова, а лише слова у особливiй функції" [27, с. 5]. Згiдно цього пiдходу, будь-яке повнозначне слово-нетермiн може стати терміном шляхом включення його в спецiальний словник за ознакою точної вiдповiдностi з певною соцiально органiзованою рiччю або поняттям, а будь-який термін може повернутися до загальновживаної лексики шляхом втрати точної вiдповiдностi з рiччю або виходу даної речi або поняття зi вжитку; тобто, з одного боку, область термiнології замкнута, а з іншого – знаходиться у взаємодії з побутовою мовою. Результатом взаємодiї побутової та наукової картин світу є термінологізація загальновживаної лексики, детермінологізація вплив словотворчих особливостей термінів на лексику загального вжитку та збiльшення ролi окремих термiносистем в життi людей як наслiдок науково-технiчного прогресу. Наше дослiдження виконане у руслi криптивного (функцiонального) пiдходу, який стає домiнуючим у сучасному термiнознавствi, про що свiдчать численнi публікації [31; 51; 56; 129; 130; 166; 168; 260; 261].

Розмежування нормативного i дескриптивного (функцiонального) пiдходiв висунуло на перший план певнi проблеми. Одна з них – це співвідношення природнього та штучного у термiнологiї. На вiдмiну вiд звичайного слова, для творення якого достатньо iснуючих засобiв словотворення, терміну необхiдне ще словесне розкриття змiсту термінологічної номінації, тобто дефiнiцiя поняття, оскiльки термін завжди співвідноситься зi спецiальним поняттям [29, с. 89]. Як наслiдок цього, більшість термінів як одиниць спецiального найменування створюються штучно. Однак, iнтенсивна внутрiшньомовна мобільність лексики спричинює стирання чіткої межі між загальнолiтературною лексикою та лексикою спецiального призначення [38, с. 405]. 3 одного боку, загальновживана лексика виступає джерелом поповнення термінологічного фонду, а з іншого – терміни часто повертаються в загальновживану лексику, чим і сприяють її розвитковi. Термінологічна та загальновживана лексика часто мають спільні генетичні корені, граматичну будову та словотворчу базу. Творення значної частини термінів базується на словотворчих засобах та способах загальнолiтературної мови. Термiни слiд розглядати як пограничну межу мiж природнiм та штучним у мові, визначення співвідношення між якими є досить актуальним для упорядкування, стандартизацiї та розбудови термiносистем [29; 129; 166]. Неможливiсть чiтко відокремити загальновживану від термiнологiчної лексики чи навпаки, термінологію від загальновживаної лексики, ускладнює вивчення термінологічної лексики.

Loading...

 
 

Цікаве