WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками - Курсова робота

Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками - Курсова робота

Синтаксичні функції дієслівних ФО з сурядною структурою співпадають з синтаксичними функціями дієслова.

Окрім вище згаданих ідіом з сурядною структурою в англійській мові мають місце ще й інші дієслівні звороти з такою ж структурою. Але їх не варто плутати з ідіомами, не дивлячись на співпадіння структур. Розглянуті звороти задовольняють всі потреби, котрі висувають ФО: коефіцієнт їх стійкості не нижче мінімального, в них ясно показано повне переосмислення компонентів, і всі вони являються окремо оформленими. Інші ж звороти, зовні схожі на них, не являються ФО. Мається на увазі словосполучення типу aid and abet (підбивати, підсобляти), pick and choose (вибирати, перебирати). Вони володіють окремо оформленістю, так як змінюється не останній компонент, а обидва. Але цим зворотам не властиве переосмислення компонентів. Їх компоненти вживаються в прямому, буквальному значенні. Перераховані звороти звичайно є сталими виразами, але не фразеологічного характеру.

Окрім фразем з підрядною та сурядною структурою існують ще фраземи змішаного типу. Це фразеологічні звороти з підрядно-сурядним та з сурядно-підрядним зв'язками.

Отже, що стосується англійських фразеологізмів, то найбільш поширеною для них є тематична класифікація, яка розділяє сталі вирази на групи за співвіднесеністю їх головних компонентів до певної частини мови. Всі компоненти сталих виразів з сурядними сполучниками перебувають між собою у певних відношеннях та мають здебільшого немотивоване значення.

2.3 Фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові

Розробкою класифікації фразеологізмів у Росії займалися з кінця ХІХ століття. На даний момент розроблений цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць на різних основах [51].

Кожний фразеологізм – це текст, хранитель культурної інформації. В. Н. Телія стверджує, що "образи, котрі лежать в основі фразеологізмів та пов'язаних значень слова, в основній своїй масі прозорі для даної лінгво-культурної спільноти, так як відображають характерне для неї світобачення та світорозуміння, що й дозволяє національній специфіці фразеологічного складу мови проявлятися більш яскраво" [55].

Фразеологізми, котрі вживаються в сучасній російській мові, складаються з російських слів, котрі стали компонентами фразеологізму, а значить, фразеологічний склад мови – явище національне та джерелом виникнення фразеологізмів є мовлення народу – носія російськой мови. Більша частина фразеологізмів утворилась в період, коли писемності ще не існувало. Найбільшу кількість фразеологізмів російськой мови складають одиниці, котрі називають діяльність людини – фізичну, розумову, мовленнєву.

Всі подібні фразеологізми утворилися на базі слів, словосполучень та речень. Авторство таких фразеологізмів втрачалося, вони ставали загальнонаціональними, вживалися всіма людьми. Коли новоутворена одиниця отримує широке застосування в усному мовленні, вона стає частиною мови та починає функціонувати не тільки в усному, але й у письмовому мовленні [56; 212].

Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російської грамматичної будови.

Академік Ларін Б. А. вважає, що "вирішальною умовою перетворення простого речення в ідіоматичне було семантичне збагачення, котре називається метафоризацією, сутність якої полягає в розширенні та узагальненні значення в сторону образної типовості" [39; 125]. Більшість фразеологізмів російської мови по своїй суті – образно-емотивні, тобто такі, в значенні яких дуже важливо образна основа. Механізм формування таких фразеологізмів полягає в тому, що спочатку в світі виникає деяка прототипна ситуація, тобто ситуація, котра відповідає буквальному значенню фразеологізма. За такої ситуації закріпляється зміст, котрий потім переосмислюється, тобто формується образ фразеолгічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипній ситуації. Так виникає внутрішня форма, "в котрій міститься основна інформація, пов'язана з культурою. Саме у внутрішній формі фразеологізму знаходяться "сліди" культури – міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури" [41; 84]. Ці фразеологізми представляють найбільший інтерес в плані виявлення культурної специфіки, так як вони мають культурно-зумовлені причини або культурно-значимі наслідки.

У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту. Семантику таких фразеологізмів можна інтерпретувати з позицій ціннісних установок та стереотипів, властивих ментальності нації, тобто в термінах національної культури [41].

В російській мові існує дуже багато типів фразеологізмів. Але особливої уваги у даному дослідженні заслуговують сталі вирази, до складу яких входять сурядні сполучники.

Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.

Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може. Обмеженою можливістю реалізації морфологічних форм володіють у зворотах цієї моделі лише дієслова (судить да рядить, ни стать ни сесть, ни дать ни взять).

Серед фразеологізмів, котрі складаються з іменників, найбільш яскравою та типовою групою виступають звороти із синтаксично зумовленим значенням типу кожа да кости, стар и мал, ни кола ни двора.. Слова, котрі поєднуються за допомогою сполучників у цілу одиницю, виступають або як синонімічні, а також пов'язані за змістом (тишь да гладь, суды да пересуды), або як антонімічні (то там то тут, ни тепло ни холодно, ни с того ни с сего, и смех и грех, ни к селу ни к городу).

В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни...ни, то...то: взад и вперед, туту и там, целиком и полностью, день и ночь, ни конца ни краю, ни то ни се.

За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:

1 субстантивні (чай да сахар, альфа и омега, ни гласа ни воздыхания, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело);

2 ад'єктивні (тот или другой, ни жив ни мертв, и вашим и нашим);

3 адвербіальні (и шатко и валко, ни тепло ни холодно, ни больше ни меньше, ни взад ни вперед, вкось и впрямь, сплошь и рядом, решено и подписано, раз и навсегда);

4 дієслівні ( ни стать ни сесть, ни дать ни взять, спит и видит).

Всі вони зустрічаються в сучасній російській мові приблизно з однаковою частотою, але найбільш вживаними, як і в англійській мові, вважаються субстантивні фразеологізми (чай да сахар, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело, маг и волшебник).

Слід відмітити, що на сучасному етапі вивчення фразеологізмів російської мови, коли немає точних для стилістичної та історико-часової оцінки як окремих сталих виразів, так і цілих розрядів та різновидів фразеологічних одиниць, коли немає чіткої межі між самими стилями мови, можлива лише сама загальна стилістична та історико-часова оцінка російських сталих виразів, котрі включені до складу словників [39].

Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв'язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою, члени яких поєднані між собою сурядним сполучником (так и быть, суд да дело, ни шьет ни порет). У порівнянні з англійськими сталими виразами, трикомпонентні фразеологізми майже не зустрічаються у російській мові на сучасному етапі її розвитку.

Щодо сталих виразів субстантивного типу, то найчастіше їх компоненти поєднуються між собою за допомогою сполучника и та да (суд да дело, альфа и омега, гром и молния, все и каждый, суды да пересуды). Але також нерідко можна зустріти і зв'язок за допомогою парних сполучників и...и, ни...ни (и смех и грех, ни кола ни двора, ни к городу ни к селу, ни больше ни меньше, и шатко и валко).

Loading...

 
 

Цікаве