WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості перекладу англійських заперечень - Курсова робота

Особливості перекладу англійських заперечень - Курсова робота

Отже, на нашу думку, обидва перекладача відторили це речення з множинним запереченням саме для того, щоб читач більш вдумливо осмислив це речення та вкладений в нього зміст.

На цьому рівні дуже часто виникають труднощі при перекладі. З одного боку, подвійне заперечення не властиве англійській мові, а, отже, якщо автор все ж таки вдався до нього, то необхідно спробувати зберегти форму не нехтуючи змістом. А з другого боку, важливо щоб читач отримав якомога більше інформативності з прочитаного, а мейози часто ускладнює сприйняття.

При аналізі повісті Джона Фаулза "Вежа з чорного дерева" було відібрано лише 6 речень з повдійним запереченням, тобто мейозису, що говорить про рідкість його вживання (Додаток 4).

Висновки

При комплексному аналізі основних засобів вираження заперечення в англійській мові були зроблені висновки та виокремлені особливості їх перекладу російською мовою на матеріалі повісті Джона Фаулза "Вежа з чорного дерева" та її двох перекладів К. Чугунова та І. Безсмертної.

Заперечення бувають різних видів і можуть проявлятися на будь-якому мовному рівні (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному) залежно від виду.

На лексичному рівні заперечення може проявлятися у вигляді слів, які не мають формально-граматичних ознак заперечення, але маєть негативне значення. Такі слова найчастіше перекладаються російською мовою за допомогою антонімічного перекладу, що призводить до того, що заперечення в оригіналі, яке було виражено на лексичному рівні в перекладі буде відтворюватися на граматичному рівні, зокрема заперечного префікса не або заперечної частки не.

На лексичному рівні перекладачі доволі часто використовують різні граматичні трансформації. Це можна пояснити тим, англійська та російська мови відносяться до різних граматичних груп. Тому, інколи слова, які мають імпліцитне заперечне значення в оригіналі не мають лексичного заперечного відповідника російською мовою. В таких випадках перекладач змушений нехтувати формою. Але існують слова заперечне значення яких співпадає в англійській та російській мовах.

Особливість імпліцитного заперечення полягає в асиметрії плану змісту та плану вираження. Тому перед перекладачем постає питання, що є найважливішим, відтворити форму чи зміст при перекладі, у кожному окремому випадку.

Інколи перекладачі застосовують метод компонентного аналізу для того, щоб вичленити в слові сему заперечення перш ніж перекладати. Аналіз повісті Джона Фаулза "Вежа з чорного дерева" показав, що лексичне заперечення є доволі рідким явищем, але при перекладі на цьому мовному рівні, перекладач повинен бути особливо обережним, щоб не зробити помилку.

Граматичний рівень представлений афіксацією, заперечними займенниками, прислівниками, заперечними конструкціями та ін. цей рівень є одним з найлегших мовних рівнів в плані перекладу російською мовою.

Аналіз показав, що найпоширенішим засобом вираження заперечення є заперечна частка not, яка при відтворенні російською мовою відповідає заперечній частці не. Було виявлено 458 речення з заперечною часткою в оригіналі, з яких І. Безсмертна відтворила 87 %, а К. Чугунов 82 %.

Афіксація, яка представлена префіксацією та суфіксацією є ще одним з граматичних засобів вираження заперечення, більшу частину якої становлять заперечні префікси. Найбільшою кількістю похідних слів у тексті був представлений префікс un- – 43 % (від суми усіх заперечних префіксів), 22 % - префікс in-, 16 % - префікс dis-, 11 % - префікс im-, 8 % - префікс non-, 3 % - префікс de-, 2% - префікс mis-. А з префіксами ab-/a- було знайдено лише два слова (abnormal, amoral). Більшість префіксів при перекладі російською мовою приймає виглад заперечного префікса не, рідше без.

Заперечних суфіксів в англійській мові лише два: -less та –free. Суфікс -less завжди відповідає російському префіксу не або без/бес і не викликає труднощів при перекладі. Речень з цим заперечним суфіксом в досліджуваному творі було знайдено лише 28. Речень з суфіксом –free не було виявлено.

Емфази та риторичні питання, які супроводжуються специфічною інтонацією є засобами вираження на синтаксичному рівні. Усі ці засоби слугують для того, щоб досягнути більшої емоційності. При перекладі перекладачі намагаються максимально відтворити форму та зберегти зміст.

При аналізі ми виявили, що у більшості випадків перекладачі намагаються зберегти ту ж саму форму заперечення на цьому рівні, що була в оригіналі.

На стилістичному рівні, мейозиз є одним з основних засобів вираження заперечення. Особливістю є те, що мейозис – це фігура мови, яка в англійській мові виражається за допомогою подвійного заперечення, що є проти граматичної норми англійської мови. Найпоширенішою формою мейозису в англійській мові є подвійне заперечення not un-. А це означає, що при перекладі особливо важливо відтворити форму. Але при цьому максимально відтворити зміст, що є доволі важко. Тому, в таких випадках, перекладачі вдаються до антонімічного перекладу, що допомагає швидше зрозуміти контекст. І тим самим досягається мелодійність звучання. Лише в окремих випадках, перекладачам вдається зберегти стримане або обережне ставлення до сказаного. В творі Джона Фаулза було знайдено лише шість речень з вживанням мейозису, що говорить про складність цього прийому.

Список використаних джерел

  1. Аполлова М.А. Грамматические трудности перевода. – М.: "Междунар. Отношения", 1977 – 352 с.

  2. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). – Изд.2-е доп. – М.: Наука, 1974 – 493 с.

  3. Алигусейнова Ф.Ш. Типология отрицания в русском, лезгинском и английском языках: дис. канд. фил. наук. – Махачкала, 2007 - 153 с.

  4. Арнольд, И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Прогресс, 1991. – 342 с.

  5. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1969 – 607 c.

  6. Бархударов Л.С. Язык и перевод. (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Междунар. Отношения 1975, - 238 с.

  7. Баткин Л. Автор, оказывается, не умер // Иностранная литература. – 2002. – № 1.– с. 268 – 271.

  8. Бахарев А.И. Отрицание в логике и грамматике. - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1980 – 381с.

  9. Бахтин М.М. Исследования в лингвистике.– М.: Наука, 1983 – 416 с.

10.Бессмертная Ирина Михайловна [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу:URL:http://www.flip.kz/descript?cat=people&id=6278&subsection=142 – Загол. з екрана.

  1. Берман И.М. "Грамматика английского языка". - М: "Высшая школа", 1994 – 183 c.

11.Биографический очерк Чугунов Константин Алексеевич [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://www.proza.ru/2003/03/28-123 – Загол. з екрана.

  1. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. - М.: Наука, 1983 - 211 с.

  2. Боргер Я. В. Комплексный анализ речевых актов негативной реакции (На материале современных драматических произведений): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01 – Тюмень, 2004 - 173 с.

  3. Бродский И. Н. "О природе отрицательного суждения"// Вопросы логики/ Уч. зап. ЛГУ. № 263. Вып. 14.— Л.: Изд-во ЛГУ, 1959 – с. 37 – 50

  4. Бродский И.Н. "Отрицательные высказывания"//Вопросы логики/ Уч. зап. ЛГУ, 1973 г. - 104 с.

  5. Васильєв Є.М, Назарець В.М., Пелех Ю.В. Зарубіжна література. – Тернопіль: навчальна книга. – Богдан, 2004 – 352 с.

  6. Верба Г.В., Верба Л.Т. Довідник з граматики англійської мови. – К.: Освіта, 1995. – 320 с.

  7. Виноградов В.С. "Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001 — 224 с.

  8. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике / Под ред.В.Комиссарова. – М.: Наука, 1974 – 184 с.

  9. "Время новостей" // Издательство "Время" - №208 – от 09.11.2005 – с. 5-17.

  10. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в связи с наукой Диалектика Гегеля. Всемогущество отрицания. – М.: Изд.2, испр. 2009, - 376 с.

  11. Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка. М.: Просвещение, 1999 – 237 с.

  12. Гетманова А. Д. Отрицание в системах формальной логики. — М.: Высшая школа, 1972. — 139 с.

22.Демитренко, П.В. Сборник статей: речевой акт отказа. – М.: Наука, 1993 – 206 с.

Loading...

 
 

Цікаве