WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → " Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

" Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів

3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови

Проблема вербалізації та визначення структури і змісту поняття "страх" є об'єктом зацікавлення як лінгвістів, так і філософів та психологів. В другій половині ХХ і на початку ХХІ ст., коли центральним об'єктом досліджень теоретиків мови стає жива мова, що функціонує в процесі комунікації, коли розвиток отримує положення, вперше висловлене В. фон Гумбольдтом, про те, що в основі всіх лінгвістичних досліджень повинна бути людина, але не просто як особистість, а як "мовленнєва особистість", такі концепти як "страх", "добро", "правда", "брехня" та інші набувають статусу найважливіших об'єктів вивчення теорії мови та лінгвокультурології. Концепт "страх" відображає складну систему духовно-морального та психологічного вимірів мовної картини світу та внутрішнього, духовного життя особистості [34].

Слід зазначити, що в сучасних дослідженнях усного мовлення спостерігається особливий інтерес до вивчення спонтанного емфатичного мовлення. Це зумовлено зростанням ролі комунікативних систем у соціально-економічному житті суспільства. Інтонація, якій притаманна ціла низка комунікативних, синтаксичних, композиційних та інших властивостей, є найбільш інформативною ознакою спонтанного діалогічного мовлення. Спонтанне емфатичне ж мовлення вирізняється певною специфікою інтонаційного оформлення, що знаходить своє вираження в особливій ритмічній побудові, варіативності мелодики, зміні ступеня гучності звучання, темпу вимови, а також слабооформленості повідомлень, відступу від суворих вимовних, граматичних та лексичних норм. Різні комунікативні форми мовлення – питання, констатація факту, заперечення, синтаксичний повтор, вигук, перелік тощо – дістають своє певне відображення в інтонації [15; 26].

Під впливом емоційно-психологічного стану людини у спонтанному мовленні інтонаційне оформлення висловлювання або окремої репліки може надавати словам нового забарвлення.

У художніх фільмах знаходять відображення певні фрагменти концептуальної картини світу, або концептосфери етносу як системи знань, уявлень про світ, вірувань, духовних і матеріальних цінностей суспільства, культури та способу життя людини. Художній фільм є виразником менталітету народу, його характеру. Він відбиває світогляд, моральні, соціальні, естетичні й інші ідеали. Кіно не диктує свої інтереси, а відображає погляди глядача та виступає індикатором уподобань масової свідомості.

При перегляді кінофільмів "Phone Booth" та "Cellular" можна дійти висновку, що у обох головних героїв має місце реальний гострий страх – в обох випадках життя їх наражається на небезпеку. Прояви страху прослідковуються не лише через зовнішні фізичні прояви, а й через темп, інтонацію, частоту пауз, гучність мовлення акторів. Характерною рисою є переважання висхідних, висхідно-нисхідних та нисхідно-висхідних тактів, що притаманно саме для емфатичного мовлення; а також наявності незаповнених пауз, так би мовити, "переривчастого мовлення". До того ж, хоча службові частини мови зазвичай залишаються ненаголошеними у зв'язному мовленні, в даному випадку навіть вони набувають інтонаційного забарвлення під впливом емоційно-психологічного стану людини.

Для підтвердження даних припущень розглянемо для початку приклади з фільму "Phone Booth": Who is this?

У даному випадку знаходимо перше виключення з правил вживання нисхідного тону в спеціальних запитаннях, оскільки тут використано низький висхідний тон, який виражає невпевненість мовця, певною мірою здивування та звертання до адресата із проханням прояснити ситуацію. Частково тут має місце збентеження, переляк мовця, що є передумовою виникнення страху [1; 15; 27].

Watching me? || Where... | where are you?||

Тут ми бачимо у першій інтонаційній групі вираження значного здивування мовця, що підкреслюється низхідно-висхідним тоном, котрий властивий для емоційно забарвленого мовлення. В той же час, хоча дві інших інтонаційних групи розділені паузою, вони становлять єдність, а пауза лише допомагає підкреслити почуття героя – збентеження, розуміння своєї необізнаності в ситуації і одночасно переляк (в обох групах – висхідний тон) [1; 22; 26; 27].

What am I doing now? ||

У цій інтонаційній групі знову ж таки повторюється виключення з правил вживання нисхідного тону в спеціальних запитаннях, і ми зустрічаємося з використанням висхідного ядерного тону, який в даному випадку підкреслює зацікавлення адресанта у ситуації, одночасно його збентеження і розгубленість від того, що він нічого не розуміє [22].

You call me Stu? | I don't know any Stu. ||

Дана інтонаційна єдність складається із двох інтонаційних груп, розділених незаповненою короткою паузою, що є однією із характеристик зв'язного емфатичного мовлення. І в першій, і в другій має місце висхідний ядерний тон, однак в другому реченні він падає на слово-визначник "any", що не є особливістю службових частин мови, котрі зазвичай залишаються ненаголошеними в реченні [1; 15; 22; 26; 27].

Look, Pam! | Just hang up the goddam phone! ||

При розгляді даних речень, помічаємо, що для людини в ситуації страху стає характерним вживання ненормативної лексики, оскільки це допомагає виразити всю глибину її емоційно-психологічного стану на даний момент. Тут маємо справу з висхідним тоном, який підкреслює балагальність звертання мовця до адресата. Емоційного забарвлення висловлюванню також надає висхідно-нисхідний ядерний тон, який підкреслює категоричність адресанта, а також відчуття сильної шокованості (оскільки через кілька секунд його коханка має дізнатися всю правду про нього) та, як вже було зазначено вище, ненормативна лексика [15; 27].

Tell me what you want. ||

Цього разу актор демонструє пригніченість ситуації та благає невідомого сказати, що б той хотів отримати, аби лише відпустив його. Тому тут висхідний тон використовується для вираження звертання, прохання, благання та демонстрації переляку мовця [1; 12; 27].

Are you an actor? ||

Хоча зазвичай загальні запитання оформлюються висхідним ядерним тоном, у даному випадку, якщо брати до уваги конкретну ситуацію, в якій знаходиться мовець, можна відмітити, що цей тон несе в собі здивування, певною мірою навіть недовіру адресатові [12; 26].

I... | I can help you. || I can get you of this... ||

У першій інтонаційній групі ми бачимо, що вона розділена короткою незаповненою паузою; окрім цього застосовано повторення особового займенника "я", з метою експресивності мовлення, підкреслення того факту, що саме адресант, а не хтось інший, може допомогти адресатові. Також висхідно-нисхідний тон, вжитий у даній інтонаційній єдності, показує велику міру категоричності мовця (оскільки він намагається переконати свого співрозмовника в чомусь, адресант підсвідомо хоче вплинути на нього за допомогою інтонації, надаючи власному мовленню звучання визначеності, впевненості у сказаному). У другій інтонаційній групі висхідний тон вказує на грань, на якій балансує психіка мовця – загрозлива ситуація давить на нього, і хоча кілька секунд тому він намагався звучати переконливо, зараз його мовлення знову набуває відтінку благання, прохання; актор намагається апелювати до адресата з метою отримання свободи; окрім цього таким чином він показує співрозмовникові значимість останнього [1; 12].

Of course | I'm a publicist. || But I have contacts | and can get you of this. ||

Розглядаючи дані інтонаційні групи, можна помітити, що у першій з них вживається висхідно-нисхідний тон, котрий, як вже було зазначено вище, передає категоричність, визначеність висловлювання; окрім цього він несе в собі прагнення мовця переконати адресата у сказаному. У другій інтоногрупі головний герой, Стью, також вдається до висхідно-нисхідного тону, щоб показати завершеність висловлювання та показати серйозність своїх намірів і ступінь важливості даної ситуації для нього. Він вкотре намагається показати, що не обманить, а виконає свою обіцянку [12; 26].

I don't know what you're talking about. ||

У поданій інтоногрупі одразу ж помітно, що наголошеним є допоміжне дієслово, яке, окрім цього, становить скорочення разом із заперечною часткою "not", що є характерною особливістю зв'язного експресивного мовлення. Також тут інтонаційно виділяється слово "know", яке разом з висхідним інтонаційним ядерним тоном підкреслює здивування мовця, його незнання певних фактів, які відомі його співрозмовникові [12; 15].

Loading...

 
 

Цікаве