WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → " Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

" Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

Проведений нами семантичний аналіз лексем сучасної англійської мови на основі відеофільмів "Phone Booth", "Cellular", які репрезентують емоційний концепт страх, виявив той факт, що поняттєвий зміст концептуалізованої емоції "страх" найбільш чітко та однозначно представлений лексемою fear. В результаті аналізу цієї лексеми і виявлення ряду семантичних ознак, необхідних для побудови її семантичної структури, надається можливість побудувати концептуальну модель структуризації цього значення.

У лексикографічних джерелах словникова дефініція лексеми fear є представлена у наступному вигляді: fearis 1) astrongfeelingofdistress, apprehension, oralarmcausedbyimpendingdanger, painetc; 2) thestrongfeelingthatyougetwhenyou'reafraidorworriedthatsomethingbadisgoingtohappen (страх – це 1) сильне відчуття лиха, побоювання, або тривоги, викликане неминучою небезпекою, болем тощо; 2) сильне відчуття, що з'являється, коли людина боїться чи хвилюється, що повинно трапитися щось погане); tofeartobeafraidofsomeoneandwhattheycando(мати страх – означає боятися когось та їхніх дій)[41:578; 40].

У семантиці аналізованої лексеми знаходиться родова архісема "емоція", яка висвітлює одну зі складових частин свідомості людини – її емоційної системи. Диференціальні семи слугують для конкретизації значення архісеми, звужуючи семантичний обсяг лексеми "fear". Серед диференціальних компонентів виділяються сема "інтенсивність (емоції)" (strong), "причина емоції" (impending danger, pain, someone), "оцінні якості каузатора емоції" (distress, apprehension, alarm), "результат (наслідок)" (something bad is going to happen; what they can do).

На базі виділення семантичних ознак, представлених на поверхневому рівні семантики головної домінанти страху "fear", можливо побудувати абстрактну модель її глибинного значення, представити її у формі фреймової структурної репрезентації знання.

Антропоцентризм сучасної когнітивної парадигми мовознавства передбачає той факт, що побудова концептуально-семантичних моделей значення мовних одиниць починається з поняття ЛЮДИНА. Тому в центрі предметно-акціонального фрейму значення лексеми "fear", який побудували, знаходиться сутність ДЕХТО 1, яка відбиває вищезазначений концепт ЛЮДИНА [8; 9; 10].

Сутність поняття "страх" полягає в тому, що коли головний учасник фрейму ГНІВ – ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою "сильний" – ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: об'єкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс – загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: об'єкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість.

Висновки

Слід відмітити, що останнім часом зростає загальний інтерес дослідників до вивчення тих номінативних ділянок сучасної англійської мови, що зберігають знання про негативні емоції людини та способів їх передачі. Емоції – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Вони сигналізують індивіду про стан його потреб і в цьому плані є "суб'єктивною формою існування потреби". Емоції – це реакція на певні стимули зовнішнього та внутрішнього середовищ людини. Провідною властивістю емоцій є ситуативність – це вираження значущого смислу для людини тут і тепер. Суттєвою ознакою емоцій також є конкретна предметність, яка пов'язана з виділенням актуального предметного змісту.

Поміж основних емоцій суспільної англомовної свідомості емоція "страх", безсумнівно, є однією з домінантних. Страх – це негативна емоція, стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного; його можуть спричинити як дії інших індивідуумів, так і природні стихії тощо. Усі значущі емоції мають певне мовне вираження, тож досліджувана емоція теж виражається інтонаційними засобами, рідше – лексичними засобами сучасної англійської мови, як бачимо з проведеного дослідження.

Якщо брати до уваги когнітивну точку зору, то мова є відображенням взаємодіючих структур людської свідомості, мислення, пізнання. Саме тому до сфери уваги когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється мовний зв'язок із світом, які мовні одиниці, засоби пов'язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, інтеріоризуються у внутрішній світ особистості, її ментальність, а потім беруть участь у переробці та обміні інформацією в процесі комунікації. Когнітивна лінгвістика оперує рядом таких термінологічних понять, інтерес із яких для нас представляють наступні: концепт – змістовна одиниця пам'яті, що відображена у людській психіці; концептуалізація – розумове конструювання предметів та явищ і, нарешті, категоризація – поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на окремі категорії.

Концепт представляє собою глобальну розумову одиницю, яка кодується в людській свідомості одиницями універсального предметного коду. В основі тематики концепту можуть лежати як індивідуальні, так і універсальні чуттєві образи. Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему. Складовими будь-якої концептосистеми є фрейми. Фрейми – це блоки знання, які стоять за значеннями слів і забезпечують їх розуміння. Фреймова семантика наголошує на необхідності пов'язування значення слова з фреймом, що лежить в його основі.

Емоційний концепт розуміється нами як окремий фрагмент емоційного світу людини, зафіксований когнітивною структурою в мові, який виявляється мовними одиницями або засобами, здатними позначати емоції (інтонація або ж слова). У процесі комунікації інтонація виконує такі важливі функції як комунікативну (повідомлення інформації, запит інформації, прямий вплив на співрозмовника), експресивну (смислове виділення частин висловлювання, надання окремим частинам висловлювання більшого чи меншого ступеня важливості), граматичну (слугує засобом передачі підтексту), емоційно-вольову (повідомляє про емоційний стан мовця), дистинктивну (дозволяє визначати семантико-синтаксичні зв'язки висловлювання, виділяти логічний та фразовий наголоси тощо), а також контактоналагоджувальну. Як бачимо, досить часто інтонація мовленні може нести в собі значно більше смислове навантаження, ніж лексичні одиниці, в чому ми і пересвідчились, провівши дослідження ряду інтонаційних єдностей, котрим було надано оригінального звучання акторами фільмів, які нас цікавили.

Як бачимо, в більшості своїй переважає висхідний тон, однак мають місце і висхідно-нисхідний та нисхідно-висхідний (або ж складний тон "падіння+підняття"). Хоча висхідний ядерний тон зазвичай застосовується лише у спокійному, яскраво емоційно невираженому мовленні, у наших прикладах, в поєднанні з низькою шкалою він надає словам акторів експресивності, досить сильного емоційного забарвлення, і, разом з тим, виступає носієм смислового навантаження, передаючи внутрішній стан головних героїв на зовні.

На противагу висхідному тону, нисхідно-висхідний тон є одним із варіантів емфатичного мовлення; він зазвичай використовується для наголошення основної думки автора (тон іде донизу, "падає") на слові, яке мовець хоче особливо виділити або на якому він хоче наголосити; підвищення ж проявляється у формі певного доповнення або уточнення основної думки висловлювання, в чому ми мали змогу неодноразово пересвідчитись.

Стосовно висхідно-нисхідного ядерного тону, то тут слід зауважити, що він найчастіше передає завершеність думки, яка не терпить заперечень; значну міру категоричності, визначеності висловлювання, впевненості адресанта у сказаному. Хоча він може передавати і відчуття сильного подиву, недовіри, шокованості.

У більшості випадків актори використовували, окрім інтонаційних прийомів, ще й невербальні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ, що сприяло кращому розумінню ситуації, в якій опинився їх герой; це також спонукало до відчуття жалю, співчуття, бажання допомогти. Саме в цьому аспекті цікавою є теорія Джемса-Ланге, котрі стверджували, що ми боїмося, тому що тремтимо; радісні, тому що сміємося; сумні, тому що плачемо тощо. Як бачимо, головні герої через фізичні прояви лише роблять ситуацію для себе ще гнітючішою, починаючи більше боятися невідомого, оскільки, як ми з'ясували, причина страху нематеріальна.

Loading...

 
 

Цікаве