WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → " Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

" Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту ""страх"" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів" - Курсова робота

I...| I need you | to go to the police. ||

Перша інтонаційна група наголошує на невпевненості мовця в тому, що адресату можна довіряти, показує вагання людини, що говорить заспокоююче, переконуюче. У другій синтагмі наголошено слово, яке зазвичай не є наголошеним в реченні – особовий займенник, з метою підкреслення важливості сказаного саме відносно даного героя, а оскільки маємо справу з висхідним тоном, це дає зрозуміти напруженість ситуації. І, нарешті, в останній інтонаційній групі також має місце нисхідний тон, котрий підкреслює вагомість, важливість поданої інформації для мовця [1; 12; 22; 26].

They are going to kill me! ||

У даній синтагмі використано висхідний ядерний тон при низькій шкалі, що надає мовленню акторки експресивності. Окрім того тут цей тон несе в собі певну невпевненість мовця у сказаному, оскільки те, що її хочуть вбити, є лише власним необґрунтованим припущенням Джессіки. Сама ж лексична одиниця "kill" підкреслює стан страху головної героїні, оскільки все, що пов'язане із втратою життя, провокує особистість на такі емоції як жах, переляк тощо [12; 27].

Please, | just listen! ||

При розгляді цих інтонаційних груп бачимо, що в першій з них мовцем застосовано висхідний ядерний тон, котрий позначає звертання, прохання до адресата. У другій синтагмі має місце нисхідний ядерний тон, використаний з метою демонстрації категоричності, завершеності висловлювання; також він підкреслює вагомість сказаного для адресанта. Окрім цього, акторка вимовляла дану інтоногрупу з розміреним темпом та чіткою дикцією, що сприяло кращому сприйняттю поданої інформації адресатом [1; 15].

The phone I'm on | is shattered. ||

Незважаючи на те, що ця інтонаційна єдність розділена короткою незаповненою паузою, її слід сприймати як єдине ціле, а отже, вона містить висхідно-нисхідний ядерний тон, причому ненаголошена форма "is" допоміжного дієслова "to be" знаходиться на середині шкали, оскільки під час паузи інтенсивність сигналу не зводиться до нуля, і це слово вимовляється як логічне продовження попереднього ядерного тону, а саме підняття. Використовуючи даний тон, адресант хотіла підкреслити важливість та велику міру визначеності даного висловлювання, оскільки тут вона має на увазі, що зв'язок може втратитись будь-якої хвилини, тому для порятунку важлива кожна секунда [1; 12; 15].

I need | your help. ||

Розглядаючи подані інтонаційні групи, можна дійти висновку, що нисхідно-висхідний ядерний тон, або ж тон "падіння+підняття" використаний героїнею для виділення важливої інформації. При цьому падіння тону відбувається на слові, яке Джессіка хоче особливо виділити – "need", на якому вона прагне наголосити, а підвищення проявляється у формі певного доповнення або ж уточнення основної думки висловлювання, на слові "help". У даному випадку вона хоче підкреслити, що їй дуже потрібна чиясь допомога, оскільки загрозливі обставини, що склалися, жахають її, і самостійно вона не в змозі вийти із ситуації, що склалася [12].

This is for real! ||

У поданій інтонаційній єдності адресант вживає висхідний ядерний тон, що показує її збентеженість, хвилювання, невпевненість у тому, що співрозмовник вірить її словам. Головна героїня, Джессіка, гостро це переживає і вигукує дану фразу достатньо гучно, окрім того, у швидкому темпі, що є характерним для стану сильного потрясіння, а також для емфатичного мовлення [1; 26].

I've been kidnapped. ||

Тут мовець вживає висхідно-нисхідний тон, за допомогою якого вона підкреслює істинність поданого факту, а також значну міру категоричності висловлювання. Особливістю наведеної інтонаційної групи виступає слово, яке, власне, і наголошує ядерний тон – "kidnapped". Хоча словник подає його із одним наголосом, ми бачимо, що у даній синтагмі не лише має місце подвійний наголос. Адресант ніби "чеканить" це слово, виділяючи обидва склади його основи ядерним тоном [12; 38; 39].

Please, | just stop hanging up. ||

Представлена інтонаційна єдність розділена на дві синтагми короткою незаповненою паузою, що є характерним для зв'язного експресивного мовлення. У першій інтонаційній групі використано висхідний ядерний тон, який несе в собі відтінки значення прохання, благання і, навіть, моління. Друга інтонаційна група наголошує на попередніх значеннях та додає нове – адресант докоряє співрозмовникові за те, що той не має співчуття до людини, котра опинилась у загрозливій для життя – свого і своєї дитини – ситуації [1; 12; 26].

Can you hear me? || You're my only hope. ||

Звертаючись до першої синтагми у поданій інтонаційній єдності, ми можемо сказати, що висхідний ядерний тон використаний у ній з метою підкреслення невпевненості головної героїні в тому, що зв'язок з Райаном (її співрозмовником) ще не втрачено. В той же час ця синтагма несе в собі відтінок значення звертання до адресата. У другій інтонаційній групі Джессіка також використала висхідний ядерний тон, який відображає сильне прохання, благання про допомогу. При цьому нею застосовано фразовий наголос до прислівника "only", що робить його одним з центральних слів у реченні, і підкреслює важливість даної лексичної одиниці для мовця [1; 12; 15; 26].

What are you doing? ||

У наведеній інтонаційній групі висхідний ядерний тон вживається акторкою для того, щоб показати ступінь її шокованості тим, що відбувається навколо – ми не можемо бачити цього, але чуємо через слухавку Райана, що до Джессіки прийшли ті, хто викрав її, і що вона знаходиться у дуже скрутному становищі. Головна героїня дуже голосно і майже не своїм голосом вигукує цю групу, що допомагає скласти уявлення про міру її переляку. Окрім цього, головною особливістю даної синтагми є те, що для спеціальних запитань не властиво вживання висхідного тону, а, отже, використання його в даному випадку дає зрозуміти, що це – емфатичне мовлення [1; 12].

3.2 Фреймова репрезентація концепту страх на матеріалі відеофільмів

На концептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутого причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликала емоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментів ситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдалим виявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створює логічно завершену схематизовану "картину" у процесі пізнання стереотипної ситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожих ситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [5:62].

У сучасній лінгвістиці фрейм визначається таким чином:

  • Одиниця знань, яка організована навколо концепту і містить у собі дані про суттєве, типове і можливе для цього концепту в рамках певної культури;

  • Когнітивна структура, яка існує в феноменологічному полі людини, базується на ймовірних знаннях про типові ситуації, очікуваннях з приводу якостей і відносин реальних і гіпотетичних об'єктів;

  • Тип когнітивної моделі, що репрезентує знання і думки, пов'язані з конкретними, часто повторюваними ситуаціями, структура знання, що об'єднує численні сфери, які асоціюються з певною лінгвістичною формою [24:227–230].

Метод фреймової семантики концептуально-семантичного дослідження лексики передбачає встановлення та структуризацію тієї концептуальної ділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогідних даних про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербалізованими концептами. Залежно від виду слотів та їх взаємозв'язків С.А. Жаботинська розрізняє п'ять типів фреймових структур:

  1. Предметноцентричний фрейм визначається як система пропозицій, у якій до логічного суб'єкту ХТОСЬ/ЩОСЬ приєднуються декілька предикатів, які характеризують суб'єкт за кількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним параметрами.

  2. Фрейм, конституенти якого є предметними сутностями ХТОСЬ/ЩОСЬ, котрі є об'єднаними родо-видовими відносинами, має назву таксономічний.

  3. В акціональному фреймі декілька взаємодіючих у певному просторі та часі предметів ХТОСЬ/ЩОСЬ наділяються семантичними ролями, які відбивають діяльнісний характер відносин між ними: агенс, пацієнс, інструмент, адресат, бенефіціант, причина, наслідок, результат тощо.

  4. Посесивний фрейм відбиває зв'язок між предметами ХТОСЬ/ЩОСЬ, який реалізується через відношення володіння, представленого у вигляді предикату "мати". Цей фрейм має три різновиди: 1) власник – власність, 2) контейнер – наповнення, 3) ціле – частина.

  5. Базовий асоціативний фрейм ілюструє відношення подібності між предметними сутностями, яка базується на зближенні концептів у мисленні людини [14:16].

Поєднуючись між собою у різних комбінаціях, залежно від комунікативного контексту, базові фрейми структурують концепт.

Loading...

 
 

Цікаве