WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад - Курсова робота

Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад - Курсова робота

У 20–21 ст. сленг – це лексика, що притаманна окремим суспільним колам – школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі). [9]

Тож ми виявили яке місце займає сленг в системі мови: це лексика розмовного типу, що вживається для полегшення спілкування окремих соціальних або професійних груп, лексика, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст. В той час як на відміну від сленгу діалекти мають навіть свої власні словники та вживаються в більш розширених колах носіїв мови. Більш невизначеною залишається різниця між сленгом та жаргоном.

1.2 Сленг та жаргон: проблема дефініції

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття "сленг": суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.

Звертає на себе увагу те, що термін "сленг" частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Нерідко слово "сленг" використовуються просто як синонім слову "жаргон".

Тому мало б сенс, нарешті, спробувати, по-перше, дати чіткіше визначення сленгу, а по-друге, з'ясувати відмінність (або тотожність) понять сленгу і жаргону.

Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова "сленг".

За однією з версій, англ. slang походить від sling (метати, кидати). У таких випадках згадують архаїчне to sling one's jaw – говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, "сленг" сходить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves' language.

Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало "образу". Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення "незаконної" просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang – lingo, що використався переважно в нижчих шарах суспільства, і argot – що віддавався перевазі кольоровим населенням. [22]

Про об'єм самого концепту "сленг" говорять його описові визначення, що з'явилися пізніше ніби, "нецензурна розмовна мова" або поетичні "дифірамбні" описи сленгу як "монетного двору мови" (Д. Голсуорси); або "сленг – це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи" Карл. Сендберг), це "поезія простої людини" і т. п. Зрозуміло, що в науковому сенсі цінність таких визначень невелика, хоча з них все ж таки видно, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника.

Розглянемо деякі з численних наукових визначень сленгу.

У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В.А. Хомякова: "Сленг – це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт (іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє пейоратівною експресією". [18]

У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до "експресивного просторіччя" і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту "вельми неоднорідний", тобто можна знайти приклади "майже стандартні" і "зовсім не стандартні". І, зрозуміло, сленгу властива пейоратівність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь "стандартності" все ж таки має місце.

Зовсім інше трактування пропонується в "Словнику лінгвістичних термінів" О.С. Ахманової: Сленг – 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення. [4]

Як бачимо, в першій дефініції сленг – це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні, ніби "двірник" або "запаска" у автомобілістів. Такі слова не годяться для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів.

У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли "в світ". Дуже важливо ще одна відмічена О.С. Ахманової якість: всі подібні слова яскраво експресивні.

Декілька інше рішення пропонується в Енциклопедичному словнику 1980 роки. Тут теж два визначення. 1. Сленг тут – мова професійно відособленої групи у протилежність літературній мові. 2. Це варіант розмовної мови, не співпадаючий з нормою літературної мови. Це визначення представляється вельми неадекватним. Як бачимо, в (1) – це просто синонім професійної мови (мови), що чітко протиставив мові літературній.

Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 г.: Сленг – 1. Те ж, що й жаргон (у вітчизняній літературі переважно до англомовних країн). Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону, притому переважно жаргону англомовних країн. 2. Сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови. Уживається переважно в умовах невимушеного спілкування: англ. junkie – наркоман, gal – дівчина.

"Словник-довідник лінгвістичних термінів" 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: Сленг – слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників; арго, жаргон. [16]

До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції англійських філологів. Термін "сленг", відзначає відомий американський лінгвіст Ч. Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні.

Цілий ряд англійських дослідників використовують слово slang просто як синонім жаргону, арго або кента. Така думка знаменитого дослідника сленгу Эріка Партріджа. [22]

Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну "сленг" автор словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін "сленг" спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову "кент" (cant). З роками "сленг" розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова. [23]

Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності (а може бути, саме дякуючи їй), "сленг" в даний час термінологічною точністю не володіє.

Проте, приведені вище точки зору дозволяють якось узагальнити його найбільш істотні властивості.

1. Сленг – це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературного англійського (Standard English) – з погляду вимог сучасної літературної норми.

2. Сленг – це лексика, що виникає і уживається перш за все в усній мові.

3. Сленг – це емоційно забарвлена лексика.

4. Сленг характеризується більш менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу обмежує стилістичні межі його вживання.

5. Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива, зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).

6. Залежно від сфери вживання сленг можна підрозділити на загальновідомий і загальновживаний (General Slang) і маловідомий і вузьковживаний (Special Slang).

7. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання), тому що вони перш за все пов'язані з своєрідною формою виразу – наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних мов. [17]

8. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними і професійними групами.

9. Сленг – це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг – це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.

Loading...

 
 

Цікаве