WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Антропоніми як самостійний інтертекстуальний елемент в англомовному художньому тексті - Курсова робота

Антропоніми як самостійний інтертекстуальний елемент в англомовному художньому тексті - Курсова робота

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

Поняття "інтертекстуальність" в останні десятиріччя займає дедалі вагоміші позиції у лінгвістиці. Категорія інтертекстуальності – багатомірний зв'язок окремого тексту з іншими текстами [2:67], належить поки що до базових, але цілком не вивчених характеристик тексту.

"Найбільш уживане значення інтертекстуальності (лат. inter – "між" і textum – "тканина", "будова") – сукупність міжтекстових зв'язків" [2:68].

Це також є основним поняттям постструктуралізму, під яким розуміють "виявлення різних форм і напрямів письма (цитата, центон, ремінісценція, алюзія, пародія, плагіат, трансформація інваріанта, стилізація тощо) в одній текстовій площині" [Там само].

Термін "інтертекстуальність" був уведений 1967 р. теоретиком постструктуралізму Ю. Крістєвою, яка розуміє його "формально – як літературний діалог текстів" [Там само].

Інші провідні мовознавці, ідеологи структуралізму і постструктуралізму, серед яких Р. Барт, у своїй концепції ототожнюють свідомість людини з писемним текстом як нібито єдиним достовірним способом її фіксації. Отже, під текстом стали розуміти все: літературу, культуру, суспільство та його історію, навіть людину. Порівняймо вислови Ю. Крістєвої і Р. Барта:

Ю. Крістєва: "Будь-який текст будується як мозаїка цитацій... є продуктом вбирання й трансформації якого-небудь іншого тексту" [Там само]; "літературне слово" – це "місце перетину текстових площин" [Там само].

Р. Барт: "Кожен текст є інтертекстом... становить собою нову тканину, зіткану зі старих цитат. Обривки культурних кодів, формул, ритмічних структур, фрагменти соціальних ідіом і т. ін. – усе це вбирається текстом і перемішується в ньому, оскільки завжди до тексту і навколо нього існує мова. Як необхідна передумова будь-якого тексту інтертекстуальність не може зводитись до проблем джерел і впливів; вона становить загальне поле антонімних формул, походження яких рідко можна виявити, несвідомих або автоматичних цитат, що даються без лапок" [2:70].

У даній роботі явище інтертекстуальності розглядається з позицій Р. Барта і його однодумців. Тобто, можна зробити висновок, що інтертекст уміщує в собі не стільки цитати з певних творів, скільки всі можливі культурні дискурси (соціокультурні, побутові, наукові, маскультурні, літературні тощо), під впливом яких перебуває автор твору. А тоді світ постає у вигляді єдиного загального тексту із прихованими та явними нагромадженнями алюзій, цитат і ремінісценцій з культурного досвіду минулого. "Жоден текст не існує ізольовано один від одного, у своїй сукупності вони формують так звану "семіосферу – термін Ю.М. Лотмана, який вважав семіосферу тим семіотичним простором, поза межами якого неможливо саме існування семіозису""[7:351]

На сьогодні відсутня єдина універсальна класифікація різновидів інтертекстуальності. Найбільш впливовими є класифікації французького вченого Ж. Женетта і російського фахівця Н. Фатєєвої.

Класифікація Ж. Женетта:

  1. Безпосередньо інтертекстуальність – як наявність в одному тексті двох або більше текстів.

  2. Паратекстуальність, під якою розуміється відношення тексту до заголовка, післямови, епіграфу.

  3. Метатекстуальність як посилання на свій претекст.

  4. Гіпертекстуальність як пародіювання одним текстом іншого.

  5. Архітекстуальність, під якою розуміється жанровий зв'язок текстів. [2:70].

Класифікація Н. Фатєєвої:

  1. Власне інтертекстуальність, що утворює конструкції "текст у тексті".

  2. Паратекстуальність, або відношення тексту до свого заголовку, епіграфа, післямови.

  3. Метатекстуальність як переказ коментувальне посилання на претекст.

  4. Гіпертекстуальність як висміювання або пародіювання одним текстом іншого.

  5. Архітекстуальність як жанровий зв'язок текстів.

  6. Інші моделі та випадки інтертекстуальності.

  7. Поетична парадигма [9:25].

У сучасних творах джерелами алюзій або претекстами можуть виступати:

  1. Біблія, яка дає найбагатший матеріал для посилань.

  2. Відомі літературні твори.

  3. Міфи та легенди.

  4. Відомі кінострічки.

  5. Прислів'я та приказки.

  6. Відомі події, обговорювані в ЗМІ [2:69].

РОЗДІЛ 3. АНТРОПОНІМ ЯК ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ

3.1 Загальна характеристика антропонімів як інтертекстуальних елементів

Частіш за все антропоніми як інтертекстуальний елемент застосовуються в стилістичній фігурі алюзії.

"Під алюзією розуміють стилістичну фігуру, яка полягає в тому, що описуваний факт чи явище дійсності співвідносять зі сталим поняттям, загальновідомим фактом або словосполученням літературного, історичного, міфологічного порядку" [4:63].

Інтертекстуальний зв'язок стає особливо виразним, коли посилання на предикат входить до складу тропа чи стилістичного звороту. Частіше за все, як зазначає Шеремет Л.Г., конструкцією, що входить до складу інтертекстуального посилання є порівняння, де провідну роль виконують антропоніми. Тут антропоніми є своєрідним концентрованим "згустком" сюжету тексту, на який іде посилання [9:3]. Ліричний герой уподібнюється чи протиставляється персонажу іншого тексту. Іноді порівняння може характеризуватися метафоричною номінацією.

У якості інтертекстуальних елементів антропоніми так чи інакше вказують на якості персонажа, на місце і на час дії. Антропоніми часто використовують у вторинній номінативній функції, тобто їх вживають на позначення особи, яка вже має власне ім'я, з якоюсь метою (схарактеризувати, дати оцінку, повідомити додаткову інформацію тощо).

  1. У порівняльних словосполученнях з like та as в англомовній літературі вживаються часто міфологічні, біблійні імена та імена знаменитих літературних персонажів. У таких конструкціях чітко виділяється називна функція імені:

There was a girl with a flowery face, dressed like Titania.

Це була дівчина з рум'яним лицем, одягнена як Титанія.

У даному випадку героїня порівнюється із царицею фей Титанією, персонажем англійського фольклору.

  1. Також антропонім може бути наданий персонажу, який має власне ім'я для того, щоб підкреслити якісь риси характеру, зовнішність тощо. Тоді порівняння має метафоричну номінацію:

...he expected to be lifted like a child by this black Gargantua.

... Усі думали, що цей велетень Гаргантюа підійме його.

У цьому випадку один з персонажів порівнюється з Гаргантюа, вигаданим Ф. Рабле у книзі "Гаргантюа і Пантагрюель".

  1. Антропонім також може вживатися у множині. Тоді він престає виконувати функцію називання конкретної особи, і вказує на групу людей, об'єднаних якоюсь загальною рисою, характеристикою для первісного носія імені.

  2. Часто інтертекстуальність проявляється у звичайному посиланні на те чи інше джерело інформації. Героями твору в розмові може бути згадана якась історична особистість, книга або факт історії:

Once in cleaning the closet she threw out all his books – the Apologie of Plato, the Emerson and all the leaflets and correspondence with the Rosecrucian Brotherhood.

Одного разу прибираючи в кабінеті, вона викинула усі його книги – "Апологію Сократа" Платона, роботи Емерсона та усі листи Розеркрутського товариства.

Отже загалом самостійними інтертекстуальними елементами можуть вважатися антропоніми-особові імена, прізвища, патроніми (якщо у даній мові присутній цей вид антропонімів) та прізвиська, які є загальновідомими читачеві і часто складають невід'ємну частину культури та історії того чи іншого народу.

3.2 Аналіз антропонімів як інтертекстуальних елементів на матеріалі оповідань С. Фіцджеральда

У даній роботі було проведено аналіз оповідань "Алмаз розміром з готель "Ріц"", "Льодовий палац", "Багатий хлопець", "Ніч на ярмарку", "При вході у майстерню меблів", "Плавці", "Десять років у рекламному бізнесі", "Остання з красунь", "Перша кров", "Весілля", "Повернення до Вавілону", "Люди і вітер", "Диявол", "Закип'ятіть води, якомога більше", "Веселощі у майстерні", "Двоє з "колишніх"", "Новини з Парижу – п'ятнадцять років тому", "Ніжно коханий", "Голова і плечі", "Пірат на узбережжі".

Аналіз представлений у таблиці, наведеній нижче:

Таблиця 1.

Антропонім

Значення антропоніму

Речення, в якому він вжитий

Вид інтертекстуального елементу

The Diamond as Big as the Ritz

1

Culpepper

В імені персонажа іронічно обігрується назва прапора одного з центрів Американської революції – округу Калпеппер у штаті Віргінія; на білому полотні зображено гримучу змію між гаслами "Liberty or Death" та "Don't tread on me".

Fitz-Norman Culpepper Washington, for that was the young Colonel's name...

Імя персонажа несе в собі посиланя на інше джерело (у цьому випадку не ім'я людини, а назва прапору).

2

Black Gargantua

Гаргантюа, персонаж книги Ф. Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель".

...he expected to be lifted like a child by this black Gargantua

Алюзія. Порівняння з відомим літературним персонажем (Називає героя своєї книги ім'ям відомого персонажа).

3

Loading...

 
 

Цікаве