WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Авторські новотвори в поезії П. Тичини - Курсова робота

Авторські новотвори в поезії П. Тичини - Курсова робота

Інивідуально-авторські неологізми рідко переходять у загальновживану лексику. Як правило, вони надовго зберігають забарвлення образної індивідуальності й доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію.

Часто значення слова дійсно є контекстуальним, виникає одноразово, в невеликому тексті і ніколи більш не повторюється. Таке значення робить використання слова експресивним. Як вдається письменнику внести щось нове в семантику слова? Одним із найцікавіших способів є відродження внутрішньої форми слова. Робиться це або прямо, за допомогою пояснення походження слова, або побічно, шляхом наведення в тексті споріднених слів, котрі ніби нагадують читачеві про етимологічні зв'язки. Іноді походження слова в дійсності є не таким, яким уявляє його письменник в тексті, але це не робить використання його менш виразним.

Одним із показників незвичайності семантики лексичних одиниць можуть слугувати незвичні сполучення слів з іншими в тексті. Для більшості слів їх валентність (можливість сполучатись з іншими) досить обмежена, тому читач звично не помічає порушення. Досить часто воно призводить до появи переносного значення, хоча іноді залишається прямим і в той же час змінюється.

Багата, різноманітна і гнучка система способів словотвору дозволяє при необхідності чи бажанні за існуючими у мові моделями створити нові слова, досить зрозумілі, не дивлячись на уже використання в тексті. Такі слова називають авторськими неологізмами або оказіоналізмами. Безумовно, їх можна розглядати при аналізі лексичного рівня твору. Дві причини можуть спонукати автора до створення слова:

1) бажання максимально точно висловити думку й при цьому відсутність в мові потрібної лексеми;

2) бажання зробити слово максимально виразним і у зв'язку з цим зміна його морфемної структури.

В будь-якому випадку авторські утворення надзвичайно експресивні, тому що вони легко звертають на себе увагу читача й викликають у нього емоції здивування і задоволення від вдалої знахідки, змушують більш уважно вдивлятися в текст й краще розуміти його смисл і безпосереднє значення названого й відношення до нього письменника. Присутність або відсутність оказіоналізмів, вибір моделей для їх створення визначаються особливостями стилю автора, літературними традиціями часу створення тексту та іншими факторами.

Часто неологізми з'являються в поетичних творах, де не розкривається не їх значення, ні причини, що спонукали автора до їх створення. Аналіз оказіоналізмів справа надзвичайно складна. Адже не завжди можна встановити причини, що змусили автора до їх утворення, а також визначити морфемний склад і модель, за якою вони створені. Адже розуміння процесу створення слова допомагають нам з'ясувати семантичну і стилістичну інформацію.

У художніх творах виділяється два ряди неологізмів, які відрізняються функціонально і експресивно. Це можуть бути слова, утворені для назв яких-небудь нових понять, тобто слова, які несуть передусім інформативно-комунікативне навантаження, а емоційно-експресивні відтінки в них відчуваються відносно слабо. Таке новаторство становить певний інтерес, насамперед з погляду історії становлення й розвитку словникового складу української літературної мови та способів його збагачення.

Для вивчення особливостей художнього оновлення значно цікавішими є неологізми, у яких відчутно сприймаються емоційно-експресивні відтінки, оцінний бік яких має навіть більшу вагу, ніж пізнавальний.

Чудові зразки художнього словотворення знаходимо в поетичних творах П.Тичини.

Вже сніг на талих пересмужках

став ніздрюватим: срібна цвіть...

Набухла ряботить кора,

Між хмар узолотились блиски...

Бучить в деревах соків сила, —-

перед весіння це гучінь.

Ген поїзд ходом молодим

в бік Дарниці жене... і одвисає

за ним круглобілястий дим...

У вірші "Де одна думка, а тисяча рук", написаному в 1959—1960 рр., є такі рядки:

Пісні сучасній поглянь ти в обличчя;

Скільки нового відбилось у ній!

Многоплемінність і різноязиччя

В силі обняти лише їй одній.

В інших поетичних творах Тичини післявоєнного періоду майстерно використано такі авторські новотвори, як одсвічення, світобудування, стобуремний, далекобіжний та ін.

Весна! Весна! Яка блакить!

Який кругом прозор!

Садками ходить бруньккоцвіт,

А в небі злотозор.

Подібні приклади можна було б навести з творів багатьох інших сучасних українських поетів і прозаїків.

Більшість таких новостворених слів функціонує тільки в художніх творах. Але деякі з них виявляються настільки влучними, що стають повноцінним надбанням української літературної мови, поповнюючи її образні засоби, її словниковий склад.

Аналогічні процеси виникнення нових слів відбуваються в усіх літературних мовах, зокрема в російській. Дослідники мови пильно стежать за поповненням лексичного складу літературних мов і фіксують нові слова в спеціальних дослідженнях і словниках. У 1971 р. в Москві видано окремий словник під назвою "Новые слова и значення", в якому зібрано близько 3,5 тисяч нових слів російської мови, зафіксованих у літературі протягом 50—60 років. Основна частина неологізмів, які входять у літературну мову на кожному етапі її розвитку, фіксується в загальних перекладних чи тлумачних словниках відповідної мови. Ряд нових слів, відсутніх іще в 6-томному "Українсько-російському словнику" 1953— 1963 рр., знаходимо вже в перших томах 11-томного тлумачного "Словника української мов", що почав вихопити в 1970 р. (досі вийшло 5 томів). До таких нових слів, відбитих у цьому словнику, належать, зокрема, абразиви, абразивний, абразійний, абрикосний абстракціонізм,абстракціоніст, абстракціоністський, аварійник, авіабудування, авіамоделізм, авіаобприскування, авіаобприскувач, авіаобробка, авіасигнальний, авіатраса, автоблокування, автовантажник, автовізок, автогальмо, автогужовий, автогума, автодром, автоінспектор, автокран, автоматизований, автоматика, автонавантажувач, автонапувалка, автонапування, автопоїзд, авторегулювання,] автореферат, автосамоскид, автотрансформатор, автотраса, автотягач, автофургон, автоцистерна, автошлях, автошляховий, автура, агломератка, агрегатування, агрегатувати, агрегатуватися, агрегація, агробіолог, агробіологія, агрозоотехнічний, агрокомплекс, агромеліоративний, агрометеорологічний, ад'єктивація, аераційний, аероби, аеробний, аеровокзал, аерозоль, аерозольний, аеролог, азотобактер, азотобактерин, азотування, азотувати, азотуватися, акваланг, аквалангіст, акваторія, акліматизатор, акордеоніст, акордеоністка, активатор акумулятивний, алерген, алергічний алергія та ін.

П. Тичина уживає переважно той варіант інфінітива, що кінчається на -ть (тримать, бороться, однімать), дієслова першої дієвідміни з суфіксом основи -а- досить часто в третій особі однини вживає без кінцевого -є (визволя, підійма), інколи використовує в іменниках форми двоїни (Коли йде дві струнких дівчині — "Ритм"). Поет милується в нагромадженні простих речень: "Я Прометей, я дух ваш, слава, гордість, я батько ваш, я друг, я проводир..." ("Прометей"). Тут подано приклад з простими безособовими реченнями. Але частіше поет вдається до називних: "Самотна ти, самотний я. Весна! — світанок! — Вишня!" ("З кохання плакав я").

Творення авторських неологізмів це не єдиний спосіб експресивного використання словотворчих елементів. Цікавий ефект може виникнути при використанні у невеликому контексті декількох слів з однаковими морфемами. Зіткнення споріднених слів посилює значення того, що виражається в загальній частині. Так само декілька слів з однаковими префіксами або суфіксами мимохіть звертають читача на афікси, тим самим підкреслюється його значення чи стилістичне забарвлення.

Loading...

 
 

Цікаве