WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті - Курсова робота

Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті - Курсова робота

Ці типи полісемії в межах пропозиційно мотивованих віддієслівних іменників установлено шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації, що дає можливість по-новому розглянути деякі зафіксовані в словниках випадки гомогенної омонімії.

Третій розділ "Асоціативно-термінальна мотивація девербативів-іменників сучасної української літературної мови" присвячено аналізові різновидів асоціативно-термінальної мотивації віддієслівних іменників і з'ясуванню особливостей мотивації похідних субстантивів із вторинним метафоричним значенням.

Асоціативно-термінальна мотивація відзначається вибором мотиватора похідного найменування з асоціативної частини фреймової когнітивної моделі, що містить метафоричні позначення, сформовані внаслідок аналогійних зв'язків різних концептів чи концептосфер. Такі зв'язки можуть ґрунтуватися на симіляції - мисленнєвій операції уподібнення певних складників двох концептів або синестезії - використанні знаків одних відчуттів для позначення інших. За загальним механізмом асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, оскільки дієслівний мотиватор обирається зі сфери знань, що не відповідає сфері знань про позначену ситуацію. Згідно з положеннями когнітивної семантики, сфера знань, із якої обирається мотиватор-предикат, є донорською, або сферою-джерелом, а царина знань про позначене іменником - реципієнтною, або сферою-мішенню (М. Джонсон, Дж. Лакофф, Р. Ліпка, О.В. Рахіліна, Б. Рудзка-Остін та ін.).

Урахування механізму метафоризації дало змогу виокремити три різновиди асоціативно-термінальної мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови : структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний, гештальтний.

Структурно-метафоричний різновид характеризується уподібненням донорської та реципієнтної зон на основі одного суміжного поняття. Наприклад, мотиватором іменника бігуни "спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каменя й т. ін. в дробильній машині" обрано дієслово бігати " швидко пересуватися на ногах у різних напрямках". Суміжним при поєднанні сфер інструмент - людина є поняття "рухатися": під час розмелювання зернових чи подрібнення різних матеріалів ці камені обертаються.

Дифузно-метафоричний різновид асоціативно-термінальної мотивації відображає дифузну природу поєднання донорської та реципієнтної сфер на підставі асоціативного комплексу - ореолу (В. М. Телія), який може відповідати сценарію. Так, унаслідок актуалізації вбудованого до асоціативно-термінальної частини фрейму сценарію сформувався віддієслівний іменник прогонич "залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт", мотиватором якого є предикат прогонити "примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись, виганяти". Пояснити модель аналогізації концептів ЛЮДИНА - АРТЕФАКТ можна описово, залучивши досвідні знання : закриті на ніч двері, віконниці ніби проганяють неочікуваних гостей, дають зрозуміти, що не слід турбувати господарів у пізню годину.

Гештальтний різновид характеризується вибором мотиватора-асоціата, що є результатом аналогії зорових, слухових, тактильних, одоративних відчуттів, які утворюють гештальти - цілісні нерозчленовані структури свідомості. Наприклад, іменник заструг "сніговий замет", мотиватором якого є дієслово застругувати "стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким", відображає подібність зорових і тактильних відчуттів, що опосередковують гештальтну природу мотивації концептосфери ПРИРОДА. Уподібнення слухових відчуттів є когнітивним підґрунтям мотивації лексеми заплачка "складова частина в думах, яка є емоційно-психологічним вступом до розгортання сюжету думи" (інтонаційно виконання частини думи нагадує плач людини).

Асоціативно-термінальна мотивація звичайно притаманна вторинній номінації девербативів-іменників. Метафорична семантика похідних субстантивів може формуватися в різний спосіб:

1) унаслідок асоціативної симіляції дієслів-мотиваторів у прямому значенні: пересміювати "висміювати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь" > пересмішник "той, хто любить висміювати або смішити кого-небудь", "птах, що наслідує голоси інших птахів";

2) на основі переносного значення мотивуючих : будувати "споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі)" > будівник "той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві" будувати "перен. створювати, організовувати що-небудь" > будівник "перен. той, хто створює що-небудь, творець";

3) у результаті метафоризації субстантивів у прямому номінативному значенні : виводити "плодити потомство (про птахів, тварин)" > виводок "сукупність малят, які тримаються разом (про птахів або тварин)", "перен., жарт. про велику кількість дітей у родині". Актуалізованими в процесі метафоричної аналогізації звичайно є концепти ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ПРЕДМЕТ, що репрезентує основні принципи метафоризації: антропоморфізм, зооморфізм і побутоцентризм.

ВИСНОВКИ

Головні наукові й практичні результати дослідження відображено в таких положеннях:

1. Мотивація девербативів-іменників сучасної української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті є лінгвопсихоментальною операцією встановлення семантичної та формальної залежності між дієсловом-мотиватором і похідним субстантивом на підставі зв'язків різних компонентів структури знань про позначене в етнічній свідомості. Когнітивно-ономасіологічне дослідження мотивації уможливлює поглиблення знань про ономасіологічні зв'язки дієслова й іменника та механізм позначення певного складника ситуації на основі предиката-мотиватора як центру цієї ситуації.

2. Двоетапність когнітивно-ономасіологічного аналізу, що передбачає інтерпретацію ономасіологічної структури та моделювання фрагмента знань про позначене, дає змогу встановити шлях від формування мотиваційної бази до вибору дієслова-мотиватора й утворення ономасіологічної структури віддієслівного іменника української мови.

3. Залежно від місця мотиватора-предиката в структурі знань про позначене, у масиві українських девербативів-іменників виокремлено три типи мотивації: пропозиційно-диктумну, асоціативно-термінальну й модусну.

4. Пропозиційно-диктумна мотивація є найбільш поширеною. За загальним механізмом вона метонімічна, оскільки субстанційний складник ситуації означується на підставі суміжності з процесом, пойменованим дієсловом.

Пропозиційно-диктумний тип мотивації віддієслівних іменників української мови має три різновиди : предикатно-аргументний характеризується використанням певної предикатно-аргументної структури як мотиваційної бази найменування; категорійний різновид передбачає поняттєво тотожний статус твірного й похідного в структурі знань про позначене; гіпонімічний ґрунтується на виборі мотиватора, що позначає один із видових предикатів класу, представленого в структурі знань про позначене.

5. Асоціативно-термінальна мотивація українських девербативів-іменників характеризується вибором дієслова-мотиватора метафоричного статусу на підставі аналогійних зв'язків з іншими концептуальними сферами свідомості, серед яких найбільш регулярною є донорська сфера людина, що репрезентує основний принцип метафоризації - антропоморфізм. За загальним механізмом асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, тому що вибір знаків-мотиваторів відбувається за подібністю. Урахування специфіки механізмів метафоризації дало змогу виокремити три різновиди асоціативно-термінальної мотивації віддієслівних іменників української мови : структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний, гештальтний.

6. Модусна мотивація відображає оцінно-емоційні властивості мотиватора, що переносяться на позначувану субстанцію. Цей тип мотивації не реалізується у віддієслівних іменниках української мови автономно, а поєднується з пропозиційно-диктумною та асоціативно-термінальною.

7. Тип і різновид мотивації віддієслівних іменників-полісемантів визначається для кожного їхнього значення. У когнітивно-ономасіологічному аспекті системні зв'язки між значеннями встановлюються на підставі мотиваційних особливостей. Урахування концептуальної проекції цих зв'язків уможливило виокремлення семантично зумовленої, ономасіологічно зумовленої та змішаної полісемії девербативів-іменників української мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ярмоленко Г.А. Пропозитивна (метонімічна) мотивація nomina agentis у сучасній українській мові / Г.А. Ярмоленко // Актуальні проблеми металінгвістики : науковий збірник у 2 ч.- Черкаси, 2001. - Ч. 1. - С. 20-23.

2. Ярмоленко Г.А. Проблеми мотивації в науці / Г. А. Ярмоленко // Наукова спадщина професора С.В. Семчинського і сучасна філологія : зб. наук. праць у 2 ч. - К, 2001. - Ч. 2. - С. 608-611.

3. Ярмоленко Г.А. Категорійне значення виду в семантичній структурі nomina agentis / Г.А. Ярмоленко // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград, 2001. - Вип. 31. - С. 83-85.

Loading...

 
 

Цікаве