WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті - Курсова робота

Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті - Курсова робота

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. Мечникова

ЯРМОЛЕНКО ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.161.2'367.622

ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник : доктор філологічних наук, професор

Селіванова Олена Олександрівна,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, професор

кафедри загального та російського

мовознавства.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Валюх Зоя Орестівна,

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка,

завідувач кафедри філологічних дисциплін;

кандидат філологічних наук, доцент

Боєва Евеліна Володимирівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К.Д. Ушинського, доцент

кафедри української філології.

Захист відбудеться 23 травня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 165 а.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 21 квітня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку вітчизняної лінгвістики позначений особливою увагою до мови як унікального феномену етнічної свідомості й культури. Специфіку етносвідомості, її пізнавального механізму в мові відображають номінативні процеси та їхні результати. Своєрідну групу похідної лексики становлять девербативи-іменники, в ономасіологічній структурі яких поєднуються певні концептуальні ознаки двох протилежних лексико-граматичних класів слів - дієслова й іменника. Таке поєднання можливе завдяки тому, що для позначення різних субстанційних складників події, як-от: агенса, інструментива, локатива тощо - номінатор обирає процесуальну ознаку.

Як номінативний клас віддієслівні іменники української мови були предметом дослідження в ракурсі засобів словотворення та словотворчих типів (М.В. Кравченко, О.Ф. Пінчук, Л.О. Родніна й ін.); структурно-семантичних розрядів (М.П. Лесюк, О.М. Пелехата, Л.М. Третевич та ін.); діахронного словотвору (С.П. Бевзенко, Т.М. Возний, Л.П. Гумецька, І.І. Ковалик, А.В. Лагутіна, А.В. Майборода, І.Г. Матвіяс та ін.); морфонологічних змін (М.В. Кравченко, В.П. Олексенко та ін.); реалізації семантичного потенціалу дієслів у похідних найменуваннях (К.Г. Городенська, А.Д. Звєрєв, Г.М. Ращинська та ін.). Однак проблема закономірностей мотивації цього класу слів у проекції на структури знань про позначене залишається дискусійною, хоч її розв'язання може поглибити знання про ономасіологічну взаємодію іменника й дієслова, специфіку транспозиційного типу похідності та про когнітивне підґрунтя номінативних процесів у цілому.

Актуальність дослідження мотиваційних відношень українських девербативів-іменників визначається передусім загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на встановлення зв'язку системної та функціональної природи мовних одиниць зі структурами й операціями мислення. Дисертацію виконано в ракурсі нової інтегративної галузі мовознавства - когнітивної ономасіології, завданнями якої є дослідження когнітивно-ономасіологічного механізму породження найменувань, пояснення зв'язку ономасіологічної структури слова, його семантики зі структурами знань про об'єкт номінації, аналіз мотиваційних особливостей номінативних одиниць (О.О. Селіванова). Традиційно словотворчу проблему мотивації (О.Й. Блінова, Р.Гжегорчикова, В.О. Горпинич, О.П. Єрмакова, О.А. Земська, Т.Р. Кияк, Н.Ф. Клименко, С.С. Лашанська, В. В. Лопатін, Я. Пузиніна, І.С. Улуханов та ін.) розглянуто в новому аспекті. У когнітивній ономасіології мотивація трактується як наскрізна в процесі творення номінативної одиниці лінгвопсихоментальна операція встановлення семантичної та формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв'язків різних компонентів структури знань про позначуване в етнічній свідомості (О. О. Селіванова).

Актуальність теми, крім того, зумовлена значущістю й перспективністю комплексного когнітивно-ономасіологічного дослідження номінативного механізму девербативів-іменників сучасної української мови, їхньої мотиваційної специфіки з урахуванням теоретичного потенціалу таких інноваційних галузей мовознавчої науки, як: функціональний словотвір (З.О. Валюх, В.О. Горпинич, М. Докуліл, О.А. Земська, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, І. С. Улуханов та ін.), когнітивна семантика (М. Джонсон, С.А. Жаботинська, Дж. Лакофф, О. . Рахіліна, І. Світсер, Л. Талмі, А. Ченкі та ін.), когнітивна ономасіологія (Г.Г. Гіздатов, В.В. Калько, Г.В. Кочерга, О. С. Кубрякова, І.М. Литвин, О.О. Селіванова, М.М. Полюжин та ін.), семантичний синтаксис (Н.Д. Арутюнова, Ю.Д. Апресян, О.К. Безпояско, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, Н.В. Гуйванюк, А.П. Загнітко, Г.О. Золотова, Н.Л. Іваницька, Ч. Філлмор, Ч. Чейф та ін.), а також у руслі наукового доробку важливих проблем мовознавства - психолінгвістичного обґрунтування номінативного акту, вивчення структур репрезентації знань, теорії картини світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах планової наукової теми кафедри українського мовознавства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького: "Українська мова в парадигмальному просторі сучасної лінгвістики" (протокол № 3 від 23.12. 2003 р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 25.01 1996 р.) та закоординовано бюро Наукової ради "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" (протокол № 1 від 10.02 2000 р.).

Об'єктом аналізу в роботі є ономасіологічні структури віддієслівних іменників української мови та концептуальні моделі, покладені номінатором в основу їхнього творення.

Предмет дослідження становлять закономірності вибору мотиваторів українських віддієслівних іменників зі структур знань про позначене.

Мета дисертації - з'ясувати специфіку мотивації девербативів-іменників сучасної української мови в проекції на когнітивне підґрунтя їхнього творення. Для досягнення поставленої мети розв'язано такі завдання:

1) схарактеризовано аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях;

2) обґрунтовано методику когнітивно-ономасіологічного аналізу віддієслівних іменників сучасної української мови;

3) установлено диференціацію мотиваційних типів українських девербативів-іменників;

4) висвітлено особливості пропозиційно-диктумної мотивації похідних цієї групи в сучасній українській мові;

5) схарактеризовано асоціативно-термінальну мотивацію українських девербативів-іменників: розкрито механізм метафоризації дієслів-мотиваторів, окреслено коло найбільш регулярних донорських і реципієнтних концептосфер;

6) проаналізовано мотиваційні особливості віддієслівних іменників-полісемантів, когнітивно-ономасіологічне підґрунтя зв'язків їхніх значень у сучасній українській мові.

Матеріалом дослідження є понад 3000 віддієслівних іменників, виокремлених шляхом суцільної вибірки зі Словника української мови: В 11-ти т. / Ред. кол.: І.К. Білодід /голова/ та ін. - К.: Наукова думка, 1970-1980; Великого тлумачного словника сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь, 2004, а також понад 100 фрагментів, вибраних із художніх текстів української літератури XIX-XX століть. Із метою інтерпретації ономасіологічної структури віддієслівних іменників української мови використано такі словники: Клименко Н.Ф. Словник афіксальних морфем української мови / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, В.С. Карпіловський, Т.І. Недозим; Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні НАН України. - К.: Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні НАН України, 1998; Полюга Л.М. Морфемний словник / Л.М. Полюга. - К.: Вища школа, 1983; Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник / З.С. Сікорська. - К.: Освіта, 1995; Цыганенко Г.П. Словарь служебных морфем русского языка / Г.П. Цыганенко. - К.: Рад. школа, 1982; Яценко І.Т. Морфемний аналіз: словник-довідник у 2-х т. / І. Т. Яценко. - К.: Вища школа, 1981.

Методи дослідження. У роботі використано комплексну методику. Головним методом є когнітивно-ономасіологічний аналіз, який уможливив вивчення мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови на підставі інтерпретації ономасіологічної структури та моделювання фрагмента знань про позначене. Когнітивно-ономасіологічний аналіз характеризується інтегративною двовекторністю дослідження: від слова до думки та від думки до слова й здійснюється у два етапи.

Loading...

 
 

Цікаве