WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ–ХХ ст. - Курсова робота

Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ–ХХ ст. - Курсова робота

Отже, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю висвітлення недостатньо розроблених питань мовного субстрату в лінгвоісторіографічному аспекті, значущістю внеску європейських мовознавців XIX–XX ст. в дослідження теоретичних проблем субстрату, зокрема вивчення цих проблем українськими та російськими мовознавцями дало значні наукові результати. На сьогодні вже накопичено значний матеріал, який свідчить про вагомість субстратних досліджень. Цей матеріал потребує теоретичного осмислення та лінгвоісторіографічного висвітлення для подальшого його застосування у вивченні конкретних субстратних мов. Таке дослідження видається надзвичайно важливим та перспективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов'язаний з фундаментальною науковою роботою кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету "Методологічні аспекти історіографії українського і російського порівняльно-історичного мовознавства", затвердженою Міністерством освіти і науки України і зареєстрованою в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації за номером 010611001359. Науковий керівник теми – доктор філологічних наук, професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету В. А. Глущенко. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні бюро Наукової ради "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної Академії наук України (протокол № 4 від 30 жовтня 2003 р.).

Мета дослідження полягає в усебічному розкритті поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, у виявленні внеску лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов.

Мета роботи зумовила необхідність розв'язання таких завдань: 1) установити зв'язок теорії субстрату з порівняльно-історичним методом; 2) розкрити основні етапи розвитку теорії субстрату в європейському мовознавстві, враховуючи еволюцію поглядів того чи іншого вченого на різні аспекти проблеми; 3) виявити методологічну основу та цінність субстратних досліджень XIX–XX ст. на матеріалі конкретних мов; 4) визначити особливості інтерпретації відповідного кола питань українськими та російськими мовознавцями на тлі досягнень європейської лінгвістики XIX–XX ст.; 5) з'ясувати, які твердження теорії субстрату виявилися перспективними для мовознавства кінця XX ст. – початку XXI ст.

Об'єктом наукового дослідження є розглянута в лінгвоісторіографічному аспекті сукупність наукових текстів. Це студії, безпосередньо присвячені розробці теоретичних питань мовного субстрату, праці з типології мов та проблем розвитку мовних сімей (насамперед індоєвропейської): монографії, навчальні посібники, лекційні університетські курси, статті, авторами яких є європейські мовознавці XIX – XX ст.

Предметом дослідження є твердження європейських лінгвістів XIX – XX ст. щодо теоретичних проблем дослідження субстрату.

Методи дослідження. Методологію дослідження побудовано на принципі історизму. Загальну оцінку того чи іншого твердження подано залежно від внеску вчених у лінгвістику та значення їхніх праць для свого часу. Отже, поставлені в дослідженні завдання виконано за допомогою загальнонаукового актуалістичного методу, який знайшов застосування в історіографії будь-якої сучасної науки, зокрема в лінгвістичній історіографії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на широкому фактичному матеріалі зроблено спробу комплексного спеціального історико-лінгвістичного дослідження питань теорії субстрату в європейському мовознавстві XIX – XX ст. Це зумовило необхідність теоретичного обґрунтування порушеної проблеми. У дисертації розглянуто значну кількість наукових праць (221), зокрема маловідомих (українською, російською, англійською, італійською, німецькою, французькою мовами), з урахуванням еволюції поглядів мовознавців на різні аспекти теорії субстрату. Досліджено розбіжності в поглядах та полеміку лінгвістів зазначеного періоду.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження сприятимуть розв'язанню актуальних проблем історіографії мовознавства і можуть бути застосовані в подальших дослідженнях теорії субстрату. Здобуті результати можуть бути використані на філологічних факультетах вищих навчальних закладів під час викладання курсів історії лінгвістичних учень, загального мовознавства та вступу до мовознавства, історичної граматики української та російської мов, у культурно-просвітній роботі.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертантом самостійно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Розділи дисертаційного дослідження та робота в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету (2003–2007). Основні положення дисертації були висвітлені в доповідях на III Міжвузівській конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2005), на II Міжнародній науковій конференції "Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках" (Дніпропетровськ, 2005), на Міжнародній науковій конференції "Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення" (Горлівка, 2006), на VII Міжнародній конференції "Беларуска-руска-польськае супастаўляльнае мовазнаўства, літаратуразнаўства, культуралогія" (Вітебськ, 2006), на щорічних наукових конференціях Слов'янського державного педагогічного університету (2003 – 2007), зокрема на ІІ загальноуніверситетській науковій конференції молодих учених (2005).

Обсяг і структура роботи. Загальний обсяг роботи – 204 сторінки, текстова частина викладена на 181 сторінці. Структура роботи визначена її метою та завданнями. Дисертація складається із списку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 221 позицію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі розкрито сутність та стан наукової проблеми, що досліджується; обґрунтовано обрання теми дисертації; розкрито актуальність дослідження, його зв'язок з науковими програмами, планами й темами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дисертації; сформульовано методи дослідження, наукову новизну роботи, її практичне значення. Наведено дані про апробацію результатів, отриманих під час написання дисертації.

У першому розділі "Лінгвістична історіографія про теорію субстрату. Метод і напрями дослідження" стисло проаналізовано стан лінгвоісторіографічного дослідження теоретичних проблеммовного субстрату в сучасній європейській літературі. Розкрито зв'язок теорії субстратута порівняльно-історичного методу, визначено метод та напрями дослідження.

Підрозділ 1.1 "Огляд лінгвоісторіографічних досліджень з теорії субстрату" присвячений висвітленню передісторії субстратних досліджень (XV–XVIII ст.). Проаналізовано праці Е. Косеріу, Д. Сільвестрі, у яких наявні відомості про наукову діяльність Дж. Ф. Поджіо Брачоліні, П. Ф. Джамбулларі, А. де Поса, Ж. Пікара, П. Рамуса, Е. Паск'є, Л. Ерваса та ін. У студіях зазначених лінгвістів уже була порушена проблема лінгвістичної зміни під впливом мови переможеного народу (романський світ).

Зазначено, що після виходу праці Г.І. Асколі "Лінгвістичний лист" (1881 р.), у якій він проголосив теорію етнічних впливів, з'явилося багато інших студій, присвячених дослідженню широкого кола питань, так чи інакше пов'язаних з теорією субстрату. Доробок Г.І. Асколі, як наслідок інтересу до його наукової спадщини, відбито в працях таких західноєвропейських мовознавців, як Б. Террачині, В. Пізані, Д. Сантамарія, Д. Сільвестрі та ін. Акцент у працях цих дослідників зроблено на висвітленні питання про використання Г.І. Асколі ідей своїх попередників у галузі субстратних досліджень (А. Бьянкі Джованні, Б. Бьонделлі, К. Нігра та ін.), а також на розвитку його тверджень у мовознавстві XX ст. У працях В. Порцига, Е. Прокоша, В. Маньчака та інших лінгвістів наявні важливі твердження про роль, яку теорія субстрату відігравала в мовознавстві кінця ХІХ ст. – першої половини ХХ ст. (Ф. Діц, З. Фейст, Г. Шухардт та ін.).

Loading...

 
 

Цікаве