WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Граматична характеристика вільного поєднання в структурі простого речення - Курсова робота

Граматична характеристика вільного поєднання в структурі простого речення - Курсова робота

1) V f + Praep + S 5: Ляля з огидою взяла рукопис (М. Гримич); Проходячи повз нас, хтось із хлопців запитав, як мені здалося, з іронією: – Тебе сьогодні чекати? (О. Жовна);

2) S 1-7 + Praep + S 5: І навіть невикористаний балончик з газом нічим тут не міг помогти (Ю. Андрухович); Била суху порохняву дорогу між горами й думала, думала (М. Матіос).

Орудний з-поміж інших відмінків найбільше спрямований в адвербіальну сферу. Доволі поширеним явищем сучасної української мови є посідання ним у реченнєвій структурі детермінантної позиції. Що стосується орудного безприйменникового, то він спроможний виконувати тільки темпоральну семантичну функцію, яку можна диференціювати на вираження абсолютного часу, напр.: Не раз і не два Малуша навіть плакала вечорами в своїй хлівині (С. Скляренко) та вираження відносного часу, напр.: Малим я Сокільського лісу боявся, смерекового (В. Герасим'юк). Комплекс інструменталя з препозитивом вирізняється розмаїттям адвербіальної семантики, виражаючи локативне значення: Я дивлюсь з-під опущених вій, як цвіте за вікном далина (В. Сосюра); темпоральне: Він знав, що його лист дійде до уряду, і хотів помститись нам перед смертю (В. Винниченко); каузальне: Після належних повітань Генріх не стримався і досить виразно натякнув, що прибув сюди за порадою одного вельми цінного друга й помічника (П. Загребельний); кондиціональне: Він поїхав під свистом куль легкою ристю до лав, знаючи, що спокійна й привітна усмішка повинна бути на його губах (Ю. Яновський) тощо.

Четвертий розділ „Напівпериферійна зона функціонування вільного поєднання" присвячено аналізу формально-структурних моделей конструкцій з ад'юнктом-локативом та -акузативом, тут також указано на сфери транспозиції цих відмінків за їхнього зв'язку з синтаксичною домінантою підрядним зв'язком у формі вільного поєднання.

Специфічні властивості локатива (зокрема, повсюдне вживання з прийменником та вузькість його використання – здебільшого в еквівалентних морфологізованим прислівникам семантико-синтаксичних і, відповідно, формально-граматичних позиціях) актуалізували його схильність до транспозиції в адвербіальну сферу. У ній місцевий відмінок найчастіше сполучається вільним поєднанням з предикативним центром речення, спричиняючи встановлення різноманітних адвербіальних семантико-синтаксичних відношень: локативних – Ми, володарі степу й баских табунів, на місцях оцих заповітних для вцілілої сарни і двох кабанів спромоглися зробить заповідник (Л. Костенко); темпоральних – Чи о весняній радісній порі ви їздили колись до Межигір'я і ночували в драному шатрі, де крізь дірки просвічують сузір'я? (Ю. Клен); кондиціональних – І всіх нас буде катовано і вбито в страшних муках (В. Винниченко); допустових – Ти і в стражданні гарна (Л. Костенко); каузальних – А тоді вистрілив угору і натовп селян завмер у жасі, бо що мало бути потім, одному Богові знати! (Ю. Покальчук) та різного роду синкретичних – Хіба вона [Корнелія] була б тягарем у дорозі? (М. Матіос) тощо.

За функціонування в адвербіальній сфері локатив є досить поширеним і в прислівній позиції, входячи ад'юнктом до складу конструкцій таких формально структурних моделей:

1) V f + S 6. Потрібно уточнити особливості використання місцевого відмінка іменників-абстрактних назв при предикатах локативного процесу. Специфіка таких словоформ полягає в тому, що навіть при процесуально-локативних предикатах вони, на відміну від місцевого відмінка іменників-конкретних назв, не здатні заповнити позицію субстанційної локативної синтаксеми через відсутність просторової семантики, їхня поява при цих предикатах є наслідком дериваційних перетворень, пор.: Хоч би яка скульптура з цього Саду прийшла сюди постояти в журбі! (Л. Костенко) ← Хоч би яка скульптура з цього Саду прийшла сюди постояти + Хоч би яка скульптура з цього Саду прийшла сюди побути в журбіХоч би яка скульптура з цього Саду прийшла сюди постояти + Хоч би яка скульптура з цього Саду прийшла сюди пожуритися. Таким чином, місцевий відмінок іменників-абстрактних назв при предикатах локативного процесу посідає місце не субстанційної локативної синтаксеми, а адвербіальної, тому не характеризується валентним зв'язком з цим предикатом, а отже, не є керованим.

2)Part + S 6: ...були також сусід із помешкання поверхом вище, знайдений з двома кулями в потилиці у своїй приватній таксівці, а також одна редакційна секретарка, задушена ланцюгами в ліфті... (Ю. Андрухович);

3) Adj + S 6: Вільтруд крутилася десь позаду них, готова до послуг і допомоги, так само нетерпляча в очікуванні свого щастя (П. Загребельний);

4) Adjsuperlat + S6: Найблискучіша в Парижі вулиця – Ріволі – вступила в годину найбільшої метушні (Ю. Яновський);

5) Advsuperlat + S6: Главачка напевне знала, що Каріна – законодавиця моди в містечку, вона одягається найкраще в місті, бо її Рафік має зв'язки (М. Гримич).

Суттєвою властивістю локатива є й переміщення до ад'єктивної сфери, де він у сполуках із субстантивом набуває атрибутивної семантики різних відтінків (формально-структурна модель – S 1-7 + S 6), напр.: Незалежність, хоч і п'ятихвилинна, все-таки є незалежність, яка нагадує ще не стурбовану звірину в норі (Т. Осьмачка); Воно [обличчя] тепер було ледь-ледь рожеве, як ніжний білий мармур при ранішньому сонці... (В. Винниченко).

Незважаючи на те, що безприйменниковий знахідний є типовим сильнокерованим відмінком, він також виявляє здатність підпорядковуватися синтаксичній домінанті вільним поєднанням. Транспонуючись до адвербіальної сфери, акузатив сполучається з предикативним центром речення, напр.: [Річард] Здається, день і ніч не відступав би від роботи! (Леся Українка) та з дієсловами руху, міри ваги й міри вартості, напр.: Я не зроблю цього тільки тому, що ми від'їхали вже тридцять кілометрів і не маємо права затримуватися (В. Нестайко); Десять мільйонів злотих коштує мені ця шкода, але гірш за все – це втрата славетного алмаза, що важив 123 карати і був першим каменем на Україні і в цілій Польщі (І. Кочерга).

Транспонуючись до адвербіальної сфери й виконуючи роль ад'юнкта стосовно предикативного центру речення, прийменниковий знахідний виявляє більше семантичних відтінків, ніж безприйменниковий, і набуває не лише темпорального значення, а й кондиціонального, каузального, а також синкретичного темпорально-каузального напр.: Ця думка прийшла десь аж під ранок, після безсонної ночі (Ю. Мушкетик); Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку (В. Стус); Це – моя початкова школа віротерпіння, з якої Я сама себе ладна відчислити за неуспішність (О. Забужко); Там також не світилося – хтось вельми заощадливо повимикав на ніч усі лампи (Ю. Андрухович) і под.

Акузатив з препозитивом в адвербіальній функції, окрім предикативного центру речення, вільно поєднується й з іншими синтаксичними домінантами, входячи до складу побудов таких формально-структурних моделей:

1) V f + Praep + S 4: Мовчать листки промоклі, і срібло крапельок свій зупинило біг, неначе дивляться в малюсінькі біноклі на мене очі їх... (В. Сосюра); Як навіжена, прискакала, Нептуна в губи цілувала... (І. Котляревський);

2) Part + Praep + S 4: Волосся фарбоване під мімозу, обличчя в стані анабіозу (Л. Костенко); Я приїхала в осінь, по губи наповнена морем, Мій застояний смуток ніхто іще не сколотив... (О. Забужко);

3) Adj + Praep + S 4: Спочатку я певен був, побачивши те військо, наїжене списами, незчисленне, на силу свіже, на одвагу дуже, що еллінам, потомленим війною, знесиленим облогою, не встоять проти царя, жадібного звитяги (Леся Українка); Мої предки не вбогі були На пісні та свячені ножі (О. Забужко).

Loading...

 
 

Цікаве