WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Семантична структура запозичень як джерело історико-лексикологічних досліджень - Курсова робота

Семантична структура запозичень як джерело історико-лексикологічних досліджень - Курсова робота

1. Незважаючи на те, що питання взаємодії української та польської мов у лінгвістиці опрацьовано в різних аспектах, рівень вивчення українсько-польських мовних контактів не відповідає вимогам часу, оскільки залишається ще чимало нез'ясованих проблем.

2. У семасіологічних дослідженнях враховуємо наївне та енциклопедичне значення слова, тому при тлумаченні лексеми з'ясовуємо й експлікуємо в семантичній структурі всі головні компоненти поняттєвої структури, при цьому намагаємося не членувати надмірно значення слова, пояснюючи окремі використання як відтінки значень або як гіпертрофовану актуалізацію певної семи в семемній структурі.

3. Розширення мовного контексту шляхом комбінації різних типів контекстів як у синхронному, так і в діахронному аспектах, підвищує рівень об'єктивності результатів дослідження.

4. Богословські твори передбачають створення нормативної аксіологічної моделі добре/погано, що зумовлює, у свою чергу, використання у них значної кількості оцінної лексики, яка містить конотативні (оцінні) значення. Конотативне значення оцінної лексеми розглядаємо в межах структурного значення, а її контекст трактуємо як явище семантики, оскільки саме релігійна доктрина багато століть впливала на всі рівні життя суспільства, а отже, формувала не тільки прагматичне значення слова (куди входить і оцінка), а і його структурне (мовне) значення. Для аналізу контекст доволі часто обмежуємо словами, що перебувають у безпосередніх синтаксичних зв'язках з лексемою, значення якої треба встановити.

5. Основний контекст для запозичень з польської мови в українську аналізованого періоду – їхні структурні й поняттєві зв'язки в мові-реципієнті (іноді в білоруській мові, у якій у той час відбувалися подібні процеси) та мові-джерелі (часом у чеській та латинській мовах, як джерелі запозичень у польську писемну мову); додатковий, але не менш важливий контекст – зв'язки зі старослов'янізмами та церковнослов'янізмами, оскільки останні в попередніх століттях функціонування в українській мові виражали аналогічні чи подібні поняття, а також ідентичні зв'язки безпосередньо у старослов'янській та церковнослов'янській мовах як джерелі запозичень в українську мову ХІ – XІV ст.

6. Писемні тексти мовлення XVI – першої половини XVII ст. значною мірою відтворюють систему мови того періоду, тому на їхній основі можемо робити узагальнення і висновки стосовно усієї (усної та писемної) системи.

7. Зважаючи на контекст культури, парадигматичні зв'язки слова у різних богословських доктринах (православній, католицькій та протестантській) можна трактувати як його сукупну парадигму, оскільки ширшим контекстом для них є єдина християнська доктрина.

Другий розділ "Семантичні процеси в запозиченнях із оцінним значенням в українській мові ХVІ – першої половини XVII ст. (у контексті творів Д. Наливайка та пам'яток ХІ – першої половини XVII ст.)" присвячено аналізу семем 'доброчесність, чеснота, 'позитивні моральні та інтелектуальні риси, 'побожність, праведність, святість, 'сміливість, мужність, героїзм і 'дівоча невинність, незайманість, честь та їхнім знаковим виразникам у мові. В центр аналізу вміщено лексему цнота як гіперонім щодо інших лексем із цими значеннями. Аналіз проведено в широких часових рамках, а також на основі значної кількості пам'яток різного стилю і різних щодо мови написання. Це дозволило зробити такі висновки:

1. Порівняльний аналіз семеми 'доброчесність, чеснота' лексеми цнота дає підстави стверджувати, що первинно ця семема була складовою семантичної структури польського слова cnota, звідки і запозичилася в українську мову в XV ст. Дана семема є архісемемою, базою для виділення інших ЛСВ аналізованого слова в XVІ ст. Найактивніші її семантичні компоненти – 'позитивні моральні та інтелектуальні риси' і 'добрі вчинки, дії', менш активні – 'благородне походження' і 'невинність, незайманість, честь'. Семантичні межі даної лексеми внаслідок високого рівня абстрактності розмиті, тому виділити аналізоване значення доволі складно. Семема 'доброчесність, чеснота' містила дві семантичні площини:'християнське/світське', які визначали або конкретизували її семне наповнення, зумовлюючи різний лексичний зміст слова цнота залежно від аксіосфери сакрум/профанум. Двоплановість семантичної структури 'християнське/світське' слова цнота скалькована з польської лексеми cnota вже у XVІ ст. (після століття функціонування її в українській мові), що свідчить про тривалі тісні зв'язки двох мов.

2. Спостереження за синонімними відношенями слова цнота в значенні 'доброчесність, чеснота' дає підстави стверджувати, що в українській мові XVІ – першої половини XVІІ ст. вони переважно формувалися за аналогією до системних зв'язків слова cnota в польській мові. Зіставлення часу фіксації таких зв'язків між словами в польській та українській мовах свідчить про швидкий плин процесів аналогії в українській мові та вказує на тісні тогочасні контакти цих літературних мов із чіткою спрямованістю: польське → українське. Порівняльний аналіз синонімних зв'язків полонізму цнота дав змогу простежити процес перебудови семантичної структури усіх слів даного ряду з огляду на семантичні площини 'християнське/світське', який відбувався наступним чином: християнське → християнське/світське → світське. Це спричинило переформування семантичних компонентів у структурі лексем із синонімного ряду: семантичний акцент зміщується на зовнішні ознаки чи властивості, суспільні вартості, що зумовило появу нових семем, які чітко відображають цю переорієнтацію ('високе суспільне становище, влада, титул, сан', 'шана, пошанівок'), або їхню більшу активність (за умови попереднього існування). Змінилося й аксіологічне наповнення цих лексем: позитивна оцінка християнської площини → бінарна і часто негативна оцінка світської площини. Причина такої перебудови екстралінгвальна – зумовлена секуляризацією суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

3. Семне наповнення лексеми цнота у значенні 'позитивні моральні та інтелектуальні риси' відображає семантичну структуру цього ЛСВ у польському слові cnota. Час появи цієї семеми в українському слові (минуло століття після запозичення полонізму цнота українською актовою мовою) свідчить про тісний зв'язок цих мов упродовж тривалого часу. Характер церковнослов'янських відповідників вказує на те, що цей переклад було здійснено не раніше ХVІ ст.

4. Словосполучення благо и мhнство, якe в українській частині творів Д. Наливайка позиційно і семантично відповідає лексемі цнота, дає підставу визначити час церковнослов'янського перекладу – ХVІ – початок ХVІІ ст.

6. Наприкінці XVI ст. лексема цнота увібрала в семантичну структуру семему 'дівоча невинність, незайманість, честь за аналогією до семантичної структури польського слова cnota, в якому дане значення розвинулося протягом XV – XVI ст. Це дало змогу слову цнота зі вказаною семантикою витіснити з української писемної мови XV – першої половини XVIІ ст. церковнословянізм цhломuдриє з аналогічним значенням. Однак для української лексеми цнота характерні й питомі модифікації значення, які хоча й подібні до польських семантичних процесів, проте відбувалися вже на українському мовному ґрунті. Саме так сформувалося в цьому слові значення 'стриманість у плотських бажаннях, невинність, незайманість, честь.

7. Значення 'сміливість, мужність, героїзм' у семантичній структурі лексеми цнота виділилося наприкінці XVІ – початку XVIІ ст як наслідок процесу семантичної конденсації в межах словосполучень дhлна цнота, марсобыстра цнота і паралельно звуження семантичного обсягу аналізованого слова. У польському слові cnota внаслідок аналогічних процесів в атрибутивних конструкціях типу cnota mкstwa, cnota bohaterska, cnota rycerska ця семема виділилася наприкінці XVI ст., тоді ж сформувалось і значення 'мужні вчинки, героїчні подвиги', яке в результаті процесу аналогії з'явилося і в семантичній структурі українського слова. Час виділення першого значення в обидвох мовах може свідчити про паралельний процес, кінцевий результат якого неоднаковий. Більш завершеним він був в українській мові XVII ст., оскільки в польській мові для виокремлення зазначеної семеми з цілого комплексу позитивних моральних рис поряд з аналізованим словом майже завжди вживали або атрибутив типу mкstwо, bohaterska, rycerska, або синоніми типу slawa, mestwo, dzielnosc, тоді як в українській мові лексема цнота поза межами тавтологічного чи атрибутивного зв'язку частіше самостійно називала поняття 'сміливість, мужність, героїзм'.

Loading...

 
 

Цікаве