WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту - Курсова робота

Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту - Курсова робота

Каф (англ. 'CAF') – умова в контрактах купівлі-продажу, яка визначає зобов'язання продавця і покупця щодо доставки товару та встановлення цін. Застосовується при морському та річному транспортуванні в міжнародній торгівлі.

Кворум (лат. 'quorum [praesentia sufficit]' – яких присутності достатньо) – кількість присутніх на зборах організації, достатня для визначення зборів правочинними.

Квота (лат. 'quot' – скільки) – 1) частка в загальному виробництві, збуті, експорті або імпорті продукції, яку встановлюють для учасників монополістичних об'єднань (картелів, синдикатів); 2) розмір податку з одиниці оподаткування.

Квотування (англ. 'quotation') – метод оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у встановленні кількісних обмежень (квот) експорту або імпорту товарів.

Клерк (англ. 'clerk', фр. 'clerc' лат. 'clericus' – духовна особа) – 1) в Англії і США конторник, діловод; 2) Франції, Бельгії, Нідерландах діловод, стажер при нотаріусі.

Клієнт (лат. 'clientis') – юридична або фізична особа, з якою підприємство знаходиться у будь-яких торговельних відносинах.

Кліринг (англ. 'clearing') – система безготівкових розрахунків шляхом зарахування взаємних вимог і зобов'язань всередині країни. К. являє собою систему безготівкових розрахунків між банками, здійснюваних розрахунковими палатами.

Ковернота страхова (англ. 'cover' – покривати + 'note' – короткий запис) – свідоцтво страхове, що видається брокером страхувачу та підтверджує укладання угоди страхування.

Командист (фр. 'commandite' – фінансування) – член товариства (компанії), що зветься командитним, учасники якого несуть спільну відповідальність у межах свого вкладу.

Комерсант (фр. 'commercant' лат. 'commercium' – торгівля) – приватний торговець.

Комерція (лат. 'commercium' – торгівля) – торгівля, діяльність, спрямована на одержання прибутку.

Комівояжер (фр. 'commis' – службовець + 'voyageur' – мандрівний) – роз'їзний агент торговельної фірми, який пропонує покупцям товари за зразками, каталогами тощо.

Комісіонер (фр. 'commissionnaire') – сторона у договорі про торговельну комісію, що виконує доручення іншої сторони за комісійну винагороду і за її рахунок, але від свого імені.

Комітент (фр. 'committentis' – той, що доручає) – особа, яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені останнього, але за рахунок К.

Компанія (фр. 'compagnie') – торговельне, промислове, будь-яке інше підприємство, звичайно дрібне торговельно-промислове об'єднання бізнесменів, підприємців.

Конвенція (лат. 'conventio' – договір) – 1) угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань; 2) договір між підприємствами та організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва.

Конверсія (англ. 'conversion' – перетворення, зміна) – перехід на випуск нової продукції, зміна структури виробництва підприємства.

Конгломерат (лат. 'conglomeratus' – зібраний, накопичений) – одна з форм об'єднання підприємств, фірм, що працюють без будь-якої спільності вироблюваної продукції і технології.

Кондиція (лат. 'condicio' – умова, вимога) – 1) умови договору; 2) норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору.

Конкурент (лат. 'concurrens' – той, що змагається) – товаровиробник, розширення обсягів діяльності якого призводить до зменшення ринкової частини іншого товаровиробника.

Конкуренція (лат. 'concurrentia' – стикатися) – суперництво між товаровиробниками за кращі, більш вигідні економічні умови виробництва та реалізації товарів.

Коносамент (фр. 'connaissement' – знати, розумітися) – документ, що видається перевізником вантажовідправникові; він дає право його власнику розпоряджатися вантажем, зокрема, здійснювати угоди купівлі-продажу й застави.

Консалтинг (англ. 'consulting') – надання спеціалізованих консультаційних послуг відносно тієї чи іншої галузі господарювання.

Консенсус (лат. 'consensus' – згода, одностайність) – загальна угода в спірному питаннi, до якої приходять учасники зборів, форумів, конференцій, переговорів.

Консигнант (лат. 'consignantis' – той, що засвідчує) – власник товару, який продає його за кордон через комісіонера.

Консигнатор (лат. 'consigno') – посередник при експорті товарів.

Консигнація (лат. 'consignatio' – письмовий доказ) – форма комісійного продажу товарів за кордон, при якій їх володар відправляє своєму представнику, що знаходиться за кордоном, партії товарів для їх реалізації.

Консолі (англ. 'concols' скор. від 'consolidated annuites' – консолідована рента) – облігації державних довгострокових позик.

Консолідація (лат. 'consolidatio') – операцiя по перетворенню короткострокових позик у довгостроковi або безстроковi позики.

Консорціум (лат. 'consortium' – співучасть, спільність) – одна з форм монополій; угода групи банкiвських або промислових монополiй для спiльного здiйснення великих фінансових або комерційних операцiй.

Консультація (лат. consultatio – звертання за порадою) – 1) порада компетентного фахівця; 2) установа, що організує надання порад спеціалістами з певних питань.

Консумація (лат. consumptio) – споживання, використання, реалiзація товарів покупцям.

Консьюмеризм (англ. consumer) – організований рух громадян або державних організацій за розширення прав та посилення впливу покупців на продавців і виробників товару.

Контанго – ситуація, коли ціни на наявний товар вищі за котирування на строк угод, а ціни на товар з близькими строками поставки вищі, ніж на товар з віддаленими строками поставки.

Конто (італ. 'conto') – рахунок.

Контрабанда (італ. 'contrabando' 'contra' – проти + 'bando' – урядовий указ) – незаконне перевезення товарів або інших цінностей через державний кордон.

Контрагент (лат. 'contrahentis' – той, хто домовляється) – сторона в договорі.

Контракт (лат. 'contractus' – угода) – договір, угода із взаємними зобов'язаннями сторін; підписується, як правило, у письмовій формі.

Контрактанти (фр. 'contractant') – особи або організації, що приймають на себе певні зобов'язання за контрактом.

Контрактація (лат. 'contractus') – одна з форм зустрічної торгівлі, застосовується при закупці сільськогосподарської продукції. Використовують у випадках, коли має місце низька купівельна спроможність грошової одиниці та товарний дефіцит.

Контрафакція (фр. contrefaction – підробка) – 1) незаконне використання товарних знаків і знаків обслуговування; 2) підробка.

Контроверза (фр. 'controverse' лат. 'controversia') – розбіжність, спірне питання.

Конфедерація (лат. 'confoederatio' – спілка, об'єднання) – спілка, товариство, об'єднання якихось організацій.

Концерн (англ. 'concern' – об'єднання) – форма об'єднання з особливо високим рівнем концентрації і централізації капіталів.

Концесіонер – особа чи організація, яка одержала концесію.

Концесія (лат. 'concessio' – дозвіл, поступка) – договір на тимчасове здавання в експлуатацію іноземній державі, юридичній або фізичній особі (концесіонеру) на визначених сторонами умовах підприємств, земельних наділів тощо, а також цінностей з метою становлення або розвитку національної економіки.

Кооперація (лат. 'coopero' – співробітничаю) – 1) форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому ж або різних, але пов'язаних між собою виробничих процесах; 2) добровільні об'єднання людей для спільної господарської діяльності.

Кореспондент (фр. 'correspondant' лат. 'correspondere' – відповідати, повідомляти) – банк або інша фінансова організація, що представляє інтереси іншої подібної організації в даному місті, або в даній країні.

Корпорація – (лат. corporatio - спілка) – добровільне об'єднання фізичних і юридичних осіб, зв'язаних між собою зобов'язаннями по створенню і забезпеченню діяльності господарського підприємства.

Котирування (фр. 'coter', букв. – розмічати, нумерувати) – встановлення курсу валюти, тобто визначення її вартості в іноземних валютах.

Кредит (лат. 'credit', букв. – він вірить) – права сторона бухгалтерського рахунку; на кредит активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження.

Кредит (лат. 'creditim' – позика 'credo' – вірю, довіряю) – продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Кулісьє (фр. 'coulissier') – неофіційний біржовий посередник, який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.

Loading...

 
 

Цікаве