WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Лексика - Курсова робота

Лексика - Курсова робота

За рівнем вібрації сепараторів також оцінюють стан балансування барабана і його привода (стан демпферних пристроїв, рівномірність самоочищення барабана, співвісність привода після ремонту і т.д.). Контроль здійснюється віброметрами. На сепараторах рівень віброшвидкості (мм/з, середнє квадратичне значення) вимірявся на частотах, що відповідають частоті обертання барабана і привода. Норма вібрації дана для октавних смуг.

Базове значення рівня вібрації для гарного стану сепараторів знаходиться в межах 2—3,0 мм/с.

Показані вібрації дані для умов, коли вплив вібрації від інших джерел на судні не перевищує 1,5 мм/с (перевірка здійснюється по різниці вібрації працюючого і зупиненого сепаратора, по можливості на стоянці судна). До визначення технічного стану за рівнем вібрації необхідно також перевірити кріплення сепаратора до фундаменту.

Російсько-український словничок труднощів, які виникли при перекладі:

Балансирование – балансування;

Вибрация – вібрація;

Демпфирование – демпфірування;

Запорное кольцо – запірне кільце;

Исследования – дослідження;

Обслуживание – обслуговування;

Очистка – очищення;

Подшипник – підшипник;

Подшипник качения – підшипник каченя;

Ревизия – ревізія;

Сравнение – порівняння;

Тормоза – гальма;

Управление – керування;

Червячная передача – черв'ячна передача;

Электродвигатель – електродвигун.

Тлумачний словничок:

Вал – циліндричний стержень призначений для кріплення різноманітних деталей за допомогою яких проводиться передача крутного моменту.

Зубчаста передача – система, яка складається з двох зубчастих колес. Використовується для передачі крутного моменту від одного валу до іншого в паралельних площинах.

Сепаратор – прилад призначений для відділення однієї речовини від іншої.

Співвісність – положення деталей, коли їх вісі симетрії лежать на одній прямій.

Черв'ячна передача – система, яка складається з черв'ячного валу та зубчастого колеса. Використовується для передачі крутного моменту від одного валу до іншого в перпендикулярних площинах.

Завдання 2. Культура професійного мовлення

У стислій формі розкрити тему:

Лексикологія. Лексичні норми. Лексичне багатство української мови. Лексикографія. Фразеологія.

Лексика (від гр. lexikos - той, що відноситься до слова) -це всі слова, що є в тій чи іншій мові Крім того, терміном „лексика" також позначають окремі шари (книжна, емоційно забарвлена, нейтральна) або групи (побутова, професійна, сільськогосподарська) лексики, словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика „Лісової пісні" Лесі Українки).

Наука, яка вивчає лексичний склад, називається лексикологією. У лексикології слово ще має назву лексема.

Кожна мова складається із слів, і слово є однією з основних одиниць мови. Окремо взяті мовні звуки, а також складові частини слова (корінь, основа, суфікс, префікс) виявляють себе лише у слові. Із слів складаються словосполучення і речення.

Слово - одиниця мови, яка служить для найменування предметів, дій і процесів, властивостей (кошик, віз, лопата, дерево, честь, обізнаність, зелень, даль, сум; їхати, вирізувати, переносити, відтворювати, спухати; добрий, урівноважений, учорашній, ввічливий). Усі слова в мові за значенням поділяються на дві групи - самостійні (день, горіх, відрізок, довгий, зелений, визначений; рости, косиш, виробляти; далеко, давно, холодно, по-нашому) і службові (сонце і небо; сьогодні чи завтра; дерево, а не кущ; хотів би; ні до кого; ні з ким; за лісом; при дорозі; біля криниці; поміж житами; посеред поля). Самостійні слова обов'язково щось називають, а службові виражають різні відношення між самостійними словами у словосполученнях та реченнях. Повнозначні слова можуть позначати конкретні предмети і абстрактні поняття, виражати емоції, волю, стосунки між людьми, передавати ознаки і властивості, процеси, дії І стан, оформляти модальність висловлювання - можливість, неможливість, бажання, волевиявлення тощо.

Слово як одиниця мови характеризується такими ознаками, за якими вона відрізняється від інших мовних одиниць: 1) складається із звуків і має один основний наголос; 2) має лексичне значення, тобто називає предмети, ознаки, процеси об'єктивної дійсності; 3) може поділятися на менші значущі частини - морфеми (корінь, суфікс, префікс, закінчення).

Службові слова лексичних значень не мають, бо вони не позначають назв якихось понять або уявлень, а виконують службові функції у мові - для них характерні граматичні значення. Наприклад, слово хата в українській мові має такі лексичні значення; 1) сільський одноповерховий житловий будинок, 2) внутрішнє житлове приміщення такого будинку, 3) родина, люди, які живуть, перебувають з одному такому приміщенні:

Слово, виражаючи назву предмета, ознаки, кількості (чи вказуючи на них), дії, стану, дає поняття про них. Слово позначає назву не кожного окремого предмета (ознаки, дії тощо), а виступає назвою узагальненого поняття про нього. Наприклад, у наведених вище реченнях слово хата означає будь-який сільський одноповерховий житловий будинок, хоча, звичайно, абсолютно тотожних їх не буває, вони різняться за якимись ознаками, Отже, слово е узагальненим поняттям про однорідні предмети і явища.

Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями і діями, належать до сліз з конкретним значенням, наприклад: рука, миска, озеро, вікно, дуб, поїзд;старий, зелений, тонкий; в'язати, орати, стояти, гукати. Крім них, в українській мові є слова з абстрактним значенням, тобто такі, що не співвідносяться з конкретними предметами, властивостями, діями, наприклад: мрія, туга, хвилювання, захоплення, ходьба., втіха, зубожіння.

Спілкування між людьми відбувається не окремими словами чи словосполученнями, а реченнями, і конкретне значення кожного слова можна встановити лише в реченні, тобто через зв'язок його з іншими словами.

Властивість слова вживатися у різних значеннях називається - багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними.

Значна частина слів в українській мові є однозначними, або моносемічними. У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово однозначне, а здатність виражати різні значення насувається ним згодом. До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових термінів (суфікс, флексія, синонім, підмет, іменник - мовознавчі; гіпербола, епітет, ямб, хорей - літературознавчі; бісектриса, периметр, радіус-математичні; бронхіт, грип, астма - медичні; малахіт, уран, кварцит - геологічні) та ін.; деякі назви деталей машин і механізмів (втулка, шестірня, шайба): назви окремих різновидів дерев, кущів, ягід, грибів, злаків тощо (береза, ялина, клен; бузок, жасмин; суниця, чорниця, ожина; підберезник, опеньок, сироїжка; жито, овес, ячмінь); назви тканин (батист, вельвет, бостон, шевйот); власні (Київ, Луцьк, Дніпро, Стир (річка), Україна, Франція? Карпати, Апенніни) та Ін. Проте й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, Наприклад, корінь (у мовознавстві, ботаніці, медицині, математиці та ін.), операція (у медицині, військовій справі), реакція (у хімії, медицині, політиці), криза (в економіці, політиці, медицині).

У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, а решта - переносні, або непрямі. Пряме значення слова - це звичайна назва предмета, властивості, дії, стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Loading...

 
 

Цікаве