WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник - Курсова робота

Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник - Курсова робота

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим прикметником: видовженотупокошчний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.

д) Складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий.

е) Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний.

є) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).

Через дефіс пишуться:

а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва-ріка москворіцький.

б) Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття непідпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підздлисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний і под.

в) Складні прикметники, в яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний.

г) Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов'язаний, військовополонений пишуться разом.

д) Складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або є: м'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий.

Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові терміни, пишуться разом: головоногі, грудочеревна (перепона).

є) Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зелено-синій, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори).

є) Складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний.

ж) Складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.

1.8. Написання прізвищ прикметникової форми

Російські прізвища прикметникової форми передаємо з дотриманням норм українського правопису.

Російська літера е передається українською є:

  • якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: рос. Репин — укр. Рєпін (бо ріпа);

  • у суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять після шиплячих, р або ц: рос. Бондарев — укр. Бондарєв, рос. Плещеев — укр. Плещєєв.

Російську літеру и передаємо українською и:

  • після шиплячих та ц: рос. Сажин — укр. Сажин, рос. Пущин — укр. Пущин, рос. Синицын — укр. Синицин;

  • якщо в українській мові є споріднене слово з и: рос. Тихомиров — укр. Тихомиров (бо тихий і мир);

  • у суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: рос. Стариков — укр. Стариков, рос. Куницин — укр. Куницин, рос. Ганич — укр. Ганич, рос. Радищев — укр. Радищев.

Літері ё в російських прізвищах в українській мові відповідають:

  • буквосполука йо (якщо ё позначає [йо]): Соловйов;

  • буквосполука ьо (якщо ё позначає м'якість попереднього приголосного та [о]): Корольов.

Апостроф у прізвищах уживається за правилами українського правопису.

1.9.Явище ад'єктивації

Активні і пасивні дієприкметники, втрачаючи ознаки дієслова (дієслівні категорії виду, стану і часу, здатність керувати відмінком іменника і здатність мати при собі пояснюючі слова обставинного типу), можуть переходити у прикметники (ад'єктивація). Наприклад, усі давні дієприкметники пасивного стану теперішнього часу на -мий, що ще збереглися в українській мові, перейшли в розряд прикметників (відомий, знайомий, питомий, любимий, свідомий).

Активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом книжного (старослов'янського) походження -ущ-, -ющ-, -ащ-, -ящ-також зазнали ад'єктивації і перейшли, хоч їх і невелика кількість, у прикметники (невмирущий, пропащий, цілющий, тямущий, невсипущий) .

Такі форми зрідка використовують українські письменники: у Т. Шевченка знаходимо "несущих і добро творящих", у М. Бажана — б'ющий, у П. Тичини — невмирущий, назва роману П. Мирного "Пропаща сила", поширене в народі "цілюща вода".

Можуть ад'єктивізуватись також активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами східнослов'янського походження -уч-, -юч-, -ач-, -яч- (гарячий, балакучий, ревучий, колючий, живучий, линючий, плакучий). Під процес ад'єктивації підпадають також пасивні і активні дієприкметники минулого часу (гнила солома, в'ялі рухи, спілі вишні, стиглі плоди, поживні речовини, незламний характер, биті черепки, обмиті груші).

Переходячи у прикметники, дієприкметники можуть міняти наголос (печена картопля і печена на попелу картопля, варена страва і варена в юшці риба).

1.10. Субстантивація прикметників

Деякі прикметники в процесі мовлення втрачають своє основне прикметникове значення, набувають ознак іменників і виражають предметність, тобто субстантивуються і, таким чином, переходять до розряду іменників.

Переходячи до розряду іменників, прикметники разом з лексичним значенням іменників набувають і граматичних властивостей ЇХ. При цьому відбувається в більшій або в меншій мірі узагальнення, абстрагування. Якщо прикметник, пояснюючи іменник, виражає його конкретну ознаку, то, субстантивуючись, він уже абстрагується й виражає досить широке загальне поняття, наприклад: Розумний б'є на те, що справді в його є (Л. Глібов); Старії люди правду кажуть: Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов); Дивлюся, сміються. Дрібно утираю (Т. Шевченко); Але живий жив? Гадати мусить (Л. Українка); На віки вічні старий зникає, занесе з собою і бобре й лихе, поховає пережите й перемучене і стражданням закручене (П. Мирний).

Субстантивація прикметників відбувається в зв'язку з опущенням означуваних прикметниками іменників, внаслідок чого номінативна функція іменників переходить на прикметники, які згодом і стають постійними найменуваннями предметів, наприклад: вихідний день вихідний і т. ін. Проте субстантивація прикметників не завжди пояснюється опущенням означуваних іменників. Деякі субстантивовані прикметники ніколи не мали при собі іменників. Наприклад, такі слова, як ланкова, їздовий утворилися в українській мові безпосередньо для найменування осіб за характером виконуваної ними роботи. Так само слово пальне ніколи не мало при собі означуваного іменника. Воно утворилося на основі поширеного вживання форм середнього роду субстантивованих прикметників типу минуле, сучасне, майбутнє і т. ін.

Loading...

 
 

Цікаве