WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі - Курсова робота

Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі - Курсова робота

3.2 Підхід „зверху" до формування вмінь діалогічного мовлення в учнів 8 класу

Що ж стосується роботи над монологічним висловлюванням, я пропоную фрагмент уроку також у 8 класі за темою: „My Working Day". Це по суті також навчання монологічному висловлюванню "шляхом зверху", де вихідною одиницею навчання є закінчений текст.

У практичній частині своєї роботи не випадково вирішила реалізувати саме "шлях зверху" для середньої вікової групи, причому при розвитку вмінь як монологічного, так і діалогічного мовлення. Саме тому, що вихідною точкою відправлення при розвитку вмінь монологічного мовлення "шляхом зверху" є закінчений текст, це є набагато ефективніший підхід. При такому підході ми виконуємо не одну практичну задачу, а також підключаємо до роботи інші види мовленнєвої діяльності (у даному випадку читання), що є цілком можливим і навіть досить сприятливим для даної вікової групи. Однак зовсім не можна стверджувати, що ми досягаємо менших результатів, якщо йти "шляхом знизу". Я вважаю такий підхід більш раціональним та ефективним для початкового етапу навчання, тобто молодших школярів. Практично те ж саме ми маємо при розвитку вмінь діалогічного мовлення, але тут ми навчаємо паралельно або читанню, як при розвитку умінь монологічної мови, або аудіюванню ( під час пред'явлення діалогу-зразка).

Повернемося до характеристики запропонованого фрагмента уроку на розвиток умінь монологічного мовлення.

Отже, учитель насамперед формулює завдання, викликає в учнів потребу та інтерес. Далі йде переглядове читання тексту, при якому учні проходять шлях від загального сприйняття тексту до визначення тих його частин, що вимагають переходу на інші види. Таким чином відбувається перехід безпосередньо до підготовки монологічного висловлювання: учні працюють у невеликих групах і за допомогою пошукового читання відшукують у тексті ключові думки.

Ця вправа є дуже ефективною, тому що при її виконанні до роботи підключаються не тільки різні види механізмів, характерні для даного типу вмінь, а й розвиваються більш складні форми мислення, що відповідає психофізіологічним особливостям учнів цієї вікової категорії.

Після того як учні записують та зачитують відібраний матеріал, вони отримують змістовно-словесну (вербальну) опору - план.

Отже, відповідно до фрагменту уроку учні максимально "привласнюють" змістовний план тексту, його мовний матеріал і композиції, усе те, що може бути використане потім у текстах, які будуть будувати самі учні, створюючи свої монологи.

Якщо йти "шляхом зверху" далі учням пропонуються різноманітні перекази вихідного тексту.

На прикладі фрагмента уроку ми бачимо, що текст "Victor's Working Day" учні переказують вже з визначеними перетвореннями, а зокрема від імені друга, тобто з невеликою зміною основної граматичної структури.

При виконанні такого завдання вчитель залучає до переказу якнайбільше учнів з метою більш детального відтворення. Такий прийом не тільки сприяє розвитку й удосконаленню мислення, але і безпосередньо активізує пам'ять і увагу. Далі учні за допомогою вправ типу „запитання-відповідь" вносять деякі доповнення, що містять елементи оцінки та критики. Саме ці характеристики мислення є досить розвиненими у цьому віці.

Таким чином, учні одержують вже трансформований варіант вихідного тексту, що служить їм вербальною опорою для формування власного монологічного висловлювання.

Отже, аналізуючи запропоновані в даній роботі фрагменти уроків, спрямовані на розвиток умінь монологічного та діалогічного мовлення, треба зауважити, що такі уроки на розвиток умінь монологічного та діалогічного мовлення відповідають необхідним вимогам до них, а саме:

  1. Цілеспрямованість уроку (рішення поставлених перед вчителем усіх практичних задач).

  2. Змістовність уроку ( матеріал текстів і вправ є досить змістовним і відповідає віковим інтересам учнів; відзначається також відповідність прийомів, використаних на уроці поставленим завданням, психологічним і психофізіологічним особливостям учнів.

  3. Активність учнів (пропорційне співвідношення внутрішньої (розумової) і зовнішньої (мовної) активності учнів на уроці, при цьому відзначається домінуванням останньої; використання можливостей для стимулювання мовленнєвоосмислюючої активності учнів а саме, забезпечення опорами).

  4. Мовленнєва та немовленнєва поведінка вчителя (раціональне використання вчителем іноземної мови під час уроку і мотивоване звертання до рідної мови; прояв акторських здібностей учителя на уроці).

  5. Результативність уроку (успішне рішення поставлених на початку уроку практичних завдань, тобто формування вмінь монологічного та діалогічного мовлення).

Подібні уроки, і це є не менш важливим, повною мірою відповідають основному державному нормативному документу – програмі для середніх загальноосвітніх шкіл з іноземної мови 2-11 класу, у якій щодо 8 класу (а саме у 8 класі в цьому розділі реалізовано основні підходи до навчання монологічного та діалогічного мовлення) чітко зазначено, що відносно монологічного мовлення "учні повинні вміти на основі власного досвіду робити усні повідомлення, поєднуючи розповідь, опис, роздум, і розповідати про прочитане або почуте, даючи власну оцінку подіям та характеризуючи персонажів. Обсяг висловлювань 8-10 фраз" [18,с.25], а відносно діалогічного мовлення „ учні повинні вміти брати участь у бесіді у зв'язку з прочитаним, прослуханим або побаченим, висловлюючи своє ставлення до подій, погоджуючись з думкою співрозмовника чи аргументовано спростовуючи її. Обсяг висловлювань кожного співрозмовника – 3-5 реплік". [18,с.28]

Висновки до розділу 3

У фрагментах уроків на формування вміньмонологічного та діалогічного мовлення представлено підхід „зверху", який у даній роботі вважається найбільш ефективним, з огляду на те, що при цьому підході розвиваються також інші види мовленнєвої діяльності, а саме читання та аудіювання. Підхід „знизу" раціональніше використовувати на початковому етапі навчання для формування вмінь як монологічного так і діалогічного мовлення, виходячи з психофізіологічних та психологічних особливостей молодшого школяра.

Навчання монологічному висловлюванню починається з роботи з текстом, який трансформується учнями. При цьому складається план, який одночасно є змістовно-словесною опорою; він орієнтує учнів, полегшує вибір необхідних фактів з тексту, їх групування згідно з отриманим завданням. Робота над складанням плану навчає аналізу та синтезу, узагальненню, виділенню головного на фоні другорядного, розвиває розумову діяльність учнів.

Робота над діалогічним мовленням починається зі сприйняття діалогу-зразка, який згодом подається учням у виді структурно-логічної схеми. Далі учні працюють з опорою на ситуацію, яка описується вербально. Вона не регламентує чітко набір реплік діалогу, вона лише позначає русло, у якому слід направляти розмову. У цьому також допомагає структурно-логічна схема.

Запропоновані фрагменти уроків не тільки вирішують успішно усі поставлені завдання, а також цілком відповідають основним вимогам уроку англійської мови та програмі для середніх загальноосвітніх шкіл з іноземної мови.

Також вчитель повинен пам'ятати, що постійне навчання одним й тим же шляхом не призведе до бажаного результату – формуванню вмінь монологічного та діалогічного мовлення. Щоб сформувати достатню мовну компетенцію учнів, вчитель мусить користуватися обома шляхами на всіх стадіях навчання іноземної мови.

Висновки

У даній курсовій работі були розглянуті різні підходи до формування умінь монологічного та діалогічного мовлення в загальноосвітній школі. На початку роботи було поставлено три основних задачі, виходячи з яких можна зробити наступні висновки.

Перш за все, навчання монологічному та діалогічному мовленню неможливе без урахування психолого-педагогічних особливостей учнів загальноосвітньої школи. Центральними характеристиками у психофізіологічному плані виступають мислення, пам'ять, увага та емоції. Усі ці психологічні процеси перебувають у постійному взаємозв'язку. Так успішність роботи пам'яті залежить від емоцій, а джерело емоцій – це дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності, що пов'язана з потребами особистості. Отже у навчанні іноземної мови учнів усіх вікових груп необхідно враховувати потреби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи.

У першій віковій групі ( 7 -13 років) суттєвою особливістю оволодіння іноземною мовою є навчальна мотивація. Навчання повинно бути організовано таким чином, щоб учень добував знання, а не отримував їх для запам'ятовування в готовому виді.

Друга вікова група характеризуються витком таких центральних психологічних процесів як самосвідомість та самореалізація. Зростає роль самостійної роботи, яка готує учнів до самостійного доучування" та удосконалення володіння іноземною мовою.

Loading...

 
 

Цікаве