WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект - Курсова робота

Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект - Курсова робота

Іноді вони використовуються з метою мовної економії:

Ам.: В.F. = best friend – найкращий друг; P.= parent – батько.

Укр.: З.З.З. (правило трьох "зе") – зазубрив, здав, забув.

Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:

Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу

літератури, природничих наук і мистецтв;

Укр.: О.Б.С. – непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).

3) Стягнення.

Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:

Ам.: zerology – курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;

Укр.: воєнка – військова кафедра у внз.

Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [32;59].

Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:

Ам.: 42 = cool, hip – кльовий, хіповий;

2,5 - університетський поліцейський або охоронець.

Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:

1) подиву: Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;

Укр.: отакої!, маєш!, тю!;

2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!; Укр.: полюбе!;

3) незгоди: Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;

4) схвалення: Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;

5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!, erf!; Укр.: йолки!;

6) недовіри: Ам.: badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;

7) несхвалення: Ам.: boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;

8) схвилювання: Ам.: squish!, woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;

9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.: фе!;

10) вираження радості: Ам.: woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;

11) способів привертання уваги: Ам.: yo!; Укр.: гей!, йо! і т.д.

Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:

Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,

fantabulous, groovycool, killer, 42;

Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.

Негативну конотацію мають такі прикметники як:

Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;

Укр.: відстійний, гнилий, голімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.

Слід зауважити, що більш розповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [13;12].

Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень [32;59].

Можна також стверджувати, що засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].

Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі [26;28].

Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки суспільства [36;118].

Висновки до Розділу 1

Сленг – одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Постає питання щодо включення в сленг лише одних виразних, іронічних слів, які є синонімами літературних еквівалентів, або ж ще й всієї нестандартної лексики.

У сленгу розрізняють загальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, який включає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративний жаргони. На відміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію за основну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагнення до експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх суть визначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім| властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовних засобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів, адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічається рідше.

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту.

Студентський сленг — поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжної студентської лексики.

Сленгове слово народжується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того, хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|на фоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.

Сленг змінюється в часі і просторі водночас зі змінами в суспільстві. Джерелом для поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. З існуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова, соціально-побутова, видовищно-масова та сімейна сфери притаманні студентському сленгу. В досліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій, до яких належить більша частина досліджуваної лексики.

Формування словника "системного" сленгу відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові взагалі. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Суттєву роль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верств населення. Метафоричне переосмислення займає центральне місце у сленговому словотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як конверсія та словоскладання. Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Суфіксальний словотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу, на відміну від префіксального, властивого тільки українському сленгу. Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.

Сленг, з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістю асоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях. Найголовніша вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ

2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики

Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська [20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків.

Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д.Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [20;42].

Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на "особистість" автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [20;53].

Loading...

 
 

Цікаве