WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Прислівник - Курсова робота

Прислівник - Курсова робота

Реферат

на тему:

Прислівник

Системний підхід орієнтує дослідників на виявлення цілісності об'єкта та механізмів, що забезпечують цю цілісність, на розкриття різноманітних типів зв'язку між складовими елементами об'єкта, зведення їх в єдину теоретичну картину. Традиційний підхід до лексики, як до набору слів, не пов'язаних системними відношеннями, справедливо викликає зауваження багатьох спеціалістів. Складність лексичної системи, пошуки нових підходів та критеріїв її аналізу стали причиною створення багатьох моделей словникового складу мови. Одним із можливих шляхів вивчення системних зв'язків лексичних одиниць є виділення семантичних полів і визначення їх смислової структури.

Інтенсифікатори та інтенсиви утворюють семантичне поле інтенсивності, виділене на основі наявності двох ознак: 1) семантичної – відповідної семи інтенсивності у семантичній структурі лексичних одиниць. Під інтенсивністю розуміємо усі відмінності, які пов'язані з категорією кількості в рамках тієї самої семантичної ознаки та охоплюють всю шкалу градації ознаки (підсилення і послаблення); 2) функціональної – здатності змінювати ступінь вияву значення ключового слова в тексті.

Наявність конотативності – характерна особливість інтенсивів, виражених повнозначними словами, а не власне інтенсифікаторів. Слова-інтенсиви зберігають свій словниковий статус частини мови, своє початкове значення. Їх відмінною особливістю є здатність підсилювати значення ключового слова, але ця здатність не є для них основною і єдиною.

У ролі інтенсивів можуть виступати різні класи слів, в першу чергу – прислівники (perfectly, terribly, sharply, wonderfully), прикметники (dead, bloody, devilish, real, stark), іменники (dirt у значенні cheap, centuries у значенні old), функціональні слова (that, even, just), модальні слова (truly).

До інтенсифікаторів належать, на нашу думку, прислівники міри та ступеня, які характеризуються виключно здатністю змінювати ступінь вияву якості. Ми дотримуємося точки зору, що прислівники міри та ступеня (або інтенсифікатори) відрізняються від якісних та обставинних прислівників і повинні розглядатись як особливий, цілком самостійний розряд прислівників, хоча далеко неоднорідний у функціональному та семантичному відношенні.

Інтенсифікатори, обрані нами для дослідження, є ядерними елементами у структурі поля інтенсивності як найбільш спеціалізовані для виконання функцій поля, нейтральні у стилістичному відношенні, найбільш частотні.

Існують різноманітні класифікації інтенсифікаторів (Д.Болінджер, І.І.Убін, К.М.Суворіна, Г.М.Мірошниченко, В.А.Мальцев, Д.Ширвінскайте-Текорене, Л.В.Афанасьєва).

Проаналізувавши точки зору названих дослідників, ми розподілили досліджувані нами лексеми за такими тематичними рядами: 1)неповного ступеня інтенсивності: almost, nearly; 2)неозначеного ступеня: rather, pretty; 3)достатнього: enough; 4)високого: very, so; 5)повного: quite, really; 6)надлишкового: too.

Умовою включення інтенсивів та інших інтенсифікаторів в один із рядів є наявність у їхній семантичній структурі відповідної семи інтенсивності. Семантична ознака інтенсивності трактується в роботі як інваріантна смислова одиниця, що реалізується на рівні лексичного значення в одному із своїх семантичних варіантів. Вирішуючи питання про місце компонента інтенсивності за відношенням до інших компонентів значення, ми виходимо із прийнятого сучасною семантикою уявлення про ієрархічну організацію семантичних компонентів у структурі значення. Значення являє собою набір семантичних ознак різного ступеня узагальнення: архісем (категоріальних і субкатегоріальних) та індивідуальних сем, які в свою чергу поділяються на семантичні ознаки на рівні різних за характером мікросистем (семантичні ознаки поля, лексико-семантичної групи) і гранично малі, відмінні ознаки на рівні окремої лексеми (Є.І.Шейгал).

Структурну ієрархію семантики інтенсифікаторів можна представити наступним чином:

Для вивчення елементів семантичного поля не існує більш результативних прийомів аналізу, ніж спостереження та зіставлення різних тлумачень значення слова. Абсолютно моносемним прислівником є лексична одиниця almost, в семантичній структурі якої виділяємо лише одне значення very nearly. Інші прислівники є багатозначними словами. Крім основного домінуючого ступеня інтенсивності вони можуть репрезентувати різні її види.

Таким чином, специфіку прислівників, обраних нами для дослідження, складають певні семантичні відношення та ознаки їх семантичної структури. Можна припустити, що ці ознаки лежать в основі комбінаторних властивостей цих лексичних одиниць та можуть бути визнані основними, хоча й не єдиними регуляторами синтагматичних процесів.

Перш ніж описати граматичну сполучуваність прислівників міри та ступеня, проаналізуємо частоту прислівників у різностильових масивах текстів.

Вважаємо, що дослідити фактор частоти необхідно з таких міркувань: ті самі лексичні одиниці можуть вживатись у різних функціональних стилях, при цьому не будучи їх маркерами. Але ці лексеми у різних функціональних стилях перебувають у різному співвідношенні, і кожний функціональний стиль можна описати через набір його статистичних характеристик, тобто функціонально-стильові особливості лексики полягають не тільки, і не стільки, у сфері відбору стилістично забарвлених слів, скільки у широті вживання і в сполучуваності загальновживаної лексики (В.Н.Виноградова, Л.Л.Нелюбин, В.М.Солнцев, С.С.Хидекель, В.І.Перебийніс).

Визнаючи, що кількісний підхід відіграє помітну роль у лінгвістичних дослідженнях, вважаємо, що цифри та підрахунки не є самоціллю, а служать лише інструментом, який допомагає точніше виявити такі особливості тексту, які без використання статистики помітити важко, а деколи і неможливо. Кількісні методи ми використовуємо для того, щоб на їх основі встановити закономірності у функціонуванні мовних одиниць і зробити якісні висновки.

У загальному масиві текстів зафіксовано 8027 словосполучень, до складу яких входять прислівники міри та ступеня almost, enough, nearly, pretty, quіte, rather, really, so, too, very. Із них у текстах художнього стилю – 5977 словосполучень, що складає 74.5% від загальної кількості, в текстах наукового стилю – 2050 або 25.5%.

В залежності від показника частоти вживання прислівників у загальному масиві текстів розподілимо прислівники на чотири групи з різним ступенем частотності: 1) високим (very); 2) вище середнього (quite, too); 3) середнім (so, almost, enough, really); 4) низьким (nearly, rather, pretty).

Суттєві розходження між текстами художнього та наукового стилів за частотою вживання характерні для прислівників quіte, too, very, nearly. Розбіжність у частоті вживаності цих прислівників зумовлена не статистичними, а мовними (стилістичними) особливостями текстів.

У мовознавчій літературі для окреслення кола проблем, пов'язаних з вивченням сполучуваності лінгвістичних елементів, використовуються терміни "сполучуваність, валентність, дистрибуція, конотація, інтенція, семантична вибірковість, синтаксичні потенції, конфігурація." (М.П.Кочерган).

Loading...

 
 

Цікаве