WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Прагматичні аспекти компліментарних висловлювань в сучасній англійській мові - Курсова робота

Прагматичні аспекти компліментарних висловлювань в сучасній англійській мові - Курсова робота

Таким чином, типи інструментальних компліментів можна умовно позначити як „Встановлення / зміцнення дружніх стосунків", „Переконання", „Заохочення", „Соціальне згладжування", „Психологічна підтримка", „Маніпуляція ходом розмови".

Крім того, є ще такі типи компліментів, які не входять до жодного з класів.

1. „Привітання". До цього типу відносяться компліменти, які супроводжують формули привітання (за винятком ситуацій „Вечірка", „Реакція на елемент новизни", „Зустріч після довгої розлуки") чи заміняють їх:

... Thedooropened and there stood X, his face sparking with welcome...

"Xavier, how well you look!"

"You, James, look perfectly splendid!" He held out his hand. "Come in" (W. Cooper).

2. „Знайомство". До цього типу відносяться компліменти, сказані в ситуації знайомства з людиною, про яку мовцю відомо щось, що заслуговує позитивної оцінки:

In the operating room there were whispered introductions: "Dr Remington, Dr Mitty. Mr Pritchard-Mitford, Dr Mitty". "I've read your book on streptothricosis", said Pritchard-Mitford, shaking hands. "A brilliant performance, sir". "Thank you", said Walter Mitty (Thurber).

3. „Інтимні компліменти" – це тип компліментів, які є невід'ємним атрибутом інтимного спілкування представників англомовних культур:

And later still, they held each other, sharing the warmth from their bodies and the fire. At last Margot stirred. "I've said it before and I say it again. You're a delicious lover" (Hailey).

Дані типи не відносяться до жодного з виділених вище класів, виходячи з наступних міркувань. Всі вони, з одного боку, закріплені за стереотипними ситуаціями спілкування, що свідчить про їхню певну схожість з етикетними діями, але, з іншого боку, їх використання в цих ситуаціях з точки зору етикетних приписів не є обов'язковим. Воно обумовлене не прагненням мовця дотриматись суворих правил етикету, а його прагненням так чи інакше вплинути на поведінку адресата, що дає підстави розглядати такі компліменти як інструментальні. У зв'язку з цим, три вказаних групи компліментів слід вважати проміжними між етикетними та інструментальними компліментами.

Окрему категорію, що стоїть за рамками класифікацій складають так звані „саркастичні компліменти" (left-handed compliments). Вони є непрямими мовленнєвими актами з іллокуцією насмішки, докору, засудження, зневаги тощо і мають такі структурно-семантичні параметри, які зазвичай співвідносяться з іллокутивною силою компліменту. Принциповою відмінністю цих мовленнєвих актів від компліментів всіх описаних вище типів є те, що вони виражають негативне ставлення мовця до адресата.

2.2. Етнокультурні особливості вживання компліменту британцями та американцями

Однією з принципових особливостей англомовних культур (британської та американської) є переважання в них індивідуалістичної орієнтації, ядро якої становить принцип індивідуальної свободи, зокрема свободи людини в сфері економіки, політики і в тій сфері, яка позначається поняттям "privacy". Це слово англосаксонського походження, і в українській, а також в інших європейських мовах немає його еквівалента. Вираз "to have privacy" означає приблизно наступне: мати можливість робити без стороннього втручання деякі речі так, як людині подобається, як їй потрібно. З цим поняттям тісно пов'язані право людини мати власну думку, погляди, смаки і її обов'язок ставитися до іншої людини як до особистості, яка заслуговує поваги, рахуватися з її правами, інтересами, думками, поглядами і смаками. В британському і американському суспільствах, де протягом тривалого часу зберігалися і шанувалися певні традиції, звичаї, культурні цінності, склалися моделі поведінки, які, хоча й різняться між собою, однак мають одну суттєву подібність: вони, з одного боку, символізують повагу до гідності особистості, а з іншого, дозволяють людині зберегти недоторканими межі її особистісної сфери.

Щодо британсько-американських відмінностей, то можна виділити наступне. Англійці вважаються досить стриманими та замкнутими людьми. Американці ж, навпаки, створюють враження людей досить товариських. Соціолог Н.Є. Покровський, характеризуючи манери поведінки представників цієї культури, вказує на властивість американців негайно демонструвати свою дружелюбність, голосно сміятися, посміхатися, хлопати вас по плечу і всіляко показувати свою сердечність і прихильність. Американцям характерне узагальнене, не спрямоване на конкретну людину дружелюбне ставлення до всіх членів суспільства. Прикладом такого узагальненого, без конкретної спрямованості дружелюбного ставлення може бути поширена фраза: "Haveaniceday", яка часто адресується зовсім незнайомим людям. Американський варіант інтерпретації поняття „гарні міжособистісні стосунки" Анна Вєжбіцька описує за допомогою формули „Я хочу, щоб всі відчували щось хороше".

Особливості поведінки англійців, мабуть, обумовлені тим, що Великобританія – країна з міцно встановленими традиціями, де досить довго існувало уявлення про суспільство як ієрархію станів з чіткими межами і була розроблена система суворих правил поведінки, що регулювали спілкування людей, які належали до різних станів. Кожна людина добре знала своє місце в суспільстві, і коло її спілкування, як правило, обмежувалося тим станом, до якого вона належала. Тому в англійців, не в такій мірі, як в американців, розвинуте прагнення продемонструвати позитивне ставлення до всіх і кожного.

Не дивлячись на вказані відмінності в поведінці британців і американців, їхні культури мають спільні корені, спільні фундаментальні цінності, і подібностей між ними набагато більше, ніж відмінностей, що дає підстави розглядати одну англо-американську культуру.

Важливим фактором, який сприяв формуванню в англомовних культурах чітких правил етикету, була відносна стабільність їх соціальних систем, що є необхідною умовою природного визрівання етикетних моделей поведінки. Цим пояснюється широке вживання етикетних компліментів у різних ситуаціях спілкування.

Щодо щирості висловлюваних етикетних та інструментальних компліментів, то для представників англомовної культури значно важливіше продемонструвати (хай навіть формально) своє прагнення проявити люб'язне, дружелюбне ставлення до комунікативного партнера, ніж виразити свої справжні почуття, емоції, оцінки. Категорію щирості Анна Вєжбіцька виражає у вигляді формули: „Якщо я не відчуваю Х, я не повинен говорити: „Я відчуваю Х". Вона вважає, що дана форма дотримується в слов'янських та східно-європейських культурах і не дотримується в англо-американській культурі, оскільки прийняті в ній правила поведінки передбачають говорити, що ви відчуваєте щось хороше незалежно від того, що ви відчуваєте насправді. Прикладом цього можуть служити такі кліше, як Lovely to see you, Nice to have met you. Отже, в англо-американській культурі зовнішня гармонія взаємовідносин цінується більше, ніж душевна близькість, щирість і правдивість. Представники британської і американської культур цінують прагнення комунікативного партнера зробити їм приємність, хай навіть за допомогою безпідставної похвали, оскільки вважають, що в спілкуванні щирість не так важлива, як прояв (навіть символічний) поваги до гідності особистості.

2.3. Етнокультурні особливості вживання компліменту в українському етикетному мовленні (за результатами анкетування)

Слово "комплімент" українська мова запозичила із французької (у французькій мові compliment означає "вітання"). Первинне значення "вітання" (хоч і своєрідне!) комплімент частково зберіг в українській мові: комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: "Які Ви чудові сьогодні!", "Ви чарівні сьогодні, як завжди!". Однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час розмови.

Своєрідність компліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що його кажуть здебільшого жінкам чоловіки (хоч цілком можливою є ситуація, за якої послуговуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі та віку). Механізм компліментарності становлять кілька елементів: навіювання того, що приємне людині, гіперболізація (перебільшення) її достоїнств; позитивні емоції адресата.

Loading...

 
 

Цікаве