WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Короткий словник з мовознавства - Курсова робота

Короткий словник з мовознавства - Курсова робота

Складніуніверсали — див. Імплікаційні універсали.

Слабкапозиціяфонем — позиція, в якій протиставлення фонем є неповним або зовсім зникає.

Слово— основна структурно-семантична одиниця мови, яка співвідноситься з предметами, процесами, явищами дійсності, їхніми ознаками та відношеннями між ними, вільно відтворюється у мовленні й служить для побудови висловлень.

Словозміна—творення граматичних форм одного й того самого слова.

Словозмінніграматичнікатегорії — категорії, яких слово може набувати залежно від іншого слова, з яким воно поєднується у мовленнєвому ланцюжку.

Словосполучення— два чи більше повнозначних слів, об'єднаних синтаксичним зв'язком.

Словотвір — 1) творення похідних слів за дериваційними правилами і словотвірними типами. Синоніми: словотворення, дерива'ція; 2) розділ мовознавства (традиційно — граматики), що вивчає будову і творення похідних слів. Синонім: дериватологія.

Словотвірнамодель —див. Словотвірний тип.

Словотвірнамотивація — семантична і формальна зумовленість значення похідного слова значеннями його складників; семантичні й формальні відношення між похідним і твірним словом.

Словотвірнапохідність— семантична вивідність властивостей похідного слова з властивостей вихідних одиниць.

Словотвірнегніздо — сукупність слів, упорядкованих відношеннями похідності і об'єднаних спільним коренем.

Словотвірнезначення — узагальнене категоріальне значення слів певної словотвірної структури, що встановлюється на основі семантичного співвідношення похідних слів та їхніх твірних і виражається за допомогою словотвірного форманта. Синонім: дериваційне значення.

Словотвірнийланцюжок — комплексна одиниця словотвірного гнізда, що об'єднує ряд споріднених слів, які перебувають у відношеннях послідовної похідності і взаємозалежності.

Словотвірнийпроміжнийрівень — рівень мови, проміжний між морфологічним і лексико-семантичним.

Словотвірнийтип — формально-семантична схема побудови похідних слів, яка характеризується спільністю трьох ознак: частини мови, форманта, словотвірного значення. Синонім: словотвірна модель.

Словотворення— див. Словотвір 1.

Словоформа — граматична форма того самого слова, його граматичний різновид, який виявляє лексичну тотожність з іншими співвідносними словоформами цього слова і протиставляється їм за своїми граматичними значеннями.

Соціальнийсимволізм — один із виявів взаємозв'язку між соціальною структурою суспільства і його культурою; регуляція соціальних стосунків за допомогою культурних, в т. ч. мовних, засобів.

Соціолінгвістика (лат. societas — спільність і лінгвістика) — мовознавча наука, яка вивчає соціальну природу мови, її суспільні функції, взаємодію мови і суспільства.

Соціолінгвістичніметоди — методи, які ґрунтуються на синтезі лінгвістичних і соціологічних процедур.

Соціологічнийнапрям — сукупність течій, шкіл і окремих концепцій, які трактують мову передусім як соціальне явище.

Спорідненімови — мови, які походять від спільної прамови.

Спосібсловотворення— прийом зміни твірного слова або словосполучення (його морфемної будови, звукового складу, лексичного значення), внаслідок чого утворюється нова похідна одиниця.

Стадіальність— див. Теорія стадіальності.

Стан— граматична категорія дієслова, якою передається взаємовідношення суб'єкта й об'єкта в процесі виконання дії.

Статистичніметоди — сукупність операцій та обчислень, використовуваних математичною статистикою для аналізу великих масивів даних, що підлягають дії значної кількості факторів, які неможливо індивідуалізувати.

Статистичніуніверсали— універсалі!, які позначають явища високого ступеня ймовірності, але не охоплюють усі мови. Синонім: фреквенталії.

Стилостатистика— галузь стилістики, що досліджує авторські та функціональні стилі і жанри статистичними методами. Синонім: статистична стилістика.

Структурамови — спосіб організації мовної системи, її внутрішня будова.

Структуралізм — мовознавчий напрям, який розглядає мову як чітко структуровану знакову систему і прагне до суворого (наближеного до математичних наук) формального її опису.

Структурнасхемаречення — абстрактний зразок речення, до складу якого входить мінімум компонентів, необхідних для його побудови.

Структурнийметод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв'язків і відношень між мовними елементами.

Структурнийсинтаксис —див. Дистрибутивний синтаксис.

Суб'єкт (лат. sybjectum — підкладене) — формально-семантична категорія синтаксису, що означає предмет або істоту, про які повідомляється у реченні; підмет.

Субзнаковийрівеньмови(лат. sub — під) — рівень мовних одиниць, які не є знаками, а лише складниками знаків.

Субкод (лат. sub — під і код) — підвид коду, різновид коду.

Субстрат (лат. sub — під і stratum — шар, пласт) — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди витісненої місцевої мови.

Суперзнаковийрівеньмови (лат. super— над) — рівень мовних одиниць, що складаються зі знаків; надзнаковий рівень.

Суперстрат (лат. super — над і stratum — шар, пласт) — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців, асимільованих корінним населенням.

Сценарій (італ. scenario, від лат. scaena — сцена) — різновид структури репрезентації, який виробляється внаслідок інтерпретації тексту, коли ключові слова й ідеї тексту створюють тематичні ("сценарні") структури, що вилучаються з пам'яті на основі стандартних, стереотипних значень, приписуваних термінальним елементам.

Табу(франц. tatoou, від полінезійського tapu — заборонений, священний) — заборона на вживання певних слів, що зумовлюється містично-забобонними, соціально-політичними, культурними та морально-етичними чинниками.

Тезаурус (грец. thesauros — скарб, скарбниця) — див. Ідеографічні словники.

Темависловлення (грец. thema — те, що покладено в основу) — компонент актуального членування речення, вихідний пункт повідомлення — те, про що стверджується у реченні (дане, відоме).

Тематичнісловники— див. Ідеографічні словники.

Теоріяієрархіїмовнихрівнів —теорія французького мовознавця Еміля Бенвеніста, згідно з якою мовні одиниці планом вираження спираються на нижчий рівень, а планом змісту входять до вищого рівня.

Теоріяізоморфізму (грец. fsos — рівний, однаковий і morphe — вид, форма) —теорія польського мовознавця Єжи Куриловича, яка доводить відсутність якісної відмінності між різними рівнями мови і дозволяє застосовувати в їх дослідженні одні й ті самі методи і принципи.

Теоріяінформації— наука, яка вивчає проблеми передавання, приймання, зберігання, перетворення й обчислення інформації. Синонім: інформатика.

Теоріяймовірностей — математична наука, що вивчає способи обчислення ймовірностей одних випадкових подій за ймовірностями інших подій.

Теорія (концентричних) хвиль —теорія німецького мовознавця Йо-ганеса Шмідта, згідно з якою кожне нове мовне явище поширюється з певного центра хвилями, що поступово згасають, через що споріднені мови непомітно переходять одна в одну.

Теоріямінімальногозусилля —див. Закон мовної економії.

Теоріямножин— розділ математики, в якому вивчаються загальні властивості множин (сукупностей яких-небудь об'єктів).

Теоріямоногенезу (грец. monos — один і genesis — народження, походження) — вчення про походження людської мови з одного джерела.

Теоріяномінації (лат. nominatio — називання, найменування) — розділ мовознавства, що вивчає загальні закономірності утворення мовних одиниць, взаємодію мислення, мови і дійсності в цих процесах, ролі людського чинника у виборі ознак найменування, мовну техніку найменування тощо.

Теоріяродовідногодерева — теорія німецького мовознавця Августа Шлейхера про походження індоєвропейських мов від однієї прамови.

Теоріястадіальності — інтерпретація історичного розвитку мов як зміни стадій (станів), що мають універсальний характер.

Типологічнемовознавство (грец. typos — відбиток, форма, зразок і logos — слово, вчення) — розділ мовознавства, що досліджує принципи й опрацьовує способи типологічної класифікації мов. Синонім: лінгвістична типологія.

Loading...

 
 

Цікаве