WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Короткий словник з мовознавства - Курсова робота

Короткий словник з мовознавства - Курсова робота

Діахронічнемовознавство — мовознавство, яке розглядає мову в її історичному розвитку. Синонім: історичне мовознавство.

Діахронічнийсловотвір — словотвір, який вивчає шляхи виникнення похідних слів у різні періоди розвитку мови та їх етимологічну словотвірну будову, а також історичні зміни словотвірної структури слів.

Діахронічніуніверсали — спільні властивості в розвитку всіх або більшості мов.

Діахронія (грец. dia — через і chronos — час, тобто різночасність) — 1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в її історичному розвитку.

Діереза(грец. diairesis — поділ, розділяння) — викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.

Додатковадистрибуція — див. Доповняльна дистрибуція.

Доповняльнадистрибуція—дистрибуція, за якої мовні одиниці не трапляються в однакових оточеннях. Синонім: додаткова дистрибуція.

Евфемізми (грец. euphemismos, від ёи — добре і phemi — говорю) — емоційно нейтральні слова або вирази, вживані замість синонімічних слів або виразів, які здаються мовцеві непристойними, грубими чи нетактовними.

Еквіполентніопозиціїфонем(лат. aequipolens — рівносильний, рівноцінний) — опозиції, в яких обидва члени логічно рівноправні, тобто не характеризуються ні різним ступенем якоїсь однієї ознаки, ні наявністю в одному з членів опозиції ознаки, якої не має інший член опозиції.

Екзотизми (грец. exotikos — чужий) — слова, запозичені з маловідомої мови і вживані для надання мовленню особливого (місцевого) колориту.

Експансіонізм(франц. expansionni'sme, від лат. expansio — розширення, поширення) — використання здобутків інших наук для пояснення мовних явищ; вихід лінгвістики (когнітивної) в інші науки.

Експланаторність(англ. to explain — пояснювати) — принцип пояснення мовних явищ.

Експонент (лат. exponens — той, що виставляє напоказ) — план вираження мовного знака, позначувальне.

Екстралінгвальніпричинимовнихзмін(лат. extra — поза, зовні, крім і lingua — мова) — див. Зовнішні причини мовних змін.

Елементарніуніверсалі — універсалі)', які стверджують наявність або відсутність чогось у всіх мовах. Синонім: прості універсали.

Емїчнийрівень — мовний рівень на відміну від мовленнєвого.

Емотивнафункціямови — функція вираження почуттів і емоцій.

Енантіосемія (грец. enantios — протилежний і sema — знак) — наявність у слові протилежних (антонімічних) значень; внутрішньослівна антонімія.

Ентропія (грец. en — в і trope — поворот, зміна, перетворення) — міра невизначеності ситуації (обсягу недостатньої інформації), яка залежить від кількості знаків у коді й імовірності їх появи в тексті.

Епентеза (грец. epenthesis — вставка) — поява у словах неетимологічного звука між двома іншими для полегшення переходу між артикуляціями різних звуків.

Епідигматика — один із трьох аспектів системного вивчення лексики, який визначається асоціативно-дериваційними зв'язками між словами за формою і за змістом.

Ергативнімови (грец. ergate~s — діюча особа) — мови, в яких речення з перехідними і неперехідними дієсловами мають різну структуру: суб'єкт при неперехідному дієслові оформляється як об'єкт при перехідному, а суб'єкт при перехідному дієслові стоїть в особливому (ергативному) відмінку.

Естетичнафункціямови — функція вираження і виховання прекрасного. Синонім: поетична функція.

Етимологія(грец. etimon — істина і lo'gos — слово, вчення) — 1) походження слів; 2) розділ мовознавства, який вивчає походження слів.

Етнолінгвістика (грец. ethnos— народ і лінгвістика)— напрям у мовознавстві, який вивчає мову в її зв'язках з культурою, взаємодію мовних, етнокультурних і етнопсихологічних чинників у функціонуванні та розвитку мови.

Законекономіїсил —див. Закон мовної економії.

Законмовноїекономії — прагнення мовця зекономити зусилля при користуванні мовленням як одна з причин мовних змін. Синоніми: закон економії сил, теорія мінімального зусилля.

ЗаконЦапфа — лінгвостатистичний закон, згідно з яким відношення рангу слова в частотному словнику до частотності слова в мові становить постійну величину (константу): rf =с, де г— ранг слова в частотному словнику, f— частота слова, с — постійна величина.

Зворотнадеривація — див. Зворотне словотворення.

Зворотнесловотворення — різновид морфологічного способу словотворення, наслідком якого є лексична одиниця, що за структурою простіша від твірного слова. Синоніми: зворотна деривація, редеривація.

Звуковізакони — див. Фонетичні закони.

Звукосимволізм — закономірний, не довільний, фонетично мотивований зв'язок між звучанням і значенням слова. Синоніми: звуковий символізм, фонетичний символізм, символіка звука.

Зіставнемовознавство — мовознавча дисципліна, яка вивчає дві чи більше мов з метою виявлення їх подібностей і відмінностей на всіх рівнях мовної структури. Синоніми: контрастна лінгвістика, конфронтативна лінгвістика.

Зіставнийметод — сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки. Синоніми: контрастивний метод, типологічний метод.

Знак — матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для отримання, зберігання і передачі інформації.

Знакндекс (лат. index, від indico — вказую) — знак, пов'язаний з позначуваним предметом, як дія зі своєю причиною. Синоніми: знак-прикмёта, знак-симптом.

Знак-копія — відтворення, репродукція, подібна на позначуваний предмет.

Знак-прикмета —див. Знак-індекс.

Знак-сигнал — знак, який вимагає після себе певних дій, реакції.

Знак-симптом (грец. symptoma — збіг обставин, ознака) —див. Знак-Гндекс.

Знаковийрівеньмови — рівень мови, на якому її одиниці виступають як знаки (словосполучення, слова і морфеми).

Зовнішнємовлення — мовлення у власному сенсі (втілене у звуки, таке, що має звукове вираження).

Зовнішніпричинимовнихзмін — причини, які знаходяться поза мовою; суспільно-політичні, економічні, історичні, географічні та інші чинники, пов'язані з розвитком і функціонуванням мов. Синонім: екстралінгвальні причини.

Зовнішнялінгвістика — галузь мовознавства, яка вивчає сукупність етнічних, суспільно-історичних, соціальних, географічних та інших чинників як нерозривно пов'язаних з розвитком і функціонуванням мови.

Ідеалізованакогнітивнамодель — усі уявлення про предмет (об'єкт) зразу, в цілому; нерозчленований образ, який зумовлює певну поведінку (рольову структуру) мовного знака.

Ідеографічнісловники — словники, що подають лексичний склад мови за семантичними розрядами (поняттєвими рубриками). Синоніми: ідеологічні словники, тематичні словники, тезауруси.

Ідеологічнісловники — див. Ідеографічні словники.

Ієрархічнівідношенняумові — відношення структурно простіших одиниць до складніших: фонеми до морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення.

Ієрогліф (грец. hierds — священний і glyphe — різьблене зображення) — графічний знак, у зображенні якого зберігається деяка символічна подібність із зображуваним предметом.

Ізафет(араб, аль-ідафату — додаток, доповнення, приєднання) — атрибутивне словосполучення в тюркських мовах, що складається з двох іменників, перший з яких є означенням, але показник зв'язку знаходиться в другому (головному, стрижневому) слові.

Ізоглоса (грец. Fsos — рівний, однаковий іg/ossa — мова) —лінія, якою на лінгвістичних картах позначають межі поширення певного мовного явища.

Ізольованіопозиціїфонем — опозиції, які властиві тільки даній парі фонем, тобто більше ніде не повторюються.

Ізолюючімови — мови, які не мають афіксів і граматичні значення виражають способом прилягання одних слів до інших або за допомогою службових слів. Синонім: кореневі мови.

Іллокуція(лат. іі— префікс, який має посилювальне значення, вказує на рух всередину чогось, і англ. locution — мовний зворот) — відношення мовлення до мети, мотивів і умов здійснення комунікації.

Loading...

 
 

Цікаве