WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Проміжні рівні мови - Курсова робота

Проміжні рівні мови - Курсова робота

Щодо класифікації фразеологізмів, то вона здійснюється на різних основах — структурно-семантичній, граматичній і функціонально-стилістичній. Найпо-пулярнішою є структурно-семантична класифікація Виноградова, яка ґрунтується на критерії семантичної злютованості або аналітичності значення фразеологізму. За цим критерієм Виноградов виділяє три типи фразеологізмів:

  1. фразеологічні зрощення, в яких значення формально не вмотивоване значенням його складників (дати кучми "побити", на руку ковінька "вигідно");

  2. фразеологічні єдності, в яких зміст опосередковано вмотивований значенням компонентів (прикусити язика "замовкнути", не нюхати пороху "не бути ще в боях", тримати камінь за пазухою "приховувати злобу, ненависть до кого-небудь, бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь");

  3. фразеологічні сполучення — фрази, створені реалізацією зв'язаних значень слів (зло бере за неможливості радість бере, задоволення бере, добро бере; нагла смерть; рос. закадычный друг тощо).

М. М. Шанський виділив ще четвертий тип — фразеологічні вирази, до якого відніс стійкі за складом і вживанням звороти, що складаються із слів з вільним значенням (серйозно і надовго; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь).

Л. А. Булаховський здійснив класифікацію фразеологізмів за джерелами їх походження: 1) прислів'я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вирази письменників; 7) влучні вирази видатних людей.

М. Т. Тагієв запропонував класифікацію на основі оточення фразеологізмів: 1) фразеологізми з однопози-ційним оточенням (хто + лізе на стіну); 2) фразеологізми з двопозиційним оточенням (хто + взяв слово + з кого; що + червоною ниткою проходить + через що); 3) фразеологізми з трипозиційним оточенням (хто + коле очі + кому + чим).

Наприкінці 50-х років починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов'язані з описом фразеологізмів як специфічних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологічної варіативності, полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів і їх синтаксичних функцій. Виявилося, що фразеологізмам притаманні такі самі системні характеристики, як і словам.

Злютованість фразеологізмів не є абсолютною. Багато фразем мають варіанти. Наприклад: з'їсти (скуштувати) березової каші, відрізана (відкраяна) скиба (скибка) від хліба, тримати (держати) язик за зубами, брати (здіймати, підіймати) на сміх (глум, глуз, кпини), затулити рота (пащу, пащеку, вершу, пельку), головою (лобом) мур пробивати, бити по кишені (по гаманцю), виміняти шило на швайку (на мило, на мотовило), гріш, ціна (в базарний день), ні в зуб (ногою).

Характерна для фразеологізмів і полісемія. Так, фразеологізм як камінь у воду має 2 значення — "безслідно зникнути" і "нічого не відомо про кого-небудь", фразеологізм розкрити рота вживається в 4 значеннях — "починати говорити після мовчання", "здивовано або захоплено слухати кого-небудь", "лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь" і "посягати на що-небудь", а фразеологізм морочити голову — в 6 значеннях: "розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись щось з'ясувати, зрозуміти", "займатися якоюсь копіткою справою", "переживати, перейматися якимись турботами", "завдавати кому-небудь клопотів; заважати, набридати", "дурити когось", "несерйозно, легковажно ставитися до кого-небудь". Однак потрібно зазначити, що на відміну від слів фразеологізми відзначаються меншою багатозначністю. Якщо багатозначними є 80 відсотків слів, то серед фразео-

логізмів багатозначними є тільки 15 відсотків [Буда-гов 1974: 117]. Саме цим пояснюється те, що значення фразеологізмів меншою мірою залежить від контексту.

Ще рідше від полісемії у фразеології виявляється явище омонімії. Наприклад, омонімічними є вирази зелена вулиця1"безперешкодний шлях у розвитку, подоланні, досягненні чого-небудь" і зелена вулиця2"покарання солдатів шпіцрутенами в кріпосницькій Росії"; пустити півня1"підпалити" і пустити півня2"зірватися на ноті".

Синонімія фразеологізмів — поширене явище. Нерідко синонімічні ряди складаються не тільки з двох, а й із трьох, чотирьох і більше фразеологізмів: прясти на тонке, дихати на ладан "бути немічним, близьким до смерті"; з відкритим серцем, поклавши руку на серце, як на духу "чесно, одверто"; через вулицю бондар, через дорогу навприсядки, десята вода на киселі, нашому типові двоюрідний брат "далекий або зовсім ніякий не родич"; дати драла, дати дмухача, дати тягу, дати лиги, дати ногам знати, накивати п'ятами "швидко втекти, побігти". Як і синонімічні слова, фразеологічні синоніми стилістично диференційовані: заснути вічним сном, віддати Богу душу, відійти у вічність і врізати дуба.

Антонімічні відношення фразеологізмів, як і слів, тісно пов'язані з полісемією і синонімією. Суть антонімії полягає в полярному протиставленні значень фразеологізмів при їх семантичній спільності: аж іскри летять "енергійно, запально" — як мокре горить "повільно, мляво"; останню сорочку віддати "поділитися з ким-небудь усім, що маєш" — з батька шкуру здерти "обібрати кого-небудь"; душа не з лопуцька "сміливий" — мотузяна душа "боязкий"; душі не чути "дуже сильно любити" — ненавидіти всіма фібрами душі "дуже сильно ненавидіти".

Більшість фразеологізмів створена за наявними в мові моделями словосполучень і речень {брати на сміх, язик до Києва доведе), окремі фразеологізми — не за моделями (у світ за очі, собі на умі, рос. сбоку припеку, разлюли малина).

За граматичними функціями виділяють дієслівні (покласти зуби на полицю, вивести на чисту воду), субстантивні (канцелярська душа, одного поля ягода, рос. шарашкина контора), прислівникові (хоч греблю гати, кури не клюють, рос. вверх тормашками, тю-

телька в тютельку), ад'єктивні (кров з молоком, ні з лиця ні з росту), вигукові (всіх благ, рос. никаких гвоздей), модальні (як би не так, само собою розуміється), сполучникові (в міру того як). Виходячи з граматичної функціональної характеристики, закономірно вважати, що фразеологізми подібно до слів належать до відповідних частин мови.

Використана література

  1. Семчинський С В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С 185—198.

  2. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. — М., 1979. — С. 137,159—198.

  3. Кодухов В. И. Общее языкознание. — М., 1974. — С. 145—148.

  4. Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 221—236,283—287.

  5. Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. — М., 1972. — С. 386—393, 456—515.

  6. Додаткова

  7. Трубецкой Н. С. Некоторые соображения относительно морфонологии // Пражский лингвистический кружок. — М., 1967.

  8. Ахманова О. С. Фонология, морфонология, морфология. — М., 1966.

  9. Реформатский А. А. Еще раз о статусе морфонологии, ее границах и задачах // Фонологические этюды. — М., 1975.

  10. Булыгина Т. В. Проблемы теории и практики морфонологического описания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. — 1975. — Т. 34. — Вып. 4.

  11. Касевич В. Б. Морфонология. — Л., 1986.

  12. Кубрякова Е. С, Панкрац Ю. Г. Морфонология в описании языков. — М., 1983.

  13. Славянская морфонология. — М., 1987.

  14. Виноградов В. В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Избр. труды. Исследования по русской грамматике. — М., 1975.

Loading...

 
 

Цікаве