WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Проміжні рівні мови - Курсова робота

Проміжні рівні мови - Курсова робота

Однокореневі слова, які перебувають у відношеннях послідовної мотивованості, створюють словотвірний ланцюжок. Наприклад: укр. учитися учень учениця; дати подати податок податковий оподатковувати оподатковуваний оподатковуваність неоподатковуваність; персона персонал персональний персональність; рос. клей клеить склеить склеивать склеивалъщик склеивалъщи-ца. Перше (вихідне) слово немотивоване. Кожне наступне слово відрізняється від попереднього тільки одним формантом. Одне й те саме слово може виступати стосовно одного спорідненого слова як мотивоване, а стосовно іншого — як мотивуюче. Так, зокрема, учень мотивоване словом учити, а щодо слова учениця воно є мотивуючим.

Словотвірні ланцюжки утворюють словотвірне гніздо.

Словотвірне гніздо сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тим самим вихідним словом; сукупність слів із одним і тим самим коренем, упорядкованих відповідно до відношення словотвірної мотивації.

Слова, об'єднані у словотвірне гніздо, мають змістову і матеріальну спільність. Наприклад: сіль, соляний, солонка, солонина, солонинний, солевий, солити, соління, посолити, засолити, засолювати, засолка, пересолити, недосолити, підсолити, підсолювати, насолити, солоний, солоність, солонуватий, солонуватість, солевар, солеваріння, солеварний, солекоп, соледобувач, солепромисел, солепромисловий, солепромисловість тощо. Словотвірне гніздо має строго визначену систему, кожне слово в ньому займає певне закріплене місце. Фрагмент словотвірного гнізда слова білий подано на с. 287.

Словотвірне (дериваційне) значення нове значення, яке виникає в похідному слові внаслідок поєднання мотивуючої основи з формантом; результат дії форманта на твірну основу і її лексичне та граматичне значення.

Словотвірне значення являє собою формально виражений тип значення, спільний для цілої серії мотивованих слів із одним і тим самим формантом, яким відрізняються ці слова від слів, що їх мотивують.

Отже, в мові є три типи значення: лексичне, граматичне і дериваційне. Вони різняться між собою ступенем абстракції. Від лексичних (індивідуальних) значень дериваційні значення відрізняються своєю узагальненістю (це сукупність формально виражених значень). Від граматичних значень, які є обов'язковими, дериваційні значення відрізняються своєю необов'язковістю, оскільки їх вживання зумовлюється позамовними чинниками.

Словотвірні значення поділяють на транспозиційні (значення іншої частини мови): предметності (співати спів); процесуальності (молодий молодіти, вдова вдовіти); ознаковості (гай гайовий, сьогодні сьогоднішній); різні конкретніші модифікаційні значення — зменшувальні (мати матуся, голова головонька, хата хатиночка, малий малесенький), збільшувальні (рука ручище, дід дідуган, ніс носюра, довгий довжелезний), посилювальні (кричати розкричатися) та ін. Осібну групу становлять класифікаційні значення, як, скажімо, значення носія ознаки (юний юнак, дурний дурень, веселий веселун), виконавця дії (читати читач, копати копач, рахувати рахівник, водити водій), вмістилища чого-небудь (корова корівник, дрова дровітня) тощо.

З поширенням ономасіологічного підходу до явищ словотвору словотвірні значення стали розглядати як складно структуровані значення, що виражають особливий тип відношення між ономасіологічним базисом певного слова і його ономасіологічною ознакою. Так, у похідному слові вихователь базис -тель формує значення "той, хто", а ознака приписується базису предикатом виховувати.

Уперше словотвірне значення виділив Г. О. Винокур.

Словотвірний тип схема побудови слів певної частини мови, яка характеризується спільністю трьох ознак: частини мови, форманта, словотвірного значення.

Така структурна схема є спільною для всіх утворень одного типу. Наприклад: стрибати стрибнути, свистіти свиснути, кричати крикнути, стукати стукнути та ін., де дієслова зі значенням одноразової дії утворені від дієслів недоконаного виду за допомогою суфікса -ну-. Отже, словотвірний тип — це двостороння одиниця узагальненого характеру, яка в плані змісту має спільне словотвірне значення, єдине для слів певного типу, а в плані вираження — однакову (спільну) структуру. Словотвірний тип нерідко називають ще словотвірною моделлю, словотвірним зразком.

Серед словотвірних моделей розрізняють лінійні і нелінійні. До лінійних належать афіксальні моделі і моделі складних слів, які виражаються формулою А = В + С + D (довідник = довід(атися) + ник, лісостеп = ліс + о + степ, англ. postcard"поштова листівка" = post + card, sunshine"сонячне сяйво" = sun + shine). До нелінійних, які умовно позначають формулою А —" В, належать конверсія (поранений (солдат) —> поранений, черговий (учень) —> черговий, англ. aword"слово" —> toword"висловлюватися", adream"сон" —> todream"снитися", ahand"рука" —> tohand"вручати", torun"бігти" —> arun"біг", free"вільний" —> tofree"звільнюватися", down"внизу" —> todown"скидати"), усі-чення (автомобіль —> авто, метрополітен —> метро, кілограм —> кіло, англ. television"телебачення" —> telly, microphone"мікрофон" —> тіке,фр. velocipede"велосипед" —> velo) і зворотне словотворення (доярка —> дояр, зонтик —> зонт).

Найкрупнішою класифікаційною одиницею словотвору є спосіб словотвору. Розрізняють суфіксальний (викладач), префіксальний (переписати), постфік-сальний (битися), префіксально-суфіксальний (за-пліч-н/ий), префіксально-постфіксальний (роз-бігти-ся), суфіксально-постфіксальний (гордитися), префіксально-суфіксально-постфіксальний (пере-шіпт-ува-ти-ся), чисте складення {дехто, плащ-палатка, вагон-ресторан, англ. snowman"снігова баба", goldfish"золота рибка"), складення з суфіксацією (земл-е-тор-гов-ець, радіоприймач), зрощення (вічнозелений, англ. do-it-yourself"саморобний", "іграшка типу конструктора", mother-in-low"свекруха, теща", bread-and-butter"сніданок", do-come-please-tomorrow(expression) "з виразом на обличчі, ніби хоче сказати: "Приходь завтра"), абревіацію (ВАК, НАТО, профком), компресію складних слів із відсіченням одного компонента (англ. alocaltrainalocal"приміський поїзд", amusicalcomedyamusical"музична комедія"), редуплікацію (англ. spit-spot"добре", no-no"те, що заборонено", man-man"негр" і "турбувати", rumpty-tumpty"секс").

Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна виокремився наприкінці 60-х років XX ст. Становлення словотвору пройшло декілька етапів, пов'язаних із різними концепціями. Спочатку практикувався морфологічний підхід: словотвір розглядали через призму морфології як комбінаторику морфем. Його заступив структурно-семантичний підхід, у якому акцент було зроблено на словотвірній похідності і привернено увагу до співвідношення структури і семантики похідного слова та до співвідношення морфемного і словотвірного аналізу. З'являються поняття мотивованості похідного слова і словотвірного значення.


 
 

Цікаве

Загрузка...