WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Лексико-семантична система мови - Курсова робота

Лексико-семантична система мови - Курсова робота

Значення полісемантичного слова утворюють певну структуру, елементи якої по-різному залежать один від одного і по-різному пов'язані між собою. Для того щоб визначити семантичну структуру слова, необхідно виявити всі значення (лексико-семантичні варіанти) слова; визначити диференційні ознаки, за якими ці значення протиставляються; простежити порядок внутрішнього зв'язку і підпорядкування лексико-семантичних варіантів та встановити, якими мовними засобами здійснюється внутрішньослівне розмежування семантики слова.

За характером організації (залежності, мотивації) лексико-семантичних варіантів у багатозначному слові виділяють три основні типи (структури) полісемії: радіальну, ланцюжкову і радіально-ланцюжкову.

При радіальній полісемії всі похідні (непрямі) значення походять безпосередньо від одного основного (прямого). Так, слово стіл має п'ять значень: 1) "різновид меблів"; 2) "їжа, страви; харчі"; 3) "установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами"; 4) "деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки"; 5) "гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами". Друге, третє, четверте і п'яте значення є похідними від першого. Схематично семантичну структуру цього слова можна зобразити так:

Радіально-ланцюжкова полісемія поєднує в собі два названих вище типи, тобто паралельну підпорядкованість і послідовну залежність. Наприклад, у слові зерно виділяють п'ять значень: 1) "насіння рослин" (конопляне зерно, кава в зернах); 2) "дрібний плід хлібних злаків" (торгувати зерном, зібрати хліб до зерна); 3) перен. "зародок, початок чого-небудь" (зерно теорії, зерно поетичного дару); 4) "окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка" (зерно піску, зерно золота); 5) перен. "невеличка часточка, крихітка чого-небудь" (зерно правди, зерно надії). значного афікса. Наприклад, слово братство має два значення: 1) "група, товариство людей, об'єднаних спільною діяльністю і метою" і 2) "братське почуття, ставлення; дружба". Тут ідеться не про мотивацію другого значення першим, а про паралельний словотвірний процес (брат + суфікс -ство зі значенням збірності і брат + суфікс -ство зі значенням ознаки, якості). Згодом дві лексичні одиниці злилися в одну, тобто стали сприйматися як одне багатозначне слово. Цей процес отримав термінологічне означення — агрегатування (термін Н. 3. Котелової).

У межах радіальної полісемії можна виділити значення з однорідною і неоднорідною мотивацією. Так, у слові блиск всі його похідні значення, а саме: 1) "багатство, розкіш, пишнота"; 2) "яскравий вияв високих якостей, таланту, розуму"; 3) "складова частина назв деяких мінералів" однаково мотивовані твірним значенням "яскраве сяяння, світіння". У слові ж дорога також значення 1) "перебування в русі (йдучи або їдучи)"; 2) "місце для проходу, проїзду"; 3) "правильний напрямок руху" виводяться безпосередньо з прямого номінативного "смуга землі, по якій їздять і ходять", але мотивуються різними семами (див.: [Лисиченко 1977: 27]).

Інший важливий аспект, за яким описується структура багатозначного слова — це характеристика значень за їх місцем (важливістю) в семантичній структурі. Семантична структура полісемічного слова має польову будову з чітко вираженим центром і близькою та далекою периферією. Ядро поля містить головне (основне) значення. Воно завжди є прямим і найменшою мірою залежним від контексту. Навколо нього розташовуються частовживані переносні значення, а на периферії — рідковживані (застарілі, нові, що не стали ще загальновідомими, і фразеологічно пов'язані) значення. Так, наприклад, ядром семантичної структури слова золотий є його основне номінативне значення "із золота" (золотий зливок, золотий перстень), навколо нього розташовуються такі лекси-ко-семантичні варіанти, як "дуже цінний, вартий поваги" (золота людина, золоті слова), "дорогий, любий" (Золота дитино!), "майстерний, умілий" (золоті руки), "прекрасний, щасливий" (золота пора, золоте дитинство), "кольору золота" (золоте колосся, золота осінь). На периферії перебувають значення "дохідний" (золота справа), "найвигідніший (спосіб поведінки)" (золота середина), "бездіяльний, гультяйський" (золота молодь), "п'ятдесятирічний" (про подружнє життя) (золоте весілля) та ін.

Отже, кожне значення займає в семантичній структурі полісемічного слова певне місце залежно від його цінності для того чи іншого синхронного зрізу мови.

3. Синтагматичні відношення

Семантика слова, його змістовий обсяг визначається можливостями слова поєднуватися з іншими словами, тобто його синтагматичними відношеннями.

Синтагматичні відношення слова його лінійні, контекстні зв'язки, його сполучуваність.

Слово в парадигматиці, тобто в словнику, в системі мови, і слово в синтагматиці — неоднакові речі. У синтагматиці здійснюється комбінаторика значень, і смисл словосполучення чи речення не дорівнює сумі значень слів, на що свого часу вказував Л. В. Щерба. Білоруський драматург А. Макайонок дуже влучно ілюструє це положення в п'єсі "Затюканий апостол" на прикладі семантичних змін слів під впливом сполучуваності з часткою амаль "майже": "Слова амаль — амаль слова. Яно нічога не азначае. Само ніякай сільї не має. І у той жа час яно можа начыста знішчьіць самае сільнае, самае ёмкае слова, калі іх паставіць радам. Ну вось: жывы і амаль жывы... Разумны і амаль разумны... Ці: амаль свабода. Што тэта? Амаль свабода? Га? Зніжає да свайго взроуню, да "нішто". Вьіходіць, аднаразова яно і вялікае слова. Ёмкае слова"1.

Пор. ще: У кишені він знайшов лише копієчку і Будівництво двоповерхової дачі обійшлось йому в копієчку. Зрозуміло, що в другому реченні слово копієчка не має абсолютно нічого спільного з його словниковим значенням.

Як уже зазначалося, синтагматика слова — це його сполучуваність. Кожне слово поєднується не з будь-якими, а тільки з певними словами. Є слова з одиничною сполучуваністю, як, наприклад, укр. згайнувати (час), розтринькати (гроші), скалити (зуби), вудити (рибу), проливний (дощ), рос. закадычный (друг), убористый (почерк), подножный (корм), трескучий (мороз), грецкий (орех), беспробудный (сон), окладистая (борода), испустить (дух), скоропостижно (скончаться). Є також двовалентні, тривалентні, але є й слова з надзвичайно широкою (необмеженою) сполучуваністю, як, наприклад, гарний чи поганий (буквально все може бути гарним або поганим).

Лексична синтагматика (сполучуваність) специфічна у кожній мові. Українці і чехи, скажімо, з мови на іншу мову текст перекладають (перекладати текст, prekladat); росіяни, болгари і серби переводять (переводить текст, превеждам, преводити); поляки тлумачать (tlumaczyc), німці пересаджують (iibersetzen), англійці передають, транслюють (totranslate).

Пор. ще: англ. brown (eyes, boots, hair, horse) й укр. коричневі черевики, але карі очі, каштанове волосся, карий, гнідий, каро-гнідий кінь; укр. високий (будинок, гора, хлопець, дівчина) й англ. highbuilding, highmountain, але tallboy, tallgirl; англ. towash (theface, thelinen), укр. умивати обличчя, але прати білизну; укр. насипати борщу, рос. налить борща.

Сполучуваність слова можна інтерпретувати як його контекст. Уважають, що словосполучення — це мінімальний контекст слова. Взагалі розрізняють контекст лексичний, де значення слова визначається іншими словами (пізній вечір, літературний вечір), і синтаксичний, де значення слова визначається граматичною формою слова-поширювача (судити кого "розглядати в судовому засіданні", судити про кого "висловлювати судження", важити що "визначати вагу", важити (без додатка) "мати значення", дивитися на кого "сприймати очима, спостерігати", дивитися за ким "піклуватися", рос. вертеть сигарету "скручувати, робити цигарку", вертеть сигаретой "вертіти цигаркою", стоит чего "заслуговує", стоит что "має ціну, коштує").

Розрізняють також системний і несистемний контексти. Системний — це такий контекст, коли сполучуваність зумовлена індивідуальним значенням слова: наприклад, російські фрази оранжевая краска, заштопать чулки, писать стихи ямбом є нормальним (системним) контекстом відповідно для слів краска, заштопать, писать (стихи), бо фарба насправді може бути оранжевою, панчохи за потреби штопають, а серед віршових розмірів є ямб.

Loading...

 
 

Цікаве