WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → " Особливості функціонування іменників plurinzalia tantum ""множинностi"" в українській мові" - Курсова робота

" Особливості функціонування іменників plurinzalia tantum ""множинностi"" в українській мові" - Курсова робота

Різницю у значенні слова змовини можна пояснити так: "народилося" нове значення слова шляхом метонімізації, тобто від назви дії утворилася назва обряду, який "базується" на цій дії. Отже, тепер дія позначає обряд заручин, а сама назва дії у СУМі не подана. Про утворення множинних іменників – назв обрядів шляхом метонімізації писав ще О.О. Потебня: "Іменники pluralia tantum – назви обрядів, свят утворилися від назв відповідних складних дій, наприклад, проводити проводи [Потебня 1888: 72].

Полісемічні множинні іменники також різняться своїми лексичними значеннями. Порівняємо відповідні полісемічні (за обома словниками) множинні іменники. До таких слів належать, наприклад, нетрі – "1. непрохідна заросль, ліс, дебрі. 2. перен. трущоба" [Словар 1909 IІІ: 60] і нетрі – "1. труднопрохідні місця, які заросли лісом чи чагарником. 2. глуха, брудна частина міста"[СУМ 1980 V: 396].

Лексичне значення іменника нетрі має незначну різницю: "Словар" подає друге значення як переносне до "трущоба" взагалі, а СУМ подає у 2 значенні – "глуха частина міста." Отже, "Словар" Б. Грінченка називає більш узагальнену реалію, а СУМ конкретизує: не будь-яка трущоба, а "глуха, брудна частина міста".

Іменник бескиди – "1. гора. 2. частина Карпат" [Словар 1909 І: 53] і бескиди – "1. круте урвище, провалля. 2. гора" [СУМ 1980 І: 163].

Спільним є одне значення "гора"; друге значення, яке подає "Словар" Б. Грінченка, пов'язане із першим значенням, тобто є спільна сема "гора", а СУМ фіксує більш віддалене друге значення, що засвідчує розширення семантики слова бескиди в сучасній мові.

Іменник пацірки – "1. намисто. 2. жаб'яча ікра". Пацюрки – "1. намисто. 2. ікра рачиці". Пацьорки – "1. намисто. 2. рослина" [Словар 1909 ІV: 69] і пацьорки – "1. тільки мн. намисто. 2. мотузки, нитки, шнурки, пасма" [СУМ 1980 VІ: 103].

У "Словарі" Б.Грінченка подано фонетичні варіанти, у яких перше значення є спільним, а друге, у кожному випадку інше. Другого ж значення, яке подає СУМ, "Словар" Б. Грінченка не фіксує. У СУМі немає фонетичних варіантів і, відповідно, їх лексичних значень. Оскільки слово перейшло у розряд пасивної лексики, то "біологічні" значення, застарівши, занепали, збереглося лише спільне значення "намисто". І до нього "приросло" ще одне близьке значення – "мотузки".

Схематично аналізований матеріал можна подати так:

Словар

СУМ

Однозначний множинний іменник

Однозначний множинний іменник

Різниця у відтінку значення

Словар

СУМ

Багатозначний множинний іменник

Багатозначний множинний іменник

Різниця в одному значенні

Іменник „пологи" витлумачено в словниках так: "1. роди. 2. мн. пологи. Низинна рівнина на лівих берегах ріки" [Словар 1909 ІІІ: 286] і пологи1 – "фізіологічний процес виходу плода з тіла матері, роди"; пологи2 – "степова рівнина, низовина, що поступово спускається до берега річки" [СУМ 1980 VІІ: 90].

Порівнюючи ці іменники, зауважуємо кілька семантико-граматичних явищ: по-перше, зміну полісемії (у "Словарі" ) на омонімію (у СУМі), по-друге, процес "народження" власне множинного іменника пологи – "роди", бо у Словнику Грінченка із цим значенням слово вживається в однині – "Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала". На основі багатозначного одиничного іменника утворилися 2 множинних іменники – омоніми. Отже, відбувся процес абсолютного розмежування значень полісемічного слова – утворилися лексичні омоніми.

Деякі множинні іменники у "Словарі" Грінченка подано як багатозначні, а в СУМі – як однозначні.

Наприклад, драглі – "1. студениста речовина. 2. їжа. Холодець. 3. рослина" [Словар 1909 І: 439] і драглі – "їжа із згуслого при охолодженні м'ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м'яса або риби" [СУМ 1980 ІІ: 404].

СУМ подає лише те значення, яке є похідним, воно утворилося шляхом метафоризації – перейменування за подібністю рідини взагалі на назву конкретної їжі. Третє значення зі "Словаря" Б.Грінченка, до речі, не має відповідника у СУМі.

Іменник сакви – "1. сумка. 2. різновид писанки. 3. назва 2 взяток при грі у хвальму" [Словар 1909 ІV: 97] і сакви – "дві з'єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече або через спину коня, осла" [СУМ 1980 ІХ: 16].

Друге і третє значення втратились, мабуть тому, що вони, застарівши, вийшли з ужитку в сучасній українській мові.

Іменник вечорниці – "1. вечірнє зібрання молоді. 2. рослина. Зм.: вечернички, вечерниченьки" [Словар 1909 І: 143] і вечорниці – "в українському селі восени та взимку вечірні зібрання молоді". [СУМ 1980 І: 345]

За "Словарем" слово подано як двозначне і є дві зменшено-пестливі форми, хоча семантичного зв'язку між словами фактично немає. Значення слів більше вказують на омонімію ніж на полісемію, у СУМі – це слово є однозначним, бо значення "рослина" вийшло з ужитку.

Іменник вибірки – "1. залишки, брак. 2. перебірливість, вередливість" [Словар 1909 І: 146] і вибірки – "те, що залишилося після вибирання" [СУМ 1980 І: 345].

Двозначному іменникові у "Словарі" відповідає однозначний у СУМі, збереглось первинне пряме значення слова, а занепало похідне, переносне значення.

Іменник вила – "1.інструмент, 2. розвилля, розсохи– окремо чи як частина різних знаряддів, наприклад, сак має вила, на яких висить сітка, 3. кут, утворений пересіканням двох рік, доріг" [Словар 1909 І: 166] і вила – "с/г знаряддя з кількома довгими зубами"[ СУМ 1980 І: 419].

Тризначному іменникові у "Словарі" Б.Грінченка відповідає однозначний у Словнику української мови, похідні значення слова не вживаються у сучасній мові, – змінилася семантична структура слова.

Іменник розигри – "1. розиграш, 2. перший день петрівки, 3. веселе місце [Словар 1909 ІV: 46] і розигри – "перший день петрівки, коли в лісах і лугах розгулює нечиста сила"[ СУМ 1980 VIII: 681].

У сучасній українській мові збереглося лише те значення, яке у "Словарі" Б. Грінченка є похідним.

До аналізованої групи слів також належать такі, як граблі, зливки, кудрі, мари, поминки, цимбали.

Узагальнено проаналізовані іменники можна зобразити так:

Словар

СУМ

Двозначний (рідше тризначний) множинний іменник

Однозначний множинний іменник (з одним вторинним значенням, яке є у "Словарі" Б. Грінченка

Семантична структура множинного іменника в сучасній мові стала складнішою. Проілюструвати це можна такими прикладами множинних іменників в обидвох словниках.

Іменник окови – „кайдани" [Словар 1909 ІІІ: 48] і окови – „1. прикраса на дверях. 2. кайдани" [СУМ 1980 V: 672].

Однозначному іменникові у Словнику Грінченка відповідає двозначний у СУМі, і лише другим подано значення, що є спільним із "Словарем" Б. Грінченка.

Іменник патли – „довге скуйовджене волосся" [Словар 1909 ІІІ: 102] і патли – „1. скуйовджене волосся. 2. кудлата шерсть тварин" [СУМ 1980 VІ: 94].

Друге значення утворилося пізніше, мабуть, унаслідок метафоризації, тому його немає у Словнику Грінченка.

Іменник коралі – „корал, намисто з коралів" [Словар 1909 ІІ: 282] і коралі – „1. намисто. 2. нарости червоного кольору в індика" [СУМ 1980 ІV: 285].

Друге значення, яке подано у СУМі, утворилося на основі метафоризації – перенесенні за подібністю кольору і форми.

Іменник ворота – „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо" [Словар 1909 І: 256] і ворота – „1. проїзд або прохід в огорожі, між будівлями, а також ворітниці, що його закривають; брама. 2. точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол. 3. анат. Місце входу органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. 4. мед. Місце проникнення інфекції в організм" [СУМ 1980 І: 741].

Словник Грінченка подає іменник ворота як однозначний, а у СУМі, на основі метафоризації, подано це слово у складі термінів, що свідчить про розвиток термінної лексики у контексті наукового прогресу, зокрема таких галузь, як спорт, медицина.

Іменник зводи – „очна ставка" [Словар 1909 ІІ: 164] і зводи – „1. плітка. 2. очна ставка" [СУМ 1980 ІІІ: 490].

Дещо дивною є така послідовність подачі значень в аналізованих лексикографічних працях, бо значення „плітка" є більш давнім (Етимологічний словник подає першим значення „плітки, а потім – „очна ставка", є, до речі, також форма в однині – „зводня" – „плітка" [ЕСУМ ІІІ: 364]), а похідним значенням є друге, подане у СУМі, але чомусь лише це значення фіксує Словник Б. Грінченка, опустивши більш давнє значення слова. Словник української мови фіксує обидва значення у такій же послідовності, як і Етимологічний словник.

Loading...

 
 

Цікаве