WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → " Фразеологічні синоніми тематичної групи ""старанно працювати"" та основні вправи до їх засвоєння на старшому етапі навчання" - Курсова робота

" Фразеологічні синоніми тематичної групи ""старанно працювати"" та основні вправи до їх засвоєння на старшому етапі навчання" - Курсова робота

Фразеологізми або стійкі словосполучення (phraseo-logische oder stehende Wortverbindungen) відрізняються від вільних синтаксичних словосполук, перш за все, тим, що вони в семантичному плані є єдністю і виражають, як правило, одне (єдине або розчленоване) поняття, напр.: etw. zum Ausdruck bringen виражати, виразити щось, mit Haut und Haar цілком, sich aufs hohe Pferd setzen розхвастатися, запишатися. Різніця в понятті, що виражається вільними і фразеологічними поєднаннями слів, виступає особливо яскраво в таких випадках, коли є можливість порівняти омонімічні вільні і фразеологічні словосполучення, наприклад: blauer Brief — блакитний лист (вільне словосполучення) і blauer Brief - - повідомлення про відставку (фразеологічне словосполучення); junges Gemse — молоді овочі (вільне словосполучення) і junges Gemse (розм.) — дітвора, молодь

(фразеологічне словосполучення). Стійкі словосполучення лише зовні зовнішньо нагадують вільні. Вони можуть збігатися з ними по синтаксичній структурі, але не ідентичні їм по семантиці. Стійкі або фразеологічні словосполучення служать, подібно до слів, для вираження поняття. Від слів вони відрізняються своєю різнооформленістю.

Другою відмітною властивістю фразеологічних одиниць є їх стійка або стабільна форма, внаслідок чого вони існують в мові як готове ціле. Фразеологічні одиниці лише відтворюються в мові, а не створюються в ній знову. Ця обставина також зближує фразеологічні одиниці зі словом і відрізняє їх від вільних словосполучень.

Таким чином, семантичну єдність стійкого словосполучення і функціонування такого словосполучення як єдиного цілого уподібнюють фразеологічній одиниці і включають їх в словарний склад мови.

Ми можемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:

Фразеологічними одиницями є такі стійкі словосполучення , які, незалежно від кількості слів-компонентів , утворюють семантичну єдність і виконують в мові називну або експресивну функцію.

2.2.Класифікація фразеологічних одиниць

Стійкі словосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.

У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Для німецької літератури характерна класифікація, представлена в обширній праці Фрідріха Зейлера "Deutsche Sprichworterkunde". Типовим в цій роботі, що займає особливе місце в німецькій літературі по фразеології (разом з багатющим фактичним матеріалом, тут містяться і розгорнені теоретичні узагальнення), є те, що вона систематизує лише один вид стійких словосполучень, а саме такі поєднання, в яких є експресивність, емоційність, оціночний характер.

Виходячи з додаткових семантичних, структурних і функциональных моментів, властивих фразеології даного вигляду виду, Ф. Зейлер розрізняє наступні групи фразеологізмів:

1. прислів'я (Sprichworter );

2. літературні варіанти прислів'їв — афоризми, сентенції (Aphorismen , Sentenzen );

3. приказки (die sprichwortlichen Redensarten );

4. парні словосполучення (die sprichwortlichen Formeln );

5. крилаті слова (gefliigelte Worte ).

До недоліків даної класифікації відноситься, по-перше, неповний обхват охоплення всіх видів стійких словосполучень німецької мови, тобто ігнорування неафористичних словосполучень, які складають, на нашу думку, не менш важливу частину фразеології .

Наступним недоліком даної класифікації є нечіткість терміну "приказка", що включає фразеологію, різну по своєму емоційному потенціалу, мотивованості значення і ін. Термін "приказка" в даному випадку об'єднує як повністю невмотивовані вирази, ідіоми типа Pech haben, так і образно-мотивовані з явно відчутним перенесенням значення, ср. einem eine schone Suppe einbrocken, а також односкладні пропозиції, що є вигуками, що вживаються в повсякденно-розмовній мові для посилення емоційності вислову, наприклад: Ja, Kuchen! Чом би не так! Ну, вже це дзуськи, цей номер не мине!; Schwamm driiber! Забудемо про це! Досить про це (букв.: Зітремо це)

Значне розповсюдження поширення в радянській германістиці получила в останнє десятиліття структурно-семантична класифікація одиниць фразеологізмів німецької мови, принципи якої запозичені з із класифікації акад . В. В. Виноградова для одиниць фразеологізмів російської мови. Виходячи з семантической спаяності компонентів, всі фразеологічні одиниці підрозділяються на три групи:

- фразеологізми-зрощення;

- фразеологічні єдності;

- фразеологічні сполуки.

Фразеологічні зрощення або ідіоми є абсолютно неподільними, нерозкладні словосполучення, значення яких не залежить від їх лексичного складу. Вони мають повністю затемнене семантичне мотивування. У їх значенні немає ніякого, навіть потенційного, зв'язку із значенням їх компонентів. Прикладами таких словосполук в німецькій мові є вирази einen Korb bekommen дістати відмову при сватанні; j-m Brief und Siegel geben поручитися перед кем-л . за что-л ., запевнити увіряти кого-л . у чем-л .; j-n oder etwas im Stich lassen залишити кого-л . напризволяще, змінити зраджувати какому-л. справі речі, підвести кого-л.; schlecht und recht скромно і чесно; рівно, врівень.

Значення всіх цих виразів не мотивоване з погляду системи сучасної німецької мови і може бути розкрите лише за допомогою історичного і етимологічного аналізу. Так, перші три ідіоми виникли у зв'язку з різними німецькими звичаями, що мали місце в певні періоди життя німецького народу. У поєднанні schlecht und recht слово schlecht виступає в своєму архаїчному значенні прямому, правильному, яке повністю втрачене ним в сучасній мові, у зв'язку з чим і затьмарюється сенс всього словосполучення.

Друга група по класифікації В. В. Виноградова — фразеологічні єдності — відрізняється від фразеологических зрощень тим, що тут значення цілого пов'язано з розумінням потенційного сенсу змісту слів, створюючих ці вирази. Фразеологічні єдності включають досить багаточисельну численну групу одиниць фразеологізмів. Сюди відносяться:

1. Образно-мотивовані словосполучення, тобто стійкі словосполучення з явно відчутним перенесенням значення, наприклад, keinen Schimmer von etwas haben (разг.-фам). не мати ані найменшого уявлення про щось. Значення вираження фразеологізму виникає в даному випадку внаслідок переосмислення слова Schimmer, оскільки воно означає слабкий, тьмяний, ледве помітний вогник. Сюди ж відносяться багаточисельні одиниці фразеологізмів, що мають омоніми у вигляді вільних синтаксичних словосполучення типу ins Wasser fallen впасти у воду — вільне словосполучення ; провалитися, піти нанівець, турбуватися — фразеологічна єдність;

2. Парні з'єднання слів, наприклад, mit Sack und Pack зі всіма пожитками;

3. Прислів'я, напр.: Wer zwei Hasen zugleich hetzt, fangt keinen за двома зайцями поженешся, жодного не зловиш;

4. Афоризми, сентенції, напр .; Wer fremde Sprachen nicht kennt , weifl nichts von seiner eigenen (Goethe ).

Третя група по класифікації В. В. Виноградова фразеологічні сполуки корінним чином відрізняється від фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей. Фразеологічні сполуки утворюються із слів зі скованими, зв'язаними значеннями, що виникають як переносні на базі основного значення. Поєднання таких значень строго обмежене визначеним, вузьким семантичним довкола лексичних одиниць. Аналізуючи дане явище, В. В. Виноградов пише: "...багато слів або окремі значення багатьох слів, переважно переносного або синонімічного характеру, обмежені в цих зв'язках. Ці значення можуть виявлятися лише у поєднанні із певними словами, тобто у вузькій сфері семантичних стосунків. Навколо багатозначного слова групується декілька серій фразеологізмів".[6, 17]

Аналогічну ситуацію можна прослідити в німецькій мові. Так, наприклад, на базі основного вільного значення дієслова packen хапати, схоплювати розвинулося переносне значення охопити (про відчуття). У цьому значенні дієслово поєднується лише з деякими іменниками, зокрема, із словами Angst, Schrecken, Schauder, тому по-німецьки можна сказати Angst, Schauder, Schrecken packt einen, але не можна сказати Gliick, Freude hat ihn gepackt.

Отже, для фразеологічних єдностей не характерна образність, яка має місце в фразеологічних сполуках у зв'язку з переосмисленням спільного загального значення вільних словосполучень, на основі яких вони виникають. У фразеологічних сполуках переносне значення має лише один компонент словосполучення, у зв'язку з чим семантична окремість компонентів і семантичне мотивування цілого тут відчувається чіткіше, хоча поєднання фразеологізму також семантично цілісне, єдине по змісту .

Loading...

 
 

Цікаве