WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах - Курсова робота

Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах - Курсова робота

2. У фразеологічній одиниці блідий, аж жовтий, колір, що є світлим і ненасиченим, набуває нового смислу - "хворобливий, пов'язаний зі смертю"

3. У французькій мові ситуація подібна: ivresse blanche – стан повного оп'яніння (знову ж таки, колір, що символізує невинність, отримує зовсім протилежне значення) [3; 199].

Ще одна назва кольору, яка крім основних значень, має додаткові, зелений. Одне з цих додаткових значень - "хворобливий стан людини": в очах зеленіє.

В обох мовах є фразеологічні одиниці, у яких назва зеленого кольору (в народній символіці - колір надій ) має інше значення: "недосвідчений, юний"(в обох мовах) і "сирий, свіжий, незакінчений" (переважно у французькій). Наприклад, українські фразеологізми зелене, як барвінок;молодий і зелений (людина без життєвого досвіду) [19; 137], французькі lesraisinssonttropverts(про недосвідчену людину), duboisvert (сирі дрова, зі щойно зрубаного дерева), vinvert(молоде вино), ivoirevert (свіжа, щойно взята з убитої тварини слонова кістка).

У французькій мові vert має ряд інших переносних значень:

  • "повний сил, міцний": il est encore vert - він все ще міцний;

  • "суворий" : une verte reprimande - гарна прочуханка;

  • "різкий, нескромний": tre trop vert en paroles - несоромитися у виразах;

  • "той, що стосується сільського господарства чи зелених насаджень": rvolution verte – сільськогосподарський переворот.

В опозиції до світлих кольорів є темні, а зокрема, чорний, що, згідно зі словником є "кольором сажі, вугілля або близьких відтінків". У складі фразеологічної одиниці він асоціюється з чимось сумним, песимістичним: укр. чорний день; фр. humeur noir (поганий настрій) s'enfoncer dans le noir (впасти в меланхолію); а також з чимось негативним: укр. чорна вівця (про людину, що негативно відрізняється від оточуючого середовища своєю поведінкою); фр. march noir (чорний ринок) travail noir (робота наліво, "халтура"). Ще однією додатковою ознакою цієї назви в українській мові є "поганий фізичний стан": чорний, як земля (про змарнілу, хвору людину). У французькій мові noir використовується також для позначення інтенсивності: froid noir - сильний холод , four noir - повний провал, heure noire - глупа ніч, misre noire - страшні злидні [3; 200].

Час від часу можна прослідкувати історію появи переносного значення назви кольору. Так, у ХVI столітті якийсь видавець публікував романи для молоді в блакитних обкладинках (bibliothque bleu). Звідси походить вираз contes bleus – казочки, вигадки. Під час війни нацисти носили коричневу форму, що і спричинило асоціацію цього кольору з нацизмом і появи виразів, якими називали нацистів: коричнева чума та la peste brune [21; 86]. Можна також дуже просто пояснити походження таких виразів, як passer au rouge, voir rouge.

В нападі гніву у людини змінюється колір обличчя: вона червоніє, але може й побіліти, пожовтіти, навіть посиніти, такий гнів у французькій мові позначають різними кольорами: une colre bleu, rouge, blanche, jaune. Людина може побіліти (посиніти) і від інших емоцій. Ось чому різні сильні емоції у французькій мові часто передаються за допомогою слова bleu: peur bleu – панічний страх, en tre bleu – роззявити рота від здивування, avoire une envie bleu – сильно заздрити комусь. Але не завжди можна пояснити, чому той чи інший колір набув саме таких переносних значень. Часто незвичний колір, який зазвичай не вживається в такому контексті, підкреслює надзвичайний характер явища. Як, наприклад, пояснити фразеологізм "напитися до зеленого змія"? І чому про дуже злу людину французи кажуть "mchant comme un ne rouge"? Червоних віслюків не буває, це дивне порівняння підкреслює надзвичайну упертість людини. Потрапити в скрутне становище французькою мовою передається такими виразами: en voir de bleus, de grises, de vertes, de toutes les couleurs.

Отже, зорові враження для французької мови стоять на першому місці. Дуже часто характеристика у французькій мові дається на основі зорових вражень, в тому числі і через позначення кольору, тоді як в українській мові осмислення здійснюється шляхом вживання прикметників, що передають пов'язані з предметом враження: misre noire – гіркий нестаток.

Колірні враження відіграють велику роль у французькій мові при називанні предметів і людей. Дуже часто при цьому використовується синекдоха.

Синекдоха(від гр. synekdochē із syn "разом" і ekdochē "переймання") – перенесення назви з частини на ціле і навпаки [10; 196].

Назви даються за кольором частини тіла, одягу або предмета, пов'язаного з ним.

Поряд з виразами, основаними на заміні цілого частиною (col bleu – моряк), у французькій мові є безліч виразів з прикметниками кольору, де в переносному сенсі використовується не прикметник, а сам іменник, якого він стосується. Наприклад: page blanche – незнайоме почуття, fleur bleu – любовна інтрижка, oiseau bleu – нездійсненна мрія, bte noire – неприємна людина, papillons noirs – чорні думки, srie noire – детективні романи тощо.

Такі назви виникають постійно. Наприклад, у Парижі вводять обмеження щодо часу і місця стоянки автомобілів. При порушенні поліцейський поміщає на лобове скло зачиненої машини блакитний папірець – штраф. Парижани одразу назвали ці квитанції papillons bleus. Згодом ввели нові правила дорожнього руху у деяких районах міста, і ці райони отримали назву zone bleue. З'явилися вирази mare noire – забруднення моря нафтопродуктами й в переносному значенні – неприємне явище, що швидко розповсюджується; point noire – "небезпечне місце на дорозі" і в переносному значенні – "складнощі".

Звідси видно, що в українській мові на першому місці стоїть слухове сприйняття, а у французькій - зорове.

Висновки

В ході дослідження було проведено систематизацію, узагальнення і порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів у французькій і українській мовах.

Ця тема була обрана тому, що при детальному аналізі назв кольорів можна переконатися, що навіть таке загальне відчуття, як колір, в різних мовах відображається по-різному.

В роботі розглянуто декілька класифікацій кольорів (загальні класифікації, класифікації за психологічним впливом на людину, за вживаністю в певній мові тощо). Вченими вже доведено, що люди, які спілкуються різними мовами, по-різному сприймають гаму кольорів. У різних мовах, а в даному випадку в українській і французькій, різняться між собою найбільш вживані кольори (у французькій мові це noir – blanc – rouge – vert – bleu – jaune; в українській: білий – червоний – чорний – зелений – синій – сірий – жовтий) і навіть методи вираження їх гами.

У французькій мові практично будь-яке слово може стати назвою кольору, тоді як в українській мові частіше вживаються кольори спектру та їх варіації. Правильний переклад французьких назв кольорів є дуже важкою задачею для перекладача. Для її вирішення мало лише знання мови. Необхідно також добре орієнтуватися у французьких реаліях. У французькій мові також набагато частіше використовується метафоричне позначення кольору (des pantalons vignone, les yeux pervenche, le ciel de bitume). Але все ж можна виділити основні типи формування назв кольорів і відтінків:

  • використання дослівного перекладу з аналітичним позначенням кольору за допомогою слова кольору (couleur lie de vin – кольору винного осаду)

  • суфікси інтенсивності (синюватий, bleutre);

  • спеціальні слова, що уточнюють колір (clair, fonc, темно-, блідо-, яскраво- тощо);

  • метафоричне вказування на предмет, що має такий самий відтінок (білосніжний, bleu-ciel);

  • вказування на основні кольори, що входять до складу відтінку (bis коричнево-сірий, mordor червонувато-коричневий, pers синьо-зелений тощо).

Також під час дослідження було розглянуто вживання назв кольорів у обох мовах в переносному значенні і те, з чим у кожній мові асоціюються такі кольори, як білий ("ясний, світлий", у французькій мові також "чистий", "порожній"), чорний ("зловісний", "незаконний"), зелений ("недосвідчений", "незрілий", а також "сирий", "свіжий", "міцний", "суворий") тощо.

У роботі розглянуто і проаналізовано вживання кольорів у фразеологізмах на матеріалі художньої та наукової літератури, прослідковано історію появи назв деяких відтінків і кольорів, а також досліджено основні типи перекладу слів, що позначають колір, з французької мови на українську і навпаки.

Таким чином, за науковими і літературними даними було проведено порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів і відтінків у французькій та українській мовах, їх систематизація і узагальнення.

Список використаної літератури

  1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Хвильового). - К., 1997

  2. Бірюкова О.О. Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60 - 80-х років ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 /; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004

  3. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. (На материале французского и русского языков). М., "Международные отношения", 1977

  4. Гак В.Г., Львин Ю.И. Курс перевода. – М.: Международные отношения, 1980

  5. Горобець Василь Йосипович. Про назви кольорів в українській мові другої половини ХVІІІ ст. //Культура слова. Вип. 55-56. - К.: Наукова думка, 2000. -С.28-32

  6. Кандинский В.В. О духовном искусстве. – М., 1976

  7. Карпалюк В.С., Каньоса П.С., Карпалюк Н.В. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір.— Кам'янець-Поділ., 2004.

  8. Китова С. Симфонія кольорів у лексиці колядок і щедрівок (колір у системі художніх засобів українських пісень різдвяного циклу) // Нар. творчість та етнографія. — 2004. — N 1-2. — С. 22-26

  9. Кобзар – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет", 2004.

  10. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. - К., Видавничий центр „Академія", 2004

  11. Лещенко Г.В. Порівняльна лексикологія. - Черкаси, 2000

  12. Лингвистику раскрасили в разные цвета. "Обзор", май, 2007, №50.

  13. Манакин. В.Н. Сопоставительная лексикология — К.: Знання, 2004.

  14. Пелепейченко Л.Н. Современный русский язык. Лексикология и фразеология.— Х., 2001.

  15. Попович М.М Детермінованість/недетермінованість іменника у мовленні (на матеріалі французької мови. — Чернівці: Рута, 2001.

  16. Рудь О.М.Поетичне слововживання складних прикметників та дієприкметників.— Суми, 2001.

  17. Ткаченко О.Б.З історії назв кольорів в українській мові: червоний (червінець, червоне золото). – К.: Наукова думка, 1967

  18. Ткаченко О.О. Французька мова на межі тисячоліть // Мовознавство. — 2002. — N 1. — С. 55-59.

  19. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К.: "Радянський письменник", 1968

  20. Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. Французька мова: підручник. – К.: Либідь, 1995

  21. Чікало М.І. З історії назв кольорів в українській мові (XIV–XVIII століття) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 234: Праці Філол. секції / Ред. О. Купчинський. Львів, 1997. С. 186-209.

  22. Чікало М.І. Номінації коричневого кольору // Українська історична та діалектна лексика / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. Вип. 2. Київ: Наук. думка, 1995. С. 77-89

  23. Шегеда О.П. Символіка кольору у творчості Лесі Українки. — Житомир,2001.

  24. Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.— К.: Техніка, 1997

  25. Юрин В.А. Опыт структурного анализа семантического поля цвета в руском и латышском язиках. "Учен. Зап. Латв. Ун-та". Рига, 1959, т. ХХV.

  26. Glatigny M.. A propos du vocabulaire des couleurs dans "La Semaine Sainte" de L.Aragon. "Le Franais Moderne", janvier, 1963, № 1

  27. Mator G.. A propos du vocabulaire des couleurs. "Annales de l'Universit de Paris", 1958, № 2

  28. Pachko L.A. Le retour du petit prince, - K., 2004

Loading...

 
 

Цікаве