WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Прикметникова синоніміка у поезії В. Симоненка - Курсова робота

Прикметникова синоніміка у поезії В. Симоненка - Курсова робота

Уже перша збірка поета "Тиша і грім" полонила зрілістю думок і справжністю почуттів. Вона засвідчила, що в літературу прийшов самобутній митець. Своєю творчість він, за словами О. Гончара, "став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників", "витязем молодої української поезії".5

Такий творчий старт легко міг запаморочити молодого поета, але Симоненка нітрохи не манила вся ця мішура. За велінням серця Василеві боліли рани рідного народу, його злиденність, безправ'я, загроза національного виродження. Саме оприлюдненню цих пекучих проблем він і посвятив своє талановите перо. Звичайно ж, не могло подобатися партноменклатурі.

_______________

4Василенко В.А. Дисертація на тему: "Синонімія та антонімія у поезіях Ігоря Муратова". Харківський держ. пед. університет ім. Г.С. Сковороди, 1999. 8 с.

5Симоненко В. Берег чекань. "Сучасність", 1973;

Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія "Бібліотека школяра". К.: Наукова думка, 2001;

Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986.

А ще більше не подобалася їй поетова непідкупність, його загострена соціальна чутливість, причетність до суспільно-політичного руху, породженого розвінчанням злочинів сталінізму неконформістським племенем шістдесятників.

Аби позбутися будь-якої конкуренції в боротьбі за вплив на маси, партійні вожді мобілізували всі ресурси пропагандистського, адміністративного та карального апаратів для дискредитації, обпльовування, а то й фізичного винищення справжніх народних речників. Ось чому смерть двадцятивосьмирічного лицаря української поезії (а відійшов Василь Симоненко за межу життя 14 грудня 1963 року) уже три десятиліття оповита ядучим туманом загадок, легенд, міщанських пліток.

З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося "пробивати" у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові "Земне тяжіння" (1964), збірку новел "Вино з троянд" (1965), "Поезії" (1966), "Избранная лирика" (1968), "Лебеді материнства" (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжечки для дітей. А у 2001 році вийшло найповніше видання творів Симоненка "Ти знаєш, що ти – людина".

Дослідження прикметникової синоніміки може служити матеріалом для вивчення індивідуальних особливостей мовно-поетичного стилю В.А Симоненка, для висвітлення джерел, умов та закономірностей його формування, – в такій мірі, в якій риси індивідуального стилю просвічуються через систему лексико-синонімічних засобів поета.

______________

5Бернадська Н.І. Українська література ХХ столяття: Навчальний посібник для старшоклассників та вступників до вищих навчальних закладів. К, 2002. 216-217 с.

Перш ніж перейти до безпосередньої характеристики синонімічних гнізд, доцільно зупинитися на деяких теоретичних питаннях, які треба врахувати при подальшому розгляді.

СИНОНІМИ (від гр. synonymia - однойменний) - слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, горизонт, обрій, небозвід, край-неба, круговид; виразний, чіткий, розбірливий; пильнувати, доглядати, глядіти. Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну. Синоніми об'єднуються в синонімічні ряди, або гнізда. У синонімічному ряді видіяється стрижневе слово, або домінанта. Це слово найбільш чітко визначає основний зміст, властивий синонімічному ряду, воно носієм головних прикмет, спільних усім носіям синонімічного ряду, і здебільшого належить до нейтральної лексики, а в синонімічному словнику його використовують як реєстрове слово. Синоніми за характером відмінностей, які існують між ними, поділяються на ідеографічні, стилістичні та семантико-стилістичні.

Синоніми ідеографічні (понятійні, семантичні) – це стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: одноманітна, важка, скупа, убога, мертва; непоборний, непереможний. Синоніми стилістичні – це тотожні за значенням слова, але різні за емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до функціональних стилів мови. В одних рядах стилістичних синонімів стрижневе слово нейтральне, а решта – емоційно забарвлені, в інших – усі слова мають емоційно-експресивне забарвлення: ворожий, чужий, чорний, злий, лютий. Синоніми семантико-стилістичні – це стилістичні слова, що відрізняються і додатковими значеннєвими відтінками, і стилістичною забарвленістю: хороший, добрий, чудесний, фантастичний, святий. Синоніми абсолютні – слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: німий, безмовний. Синоніми вільні (постійні, загальномовні) – слова, що перебувають у синонімічних зв'язках незалежно від контексту, бо їх значення усталене, пов'язане з лексичною системою мови в цілому:

Синоніми контекстуальні – слова, які зближуються своїм значенням і вступають в синонімічні зв'язки лише у межах певного контексту. Поза контекстом слова повний і мертвий, глибокий і німий не усвідомлюються як слова-синоніми, але вони синонімізуються, коли вживаються як означення до іменника тиша. В умовах контексту прикметники холодний, спокійний вживаються як синоніми до слів байдужий та черствий: Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні, і ми стаєм холодні та спокійні, такі собі чиновники черстві.6 Синоніми однокореневі – синонімічні слова, що мають спільний корінь, а різняться семантичними відтінками, особливостями стилістичного забарвлення чи можливістю поєднання з іншими словами: темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма.

СИНОНІМІКА. 1. Розділ лексикології, що вивчає синоніми. 2. Сукупність синонімів певної мови.

Слід розглянути також такий синонімічний засіб як синонімічний ряд. Синонімічний ряд – це група слів, об'єднаних спільним основним значенням. Синонімічні ряди об'єднують слова з гранично близькою семантикою, які належать до однієї чатини мови. Синонімічні слова групуються в синонімічний ряд навколо стрижневого слова, або домінанти.7

_______________

6"Ще один протест". Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.

7Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 249-251 с. Приклади взяті з віршів В.А. Симоненка.

Синоніми серед інших мовних засобів у художньому творі займають особливе місце. І не лише тому, що вони дають для письменика можливість вибору, оскільки кожний синонім має свою смислову і стилістичну своєрідність, тонкі специфічні смислові відтінки, а й тому, що саме синоніми урізноманітнюють і збагатчують словесно-художне зображення, поліпшують стиль викладу, сприяють змалюванню яскравих картин та створенню колоритних образів. "Синоніміка – це сфера безконечних можливостей мовної творчості...– зауважує О.І. Єфімов."8 Робота над добором синонімів розкриває творчі здібності письменника, даючи йому можливість внести свій вклад у збагачення лексичного складу мови.

У поетичних творах В.Симоненка вражає багатство й різноманітність словника, за допомогою якого автор відтворює різноманітну дійсність та багатий внутрішній, духовний світ людини. Одною з найбільш дійових засобів їх вираження є лексична синоніміка. Кількість та широта синонімічних рядів – один з найголовніших показників і доказів словникового багатства мови. Кількісне багатство лексико-синонімічних засобів зображення у творах талановитого поета поряд з їх майстерним застосуванням свідчить про те, що автор широко і вільно володіє невичерпними словесними скарбами рідної мови. Як слушно помітив М. Рильський: "Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці – невід'ємна риса справжнього майстра"9. Наявність кількісно великого синонімічного складу дає можливість точно, чітко і ясно висловлювати свої думки, передавати найтонші емоційні характеристики. Особливо допомагають в цьому синоніми-прикметники, які можуть влучно відтінити іменник, описати його властивості.

На прикладі сполучення прикметника гордий з різними означувальними іменниками ми зможемо простежити його відтінки, а значить, і потенціальні можливості вступати в синонімічні стосунки з досить широким колом прикметників, іноді далеких від його основного значення:

  1. гордий – добрий, щасливий, кращий: "Щоб знали майбутні передтечі в щасливій і гордій добі..."10;

  2. гордий – складніший, але новий, кращий: "Для нас під силу горді плани, що зріли в ленінськім чолі..."11;

  3. гордий – власницький, поганий, нічого не вартий: "Захищають горді ідеали, перегонять в гроші кров і піт..."12;

  4. гордий – прекрасний та непідступний: "Буду Я приходити до Тебе, і до інших йтимуть горді Ти..."13;

гордий – прекрасний, але здобутий важкою працею: "Твій гордий подвиг не принизять жорна..."14.

Loading...

 
 

Цікаве