WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові - Курсова робота

Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові - Курсова робота

Термін має своє "власне" інваріантне значення і виконує функцію семантичного диференціала у різних терміносистемах. Термін, як і загальновживане слово, володіє потужним структурно-семантичним потенціалом, а його словотвірна парадигма має подальшу перспективу дослідження.

Термінологія поділяється на номенклатуру, професіоналізми та торгівельний знак або паронім.

Номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці.

Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків.

Застосування торгівельного знака пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспиктивного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні, семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач.

Усі терміни по своїй будові поділяються на:

1) Прості, які складаються із одного слова: circuit – ланцюг;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel – маховик;

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuitbreaker – автоматичний вимикач.

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake – гальмо, gear – прилад.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: backcoupling – зворотній зв'язок

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: linewire – провід під напругою.

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування– це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу (наприклад, laser– лазер, діод – diode).

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу – калькуванню – передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів.

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація – процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог.

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу.

Отже, переклад термінів – дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий.

Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛТЕРАТУРИ

  1. Г. О. Винокур: "Говорящий и слушающий". Вариант речевого поведения. – М., 2005 -172 с.

  2. А. А. Реформатский: Введение в языкознание. Учебное пособие для пер-х институтов. 1960. – 431 с.

  3. О. С. Ахманова Очерки по общей и русской лексикологи. — М., 1957. – 157 с.

  4. В. П. Даниленко: Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. – Свердловск, 1991. -155 с.

  5. И. З. Котелова: Значение слова и его сочетаемость. Л. "Наука" 1975. – 164 с.

  6. С. В. Гринев: Практическая стилистика английского языка. Л., 1987. – 184 с.

  7. Короткий тлумачний словник української мови. / За ред. Д.Гринчишина. - К., 1999

  8. Ж. Марузо: Словарь лингвистических терминов. – М., 1960

  9. М. І. Мостовий: Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. – Харків: "Основа". 1993. – 255 с.

  10. В. І. Карабан: Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. – Вінниця. Видавництво "Нова Книга", 2001.-303 с.

  11. А. Я. Коваленко: Загальний курс науково-технічного перекладу: Учбовий посібник. 2001. – 290 с.

  12. И. В. Арнольд: Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. – М. Высш. школа, 1991.-140 с.

  13. Д. С. Лотте: Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. – М. "Наука", 1981. – 149 с.

  14. А. С. Герд: Язык науки и техники как объект лингвистического изучения //Филологические науки. — 1986. - № 2. - С. 48-56.

  15. М. Н. Володина: Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация: Афтореф. дис. д-ра филол. наук. - М., 1998.

  16. С. Л. Мишланова: Терминоведение XXI века: история, направлення, перспективы //Филологические науки. - 2003. - № 2. - С. 94-101.

  17. В. Н. Прохорова: Семантика термина // Вестн. МГУ. Серия 9. Филология. — 1981. - № 3. - С. 23-32.

  18. А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильєва. Общая терминология: Вопросы теории. - М., 1989.

  19. Т. Л. Канделаки: Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий // Проблемы языка науки и техники. - М., 1970. - С. 12-92.

  20. В. Г. Гак: Об относительности лексикологических категорий в лексикографии //Проблемы учебной лексикографии и обучения лексики. - М., 1987. - С. 21.

  21. С. Д. Кацнельсон: Содержание слова, значение и обозначение. - М., 1987. - С. 170.

  22. Науково-технічний переклад: Конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Черкаський держ. технологічний ун-т / Людмила Олександрівна Андрієнко (уклад.). – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – 91 с.

  23. Р. А. Будагов: Введение в науку о языке. - М., 1965.

Loading...

 
 

Цікаве