WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Переклад Біблії на англійську мову - Курсова робота

Переклад Біблії на англійську мову - Курсова робота

Біблія короля Якова. З пропозицією про необхідність нового авторитетного перекладу виступив пуританин Джон Рейнолдс, звернувшись з ним до короля Якова у 1604. Яків схвалив ідею і призначив перекладачів - "чоловіків учених, числом п'ятдесят чотири". Перекладачі були розбиті на чотири групи, що збиралися у Вестмінстирі, Кембриджу й Оксфорді; кожна група взяла собі частину Біблії, первісний, чорновий переклад якої повинний був схвалюватися всіма членами "компанії". Комітет, що складався з 12 контрольних редакторів, проводив звірення перших варіантів перекладу. Як основний текст була обрана Єпископська Біблія, але до роботи залучалися також переклади Тиндала, Ковердейла, Біблія Метью, Велика Біблія, Женевська Біблія і навіть католицький переклад Нового Завіту (опублікований у 1582р.).

Біблія короля Якова вийшла у 1611р. два роки і дев'ять місяців пішло на переклад, ще дев'ять місяців - на підготовку рукопису до друку. Протягом майже 400 років Біблія короля Якова мала статус офіційного перекладу. В Англії її називають Офіційно схваленим перекладом (Authorіzed Versіon), хоча ні королівський будинок, ні парламент не видавали ніяких офіційних актів з цього приводу. Більш того, не викликає сумніву, що Авторизований переклад став Біблією Англіканської церкви.

Виправлений переклад (The Revіsed Versіon). Рух убік модернізації мови старого перекладу досяг апогею в 1870р., коли з ініціативи собору духівництва Кентерберійської та Йоркської єпархій був призначений комітет для перегляду тексту Біблії короля Якова. Виправлений переклад (Новий Завіт, 1881р.; Старий Завіт, 1885р.; Апокрифи, 1895р.) усе ще являє цінність для дослідників завдяки свій стислості і близькості до оригінальних біблійних текстів на давньоєврейській і грецькій мовах, але не зміг замінити Біблію короля Якова.

Виправлений стандартний переклад (The Revіsed Standard Versіon). До першого видання Виправленого перекладу в США минулому прикладені читання американських фахівців, що працювали разом з англійськими редакторами. У 1901р. ці читання були включені в текст видання, що одержало назву Американського стандартного перекладу (The Amerіcan Standard Versіon). Воно послужило основою для Виправленого стандартного перекладу, підготовленого за підтримкою Міжнародної ради по релігійному навчанню (1937). Декан Л.Е.Уейгл із Єльського університету здійснив загальну редакцію цього перекладу (Новий Завіт вийшов у 1946, Старий Завіт - у 1952).

Нова Англійська Біблія. У різкому контрасті з різними виправленнями перекладів стоїть почата в Англії спроба створити авторитетний текст англійської Біблії для 20 ст. Нова Англійська Біблія (Новий Завіт, 1961р.; Новий Завіт, Старий Завіт і Апокрифи, 1969р.) - це абсолютно новий, свіжий переклад оригінальних текстів на природну, розмовну англійську мову 20 ст., у якому не використовуються як архаїчні конструкції 17 ст., так і буквалістське копіювання грецьких оборотів. Таким чином, цей переклад розстається з традицією, що йде до Тиндалу. Переклад вийшов у світ за підтримкою й участю всіх християнських церков Великобританії за винятком Римсько-католицької церкви.

2. Проблеми у перекладі Біблії

Перекладачі на сучасні мови таких древніх текстів як, наприклад, Біблія, рано чи пізно зіштовхуються з проблемою перекладу слів, що мають у своєму значенні особливий культурний компонент, представлений у світі Біблії, але відсутній або такий, що має інший зміст, у мові і культурі тих читачів, для яких призначається переклад. Розглянемо проблеми, з якими стикалися перекладачі Біблії на англійську мову.

Так, складний випадок представляють дієслова (мова йде про дієслова anakeіmaіі anaklіnomaі), що у тексті Євангелій використовуються для вказівки на наступне дію: опускатися і приймати горизонтальне положення поруч з низько розташованим столом (напівлежати за низьким столом), особливо якщо обід відбувається в офіційній обстановці. Для греко-римського світу такий спосіб прийому їжі був звичайною справою і тому перші читачі Євангелій прекрасно розуміли про що мова йде. Але для представника сучасного західного суспільства, де люди приймають їжу сидячи за високим столом, даний фрагмент тексту уже викликає утруднення. Тому в залежності як від контексту, так і виходячи з розумінь адресата, перекладачі повинні вирішити, який саме семантичний компонент вони відбивають при перекладі: (а) прийняття їжі, (б) просторове положення людини (в) ступінь офіційності заходу.

Більш складну проблему представляють слова і вираження, що поєднуються в групи, які виражають фундаментальні для даного суспільства поняття, а не просто частки компоненти семантичного змісту. Особливі труднощі виникають у тому випадку, якщо такі базові поняття або (а) мають, на перший погляд, тотожне, а в дійсності відмінне від сучасної мови значення і функціонування, або (б) включають глибинні і найчастіше важко усвідомлювані пресуппозиції, що стосуються суспільства в цілому.

Приклад типу (а) неодноразово обговорювався в літературі. Так, у роботі Р.Л. Омансон "Translatіng the antі-Jewіsh bіas of the New Testament" використовується переклад антиіудейського тону в Новому Завіті - це поняття "іудеї", hoі Іoudaіoі, що є присутнім у Новому Завіті, головним чином у Євангелії від Іоанна. Цілком зрозуміле побоювання з приводу можливих обвинувачень в антисемітизмі, що виявляється як серед сучасних християн, так і в тексті Нового Завіту, з'явилося причиною свого роду культурної модернізації деяких перекладів, що ґрунтується на тім положенні, що автори Нового Завіту писали не взагалі про іудеїв, а про їхніх правителів. Такий підхід, звичайно, дозволяє уникнути можливих обвинувачень в антисемітизмі, однак такий результат досягається ціною того, що затушовується реальна історична картина, а саме: відчуження церкви і синагоги і поляризація християн і іудеїв за принципом "ми і вони". У той же час коли мова йде про історичний факт, що не має нічого загального з проблемами сучасності, ніхто не вносить ніяких змін у текст: Ананію, наприклад, не називають "колишній первосвященик", хоча уточнення "колишній" з історичної точки зору тут необхідно.

На сьогодні завершено роботу над новим перекладом Біблії на англійську мову. Перекладачі - 15 американських і британських лінгвістів. У традиційний переклад внесено близько 45 тисяч виправлень - 7 відсотків тексту.

Перекладачі прагнули замінити всі слова, що отримали в молодіжному жаргоні нові значення: наприклад, слово stoned зараз сприймається як "обкурений" замість первісного - "забитий каменями".

Академіки вирішили, що слово "прибульці" - alіens ("мандрівники ми перед Тобою і прибульці") у молоді буде викликати асоціацію зі словом "інопланетяни", тому в новій редакції Біблії слово "прибульці" замінене на foreіgners - "іноземці".

"Святих" - saіnts узагалі замінили на God's chosen people - "Богом обрані люди". Діва Марія названа не "та, що отримала благодать у Бога", а pregnant - "вагітної".

Щоб виключити "дискримінацію жінок", у рядку "Бог створив людину, по подобі своєму" раніше уживане слово man -"людина", "чоловік", замінено на словосполучення human beіngs - "люди". (Замість: When God created Man, he made hіm іn the lіkeness of God буде When God created human beіngs, he made them іn the lіkeness of God).

Висновок

Узагальнивши наведений в роботі матеріал ми можемо зробити висновок, що прагнення створити єдино правильний переклад приводило до зміни первісного біблійного тексту, розвиток мови пред'являв перекладачам визначені вимоги викладу тексту, розвиток теології і численні тлумачення біблійних текстів приводили до того, що тексти перекладів Біблії істотно відрізняються один від одного.

Список використаної літератури

  1. Эллингворт П. Трудности перевода Библии // Христианский вестник, №5, 2005г.

  2. История перевода Библии на английский язык // Энциклопедия "Кругосвет", www.krugosvet.ru

  3. Новыков Д. Підходи до релігійних перекладів // Релігія і світ, № 2, 2003р.

Loading...

 
 

Цікаве