WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову - Курсова робота

Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову - Курсова робота

Що стосується змісту поняття реалії, існує декілька визначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Л.Н. Соболєв, наприклад вважає, що "реалія – це побутові і специфічні національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів" [24, c. 290]. С.Ковганюк вважає, що "реалії – це назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними." [9, c. 106]. Вл. Россельс вважає, що "реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту і життя того чи іншого народу, країни, яке не зустрічається в інших народах" [21, c. 169]. С. Влахов і С. Флорин, яких ми вважаємо найкращими дослідниками реалій дають таке визначення: "реалії – це слова і словосполучення народної мови, які зображують собою найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племен, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені "на загальних основах", тому що вимагають особливого підходу" [6, c. 438].

Щодо структури реалій, то у перекладознавців також немає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовно структури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі слова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи, фразеологічні звороти.

Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина, яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2. Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об'єкти), 3. Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [7, c. 65-67]; за місцевою ознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. В площині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії) [7, c. 68].

Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни): 1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний переклад [7, c. 87].

Застосування того чи іншого засобу перекладу залежить від деяких факторів, а саме: 1. Від характеру тексту, 2. Від важливості реалії в контексті, 3. Від характеру реалії, 4. Від іноземної і перекладацької мов, 5. Від читача перекладу [7, c. 92-93].

Проаналізувавши деякі реалії з роману Дж. Селінджера "Над прірвою у житі", ми винайшли, що більшість реалій в ньому етнографічні (Jaguar, Vitalis, glider, Daiquiris, buck, Flys Up, pinball machine, Tom Collins, Student Adviser та ін.) або суспільно-політичні (Oxford, Edmont, Quaker, Bloomingdale's, Greenwich Village, Saturday Evening Post, Revolutionary War, Fifth Avenue та ін.) хоча зустрічаються також і географічні реалії (Seattle, Washington та ін.), але їх набагато менше. Що стосується структури реалій із цього твору, то ми бачимо, що вони бувають окремими словами, словосполученнями, скороченнями і абревіатурами; немає реалій-речень та реалій-фразеологічних зворотів. Для аналізу засобів перекладу реалій ми використали два джерела (Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі / переклад з англійської мови О. Логвиненка, О.Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука та Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи / перевод с английского языка Р. Райт-Ковалевой), щоб зрівняти ці переклади. Проаналізувавши їх, бачимо, що дуже часто перекладачі користуються транскрипцією або транслітерацією, якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Інколи після транскрипції або транслітерації вони дають коротке або поширене пояснення, якщо реалія, навіть після такого засобу перекладу не зрозуміла читачу. Інколи перекладачі використовують описовий переклад, якщо давати транскрипцію немає ніякого сенсу, тому що реалія невідома читачу, і тому що в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту. Часто перекладачі застосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом та функціями поняття, і дуже рідко ми бачимо, що вони застосовують засіб калькування або контекстуального перекладу. Деякі реалії при перекладі були випущені, але, на наш погляд, зміст речення із-за цього не було викривлено і перекладач передав все, що хотів сказати автор роману. Але з деякими перекладами реалій ми не були згідні, тому що не зовсім було зрозуміло, що хотів сказати сам автор використовуючи ту, чи іншу реалію. Хоча таких прикладів і небагато, але вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб досконало перекладати реалії, треба декілька років присвятити лише вивченню цієї перекладацької одиниці.

Наприкінці нашої роботи хотілося б зазначити, що ми досягли поставлених нами цілей і сподіваємось, що наше дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як реалія, і стане допоміжним засобом при перекладі творів англійських або американських авторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд И.В. Стилистика совр. англ. яз. – Ленинград, 1973. – С. 123-125

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – С. 78-79

3. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. – М., 1990. – С. 36-39

4. Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран. – К., 1985. – С. 106

5. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу. // Іноземна філологія, 1985. – С. 68-69

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии). // Мастерство перевода. – М., 1970. – С. 433-454

7. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – С. 18-93

8. Дж. Сэлинджер "Над пропастью во ржи" (на англ. языке) изд. 2-е. – М.: Прогресс, 1979. – С. 248

9. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект. // Іноземна філологія. – Львів., 1994. – С. 106-107

10. Зарівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози). – Львів, 1989. – С. 108

11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23

12. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990. – С. 23-24

13. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – С. 68-69

14. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. – М.: Международные отношения, 1976. – С. 148-150

15. Литвин Ф.А. Многозначность слова в языке и речи. – М.: Высш. шк., 1984. – С. 41

16. Михайлова В.Н., Гурьянова Е.И. О структурных характеристиках реалий. – Калинин, 1988. – С. 116

17. Мороз А.А. Реалія як об'єкт лінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104

18. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. // Филол. Науки, 2000. – С. 52-53

19. Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалий США. //Вест. Моск. Ун-та, 2000. – С. 19

20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. – С. 45

21. Россельс Вл. Перевод и национальное своеобразие подлинника. В сборнике "Вопросы художественного перевода". – М.: Советский писатель, 1955. – С. 169

22. Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы. / Пер. с англ. Р.Райт-Ковалевой. – Львов: Вища шк., 1986. – С. 200

23. Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі: Повісті, оповідання / [Пер. з англ. О.Логвиненка, О. Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука]. – К.: Молодь, 1984. – С. 272

24. Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике "Вопросы художественного перевода". – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290

25. Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики //Великобритания, лингвострановедческий словарь. – М., 1978. – С. 468-476

26. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

27. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теорія і практика перекладу. – К., 1979. – С. 94-95

28. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250-251

29. Ширяев Е.Н. Описательный перевод среди других приемов передачи безэквивалентной лексики. – Горький, 1989. – С. 63

Loading...

 
 

Цікаве