WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову - Курсова робота

Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову - Курсова робота

ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ, БИЗНЕСА И ПРАВА

КАФЕДРА АНГЛИЙСКОЙ ФИЛОЛОГИИ И ПЕРЕВОДА

КУРСОВАЯ РАБОТА

Тема: Реалии в современном английском языке и их перевод на родной язык (на материале повести Дж. Селленджера "Над пропастью во ржи")

Выполнила:

Студентка группы РП-98-3

Днепропетровск

2001

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Реалія в системі безеквівалентної лексики

Розділ II Визначення реалії, її структури та класифікації

Розділ III Способи перекладу реалій

Розділ IV Аналіз реалій з повісті Дж. Селінджера "Над прірвою у житі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об'єктом цього дослідження.

Метою цієї курсової роботи є:

1. Визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики

2. Визначити зміст поняття "реалія", структуру та типи реалій

3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

4. Зробити аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську на матеріалі повісті Дж. Селінджера "Над прірвою у житі".

Переклад реалій – це частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць [4, с. 106].

У перекладознавчих працях слово "реалія" як термін з'явилося у 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці "О художественном переводе" (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, автор зазначає: "це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й літературознавчих і історико - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє ... усвідомити всі особливості соціальних умов... історичні і географічні реалії і та ін." [11, с. 23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню терміна реалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [17, с. 104 ]. Також, термін "реалія" зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова 1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної лексики, де дослідник пише: "Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова , що позначають національно-специфичні реалії" [12, с. 23] .

У 1952 році Л. Соболєв уперше дав визначення терміна "реалія" як лексичної одиниці: "Терміном "реалії" позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів" [12, с. 24]. В українському перекладознавстві термін "реалія" вперше вживає О.Кундзіч в 1954 році у праці " Перекладацька мисль і перекладацький недомисел", підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: "Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються" [17, с. 104] .

У 1968 році С. Ковганюк опублікував загалом дуже цікаву книжку "Практика перевода", однак в ній цей досвідчений перекладач і перекладознавець досить поверхово, з точки зору Р.П. Зарівчака, розглядає проблему реалій, вважаючи ними " назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними" [9, с. 106].

Лінгвістичну суть реалій найглибше, на наш погляд, вивчив іспаніст В.С.Виноградов у своїй докторській дисертації "Лексические вопросы художественной прозы" (1975). Серед дослідників реалій в аспекті лінгвокраєзнавства треба назвати Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які є авторами лінгвокраєзнавчої теорії слова.

Багато авторів, які займалися дослідженням реалій, дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, і використовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних до реалій слід відносити слова, що позначають "особливості державного уряду, побуту, нравів та ін." [14, с. 150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія – це " побутові і специфічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема в інших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах" [24, с. 290]. Вл. Россельс бачить в реаліях "іншомовні слова, які позначають поняття, предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твір перекладається" [21, с. 169]. Він вважає, що "реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни, яке не зустрічається в інших народах" [21, с. 169].

Дуже стислу дефініцію реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями " слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існують в практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові" [2, с. 78]. Далі він розвиває цю дефініцію шляхом переліку можливих "предметів матеріальної та духовної культури"... , наприклад, " страви національної кухні", різноманіття "народного одягу та взуття", " народні танці", "політичні заклади і суспільні явища" та ін. [2, с. 79].

Але на наш погляд, найглибше цю перекладознавчу категорію, а саме реалії, опрацьовували болгарські перекладознавці – С.Влахов та С.Флорин. Вони є авторами книги "Непереводимое в переводе" (1980), і, як ми вважаємо дали найточніше визначення реалій: "Це слова і словосполучення, що називають об'єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого" [6, с. 438].

Окрім цих болгарських вчених проблемами перекладу реалій також займалися А.В. Федоров, Л.Н. Соболєв, В.Н. Коміссаров, Вл. Россельс, Я.І.Рецкер, А.Д. Швейцер, Р.П. Зарівчак, О.Ф. Бурбак, Л.С. Бархударов, А.А.Мороз та багато інших перекладознавців.

Таким чином, бачимо, що дослідженню реалій було присвячено багато праць і українських, і російських, і болгарських, і навіть іноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а з цим з'являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити, яким не було приділено досить уваги. Також, ця проблема актуальна, тому що можна винайти ті сфери дослідження реалій, які не були ще дуже добре вивчені і спробувати дослідити реалію в цих невідомих областях.

Саме тому, що реалії – є дуже цікавою темою для дослідження, ми і присвятили їм цю роботу, структура якої є такою:

I. Вступ, в якому ми розкриваємо ступінь вивченості проблеми, актуальність теми, а також надаємо деякі дефініції відомих вчених щодо реалії.

II. Основна частина, де розглянуто поняття реалії, її структура, класифікація і деякі засоби перекладу. Також, в цій частині ми надаємо аналіз деяких реалій із твора Дж. Селінджера "Над прірвою у житі" та їх переклад на українську мову.

III. Висновки.

IV.Список використаних джерел.

РОЗДІЛ I

РЕАЛІЯ В СИСТЕМІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ

Зіставлення словарного складу будь-якої іноземної та рідної мови з'ясовує, що в іноземній мові поряд з мовними одиницями, що мають одиничні, або численні відповідності в перекладацькій мові, є такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Одиниці іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей в мові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Без еквівалентна лексика, як зазначає А.В. Суперанська, головним чином, виявляється серед "неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу" [25, с. 468]. А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики "імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін." [25, с. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [7, с. 43].

Безеквівалентними граматичними одиницями, з точки зору Т.Р.Левицької та А.М. Фітермана, "можуть бути як окремі морфологічні форми (наприклад, герундій) і частини мови (наприклад, артикль), так і синтаксичні структури (наприклад, абсолютні конструкції.)" [14, c. 148] Як і відповідності, безеквівалентні одиниці виявляються лише у відношенні до однієї з двох мов, які аналізуються. Ми зазначаємо це, тому що одиниці іноземної мови, безеквівалентні у відношенні до даної перекладацької мови, можуть мати регулярні відповідності в інших мовах.

У межах безеквівалентної лексики реалії виділяються в окрему перекладознавчу категорію, і належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць. Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точки зору на розуміння цього явища – екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильники екстралінгвістичного підходу розглядають реалію як "суто позамовне явище, визначаючи її як факти, пов'язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу" [5, с. 68]. У працях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реалії вважається її "яскраво виражений національно-культурний колорит, співвіднесеність з об'єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретної лінгвокультурної спільності і, як наслідок цього, відсутність відповідностей в інших мовах" [5, с. 69].

Loading...

 
 

Цікаве