WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Формування особистості молодшого школяра у процесі фізичного виховання - Дипломна робота

Формування особистості молодшого школяра у процесі фізичного виховання - Дипломна робота

Фізичне виховання учнів початкових класів – предмет особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці. Це пов'язано з тим, що саме в молодшому шкільному віці формуються основні фізичні якості людини. Відомо, що у цьому віці досить велика потреба дітей у рухах, а тому можна активізувати в них прагнення до фізичного самовдосконалення.

Намітивши основні орієнтири фізичного виховання учнів початкових класів, вчитель фізичного виховання Стопчатівської ЗОШ 1 – 3 ступенів Попович Любомир Петрович, прагнувши перевірити ефективність форм і методів цієї роботи в школі, провів природний експеримент.

Дослідно - експериментальна робота проводилась упродовж двох місяців(2009р) на базі Стопчатівської загальноосвітньої школи.

Аналіз літератури з означальної проблеми дає змогу зробити висновок, що система освіти спроможна забезпечити належне фізичне вдосконалення молодого покоління, зберегти і примножити його здоров'я як найвищу цінність особистості.

Тому в системі освіти особливе місце посідає проблема взаємодії родини і школи для відродження національного та фізичного виховання.

Спостереження на уроках фізичної культури, під час проведення позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи, опитування батьків вчителів свідчать про те, що не всі вони чітко розуміють значення для молодших школярів занять фізичною культурою. Недостатніми виявилися і їхні знання щодо корисності занять фізичними вправами.

З метою дослідження ставлення учнів до уроків фізичної культури в ході констатуючого експерименту учням 3-а і 3-б класів було запропоновано анкета з запитаннями:

1. Чи хочеш ти ходити до школи? Чому?

2. Чи потрібні тобі уроки з фізичної культури?

3. Як би ти хотів щоб проходив урок з фізичної культури?

4. Ти відвідуєш спортивні гуртки, секції?

5. Які ігри тобі більш до вподоби: малорухливі(сидячі, комп'ютерні) чи

спортивні(рухливі, з фізичними навантаженнями)?

6. Як батьки ставляться до твоїх успіхів з фізичної культури?

7. Чи сварять, карають за невдачі?

8. Окрім уроків фізкультури ти виконуєш фізичні вправи?

9. Чи виконуєш ти ранкову гімнастику щодня?

10. Що б ти хотів змінити у своїй школі?

Подібні анкети були запропоновані і батькам:

  1. Чи вважаєте ви, що сучасна школа є саме тою інстанцією, яка

потрібна вашій дитині на даному етапі розвитку?

  1. Що на вашу думку є найважливішим фактором для здорового фізичного розвитку вашої дитини?

  2. Як часто нагадуєте ви своїй дитині про позитивний вплив фізичних вправ на здоров'я людини?

  3. Чи важливими на вашу думку є спортивні гуртки і секції, які відвідує ваша дитина?

5.Чи цікавитесь ви досягненнями вашої дитини з фізичного виховання?

6.Чи вважаєте ви доцільними проведення таких заходів, як гімнастика до уроків, організоване проведення великих перерв, фізкультхвилинки, фізкультпаузи?

7.До якого ряду предметів ви відносите фізичне виховання (основні, другорядні).

8.Чи вважаєте ви, що фізкультура може бути шкідливою для здоров'я вашої дитини?

9.На вашу думку ваша сім'я є еталоном ведення здорового способу життя для вашої дитини?

10.Чи маєте ви якісь поради, рекомендації щодо організації проведення уроків фізичного виховання в школі, де вчиться ваша дитина?

Аналіз відповідей батьків і дітей показав, що частина батьків і частина дітей позитивно ставиться до занять фізичною культурою, але існує частина тих, хто не вважає фізичні вправи корисними для здоров'я, тому що регулярні заняття ними відволікають від навчання, суспільно-корисної праці тощо.

Виявилося, що існує і така частина батьків, які вважають фізичне виховання шкідливим для здоров'я своїх дітей і намагаються всякими шляхами звільнити свої "чада" від уроків фізичної культури.

Формуючий етап експерименту з фізичного виховання молодших школярів проводився з метою розробки, обґрунтування та визначення ефективності сучасних форм і методів фізичного виховання у сім'ї.

Оцінка знань, умінь і навичок здійснювалася за допомогою інтелектуального, емоційно-вольового та поведінкового компонентів на основі яких були визначені рівні вихованості молодших школярів.

  1. Інтелектуальний – виявляється у переконанні школярів щодо необхідності занять фізичною культурою. Сформованість цього компонента визначалася за такими критеріями: знання з фізичної культури, методичні знання, необхідні для самостійних занять фізичною культурою, потреба у поглибленні знань з фізичної культури.

  2. Емоційно-вольовий – розкривається у стійкій мотивації до різних форм фізичної культури. Сформованість цього компонента у молодших школярів визначалася за такими критеріями: уміння, необхідні для самостійних занять фізичними вправами, іграми, вміння планувати й організовувати заходи з фізичної культури в умовах сім'ї.

  3. Поведінковий – це вміння, звичка та самостійність у застосування форм фізичної культури. Сформованість цього компонента в молодших школярів визначалася за такими критеріями: ініціативність і активність, як на уроках з фізичної культури, так і під час самостійних занять в умовах сім'ї, дотримання вимог здорового способу життя, надання допомоги іншим учням.

За кількісним і якісним вираженням цих компонентів, аналізом первинного вивчення молодших школярів у кожному експериментальному і контрольному класах були виділені (виходячи з рівнів вихованості) три групи учнів. Це допомогло конкретно і цілеспрямовано проводити з учнями виховну роботу , застосовувати різні форми і методи фізичного виховання, динаміку розвитку особистості та зміни в показниках з фізичної підготовленості у процесі експериментальної роботи.

Перша група – це школярі з низьким рівнем вихованості. Вони байдуже ставляться до занять фізичною культурою, як у школі, так і вдома, не впевнені в тому, що необхідно займатися фізкультурою заради свого здоров'я і фізичного розвитку.

Друга група – учні, в яких вихованість була зафіксована на середньому рівні. Ці школярі знають, що необхідно займатися фізичною культурою заради свого здоров'я і фізичного розвитку, але водночас у них не вистачає наполегливості у процесі занять фізичною культурою, особливо під час самостійних занять в умовах сім'ї. Такі аргументи у них не повністю усвідомлені, а внутрішні відчуття і переживання лише частково виявляються у практичній діяльності.

Третя група – це школярі, в яких вихованість на високому рівні розвитку. Їхні погляди щодо необхідності занять фізичною культурою заради свого фізичного розвитку і здоров'я цілком усвідомлені і стабільні. Вони беруть активну участь у всіх шкільних і позашкільних заходах з фізичної культури, а також дотримуються режиму дня в умовах сім'ї. учні з високим рівнем вихованості мають високий рівень знань, умінь і навичок з фізичної культури, ведуть здоровий спосіб життя.

Намагаючись впливати на мотиваційну сферу особистості молодших школярів щодо досягнення позитивної динаміки їх формування, зокрема "мотиву здоров'я", було впроваджено комплекс дитячих спортивних змагань "Старти здоров'я".

Дослідно-експериментальна робота засвідчує, що проведення в школі 1 ступеня таких заходів за участю сім'ї забезпечує формування у батьків активної мотивації для досягнення фізичної досконалості дитини на кожному

віковому етапі її розвитку, а у дітей – почуття відповідальності за результати своєї фізичної підготовленості, і, як наслідок систематичні заняття дітей фізичною культурою і спортом ставали бажаними і схвалювалися родинами.

Результати дослідження свідчать, що дитячі спортивні змагання "Старти здоров'я" через свою доступність, спортивно-ігровий характер, а також комплексний вплив на фізичне, інтелектуальне, естетичне і моральне виховання школярів користується серед них популярністю, що підтверджується участю в них усіх учнів класу.

Окрім того, в процесі підготовки до змагань і участі в них створюються сприятливі умови для формування ділових взаємостосунків у системі "родина – вчитель – учень"з метою зміцнення здоров'я дітей, що спирається на активну участь батьків не лише в оцінюванні фізичних потреб і можливостей своєї дитини, а й у конкретній цілеспрямованій корекції стану організму дитини засобами фізичної культури.

Дослідження, проведене в Стопчатівській ЗОШ переконує, що саме ігровий метод організації рухової активності молодших школярів, його аналіз і контроль дає змогу спонукати учнів початкових класів до самовдосконалення, привчати їх вести здоровий спосіб життя. Водночас сім'я – родина має систематичну, чітку об'єктивну інформацію про результати і рівень фізичного розвитку дитини і може брати в цьому процесі активну участь.

Loading...

 
 

Цікаве