WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характерні риси‚ зміст і побудова уроку фізкультури. Визначення завдань уроку. - Реферат

Характерні риси‚ зміст і побудова уроку фізкультури. Визначення завдань уроку. - Реферат

  • послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності;

  • поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності;

  • розв'язання передбачених для певного заняття освітніх, оздоровчих і виховних завдань;

  • забезпечення оптимального після робочого стану організму, котрий сприяв би успішній наступній діяльності учнів.

Згідно з цією логікою, урок умовно поділяють па три частини: підготовчу (припадає на перші дві зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення передбачених основних завдань), заключну (покликану забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій). Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоби переходи від однієї частини до іншої були м'якими і непомітними.

Розв'язуючи окремі (специфічні) завдання, кожна частина служить найефективнішому досягненню кінцевого результату уроку. Тому час, що витрачається на окремі частини та їхній конкретний зміст, вельми мінливий, бо залежить від безлічі факторів: завдань заняття, специфіки вправ, конкретного стану учнів на певному уроці, їхніх особливостей, зовнішніх умов тощо. Зазначені риси є характерними для структури всіх основних форм занять із фізичного виховання. їхня структурна спільність — не у формальному поділі на стандартну кількість частин, а в необхідності дотримуватися під час побудови занять загальних закономірностей їхнього розвитку, які не дозволяють у будь-якій частині робити те, що не відповідає її ролі та місцю в загальній структурі заняття і зобов'язує будувати урок у певній послідовності. Тільки в такому аспекті градація частин заняття набуває не формального, а конструктивного сенсу, що складає перший етап побудови уроку.

Другий етап побудови уроку полягає у визначенні фізичних вправ та їхньої послідовності, що дасть змогу найкраще розв'язати загальні й окремі (специфічні) завдання.

Ефективність певних фізичних вправ у вирішенні конкретних завдань фізичного виховання не викликає сумнівів. Необхідність визначення певної послідовності вправ викликана відомим явищем "післядії". Учитель повинен прагнути досягнення позитивного впливу попередньо виконаних вправ — для успіху наступних. Наприклад, опанування складно-координаційних вправ буде більш успішним на початку уроку. Під час вдосконалення їх можна виконувати і в кінці уроку. Вправи на розвиток швидкості дають низький ефект після роботи на витривалість. Небажано на одному уроці поєднувати вправи, що можуть викликати негативні переноси.

Особливо уважно слід добирати загально-розвиваючі вправи. їх цілеспрямований добір сприяє формуванню постави, розвиткові певних груп м'язів, вихованню школи рухів, підготовці до засвоєння складних рухових дій, передбачених планом уроку. Безсистемне використання загально-розвиваючих вправ у молодшому шкільному віці призводить до того, що втрачаються сприятливі можливості для розвитку й удосконалення рухового апарату. Своєчасно розвинені здібності стають перепоною до вироблення у майбутньому більш здатних життєво важливих умінь і навичок.

Вирішальним третім етапом побудови уроку є визначення взаємопов'я

■ послідовності дій педагога й учня під час розв'язання кожного

Педагогічного завдання, застосування вправ, методів і методичних прийомів,

використовуються у процесі уроку. Йдеться також про формування, висунення завдань, порядок зміни місць занять та інші допоміжні дії, використані на уроці.

Отже, головне призначення уроку фізичної культури — забезпечити усі сприятливі умови для успішного засвоєння навчальної програми. При цьому уроки є лише формою організації навчальної діяльності вчителя та ні їв, у рамках якої здійснюється їх взаємо-погоджена діяльність, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, підвищення рівня розвитку ф| пічних якостей школярів.

Безпосереднє педагогічне керівництво навчальною роботою здійснюється за домогою методики. Під методикою уроку слід розуміти багатокомпонентну впорядковану систему управління навчально-виховним процесом, що підключає зміст, засоби, методи і методичні прийоми навчання та форми організацій навчальної і виховної діяльності дітей.

Методику можна розглядати як систему управління процесом засвоєння уніями навчальної програми; як педагогічний інструмент, за допомогою якого вчитель організовує навчальну діяльність дітей, спрямовану на засвоєння матеріалу.

()тже, методика навчання на уроці полягає в управлінні процесом засвоєння навчального матеріалу, в такому впливі на навчально-виховний процес, и ни відповідає поставленій меті і завданням та приводить до його поліпшення і розвитку. При цьому пам'ятаймо, що управляти — це не придушувати, in- нав'язувати процесові плинність, яка суперечить його природі

■80 враховувати цю природу, погоджувати способи впливу на процес із його

■ фізичним змістом та логікою функціонування й розвитку.

Будь-яка система управління включає загальні (незалежні від сфери діяльності) та специфічні (враховуючи особливості кожного виду діяльності) компоненти.

Наявність усіх компонентів сама по собі ще не утворює систему управління. Компоненти утворюють систему лише за наявності зв'язків між ними та взаємодії. Завдяки цим зв'язкам установлюється взаємозалежність компонентів, яка виражається в тому, що зміни в одному з них викликають порушення в усіх інших і в системі загалом.

Враховуючи загальні положення теорії управління і специфічні особливості фізичного виховання, методика навчання як система управління процесом засвоєння учнями навчальної програми включає, як обов'язкові, такі компоненти:

  1. мету і завдання навчання;

  2. мотивацію навчальної діяльності;

  3. тематичне планування;

  4. засоби і методи навчання;

  5. організацію навчальної роботи;

  6. керівництво навчальним процесом;

  7. безпечне матеріально-технічне забезпечення;

  8. контроль ходу навчального процесу.

Контрольні питання

  1. Чому урок фізичної культури є основною формою занять у школі?

  2. На які медичні групи поділяються учні і за якою програмою вони навчаються на уроках?

  3. Як слід розуміти керівну роль учителя на уроці з позиції педагогіки співпраці?

  4. З яких елементів складається діяльність учнів на уроці?

  5. Як учитель спрямовує роботу учнів на уроці?

  6. Чи порушує цілісність уроку його поділ на частини?

  7. Яке значення має добір вправ для підготовчої частини уроку?

Завдання для самостійної роботи

і. Проаналізуйте, чи було на відвіданих вами уроках створено сприятливі умови для формування в учнів потреби й уміння регулярно займатись фізичними вправами.

  1. Дайте оцінку результатові діяльності учнів і вчителя на відвіданому вами уроці (серії уроків).

  2. Покажіть схематично відповідність частин уроку зонам працездатності

  3. Підберіть декілька фізичних вправ для розв'язання конкретного завдання і визначте їхню ефективність залежно від певних обставин (вік підготовленість, структура вправи тощо). Тут можуть бути вправи дл$ засвоєння техніки і для виховання фізичних якостей.

  4. Самостійно сформулюйте конкретне педагогічне завдання та з'ясуйті взаємодію вчителя й учня у процесі його вирішення.

  5. Дайте оцінку ефективності побудови відвіданого вами уроку.

2. Визначення завдань уроку

Із кожного уроку учні повинні виносити нові знання й уміння, повинні бачити, що у процесі цілеспрямованих занять фізичними вправами вдосконалюється їх розвиток. При цьому кожен учень повинен мати особистий рекорд і кожного слід до нього підвести. Учителю необхідно чітко визначити кінцеву мету спільної роботи з учнями на весь час навчання у школі, Не рік, чверть, серію уроків, тобто уявити результат діяльності на різні періоди часу. Висунення мети спрямовує і регулює діяльність учня, робить її усвідомленою.

Мета фізичного виховання школярів — до закінчення шкільного курсу Навчання сформувати вміння управляти життєво необхідними руховими діями в різних умовах діяльності (вміння вищого порядку) та виховати потребу ДО систематичних занять фізичними вправами протягом усього життя (стратегічна мета).

Метою кожного навчального року є опанування матеріалу, передбаченого програмою відповідного класу (тактична мета). На серію уроків про навчальну чверть метою служить оволодіння конкретними вправами: наприклад, навчитися стрибати в довжину, кидати м'ячик (оперативна мета).

Реалізується кожна з названих цілей, що випливає з більшої і є основною дня формування меншої, шляхом послідовного висунення і розв'язання конкретних завдань на кожному уроці.

Усі завдання щодо їхнього спрямування об'єднуються в методиці фізичного виховання у три групи: освітні, оздоровчі, виховні.

Вирішуючи освітні завдання, учнів озброюють необхідними знаннями, вміннями і навичками виконувати фізичні вправи, а також застосовувати їх у повсякденному житті, у процесі самовдосконалення. Причому засвоєння цих знань, умінь і навичок повинно відбуватися не механічним шляхом, а такими способами, які ведуть до розвитку особи учня.

Розв'язання оздоровчих завдань передбачає забезпечення можливого у певному віці фізичного розвитку і фізичної підготовленості, формування постави і фізичної підготовленості, створення на заняттях найкращих умов для оздоровчого впливу на юнаків і дівчат.

Вирішення виховних завдань повинно забезпечити позитивний вплив занять фізичними вправами на розвиток моральних і вольових якостей, єдність фізичного і духовного розвитку особистості учня.

Однак цей поділ завдань на групи досить умовний. Проілюструємо це на такому прикладі. Виховання фізичних якостей — це оздоровчі завдання з урахуванням їхнього значення для формування постави та доброго функціонування всіх органів і систем людського організму. Проте, водночас, без належного розвитку фізичних якостей неможливе опанування фізичних вправ, отже, цю роботу можна віднести і до освітніх завдань. У процесі подолання труднощів учень виховує волю, наполегливість, сміливість, що має велике значення для формування моральних якостей людини. Отже, у практиці вчитель сукупно вирішує завдання навчання, оздоровлення і виховання, як це передбачено вимогами до сучасного уроку.

Loading...

 
 

Цікаве