WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Ультраструктурні зміни нейронів спинномозкового вузла під впливом фізичних навантажень середньої аеробної потужності - Реферат

Ультраструктурні зміни нейронів спинномозкового вузла під впливом фізичних навантажень середньої аеробної потужності - Реферат

Реферат на тему:

Ультраструктурні зміни нейронів спинномозкового вузла під впливом фізичних навантажень середньої аеробної потужності

Відомо, що фізичне навантаження має високу біологічну активність і є потужним негентропійним адаптогенним фактором [6]. Питання про його вплив на м'язові тканини досить широко обговорене у вітчизняній і зарубіжній літературі. Що ж стосується дії фізичного навантаження на нервову систему, то в цій області дослідження проводились в значно меншому об'ємі, а їх результати розрізнені і несистематизовані. Однак, роль нервової системи в реалізації компенсаторних реакцій організму в межах адаптаційного синдрому важко переоцінити [1], і якщо фізіологічні механізми пристосувальних реакцій різних відділів нервової системи на фізичне навантаження вивчені досить глибоко [2,4], тоді як про їх морфологічний аспект відомо набагато менше.

В результаті експериментального дослідження було встановлено, що реакція клітинного компоненту спинномозкового вузла є неспецифічною і залежить від виду нейронів. 5-ти кратна дія фізичного навантаження викликає реактивні зміни субклітинних органел у світлих нейронах. Насамперед це стосується мітохондрій. Вони зазнають набряку, вакуолізації, частково або повністю втрачають кристи. Відомо, що набряк мітохондрій спостерігається при дії самих різноманітних альтеруючих факторів [5,6,8]. Тому можна думати, що в нашому випадку набряк мітохондрій є неспецифічною пристосувальною реакцією на зовнішній вплив, яка веде до інтенсифікації процесів енергозабезпечення клітин.

В багатьох нейронах зростає число лізосом, гіпертрофуються цистерни ендоплазматичної сітки і елементи комплексу Гольджі. Суттєво збільшується кількість вільних рибосом. Така перебудова органел нервової клітини забезпечує в подальшому формування структурного сліду адаптації [5,7].

При збільшенні кратності дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності зміни цитоплазматичних структур в нейронах підсилюються і набувають більш генералізованого характеру. В світлих нейронах втрачається чіткість структури глибок хроматофільної субстанції. В складі цих нейронів зростає кількість лізосом, з'являються аутолізосоми, ліпофусцинові тільця. Мітохондрії нейронів представляють неоднорідну популяцію. Поряд з набряклими, вакуолізованими мітохондріями з ознаками дезінтеграції і деградації крист, зустрічаються дрібні і середні мітохондрії із збереженими небагаточисленними кристами. Така розбіжність в будові мітохондрій може зустрічатись навіть в межах одного нейрона.

В наступні періоди дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності з'являються зміни також і в темних нейронах. В їх цитоплазмі виявляються ділянки концентрації вакуолізованих мітохондрій, відбувається гіпертрофія комплексу Гольджі, розширення цистерн ендоплазматичної сітки, що часто супроводжується фрагментацією і зменшенням їх кількості.

Реакція ядерного апарату на вплив фізичного навантаження середньої аеробної потужності проявляється утворенням неглибоких інвагінацій каріолеми в окремих нейронах. Із збільшенням кратності дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності зміни ядерного апарату стають більш вираженими, особливо у світлих нейронах. В них з'являється значна кількість інвагінацій каріолеми, розширюється перинуклеарний простір, ядерця вакуолізуються і нерідко збільшується їх кількість. Після 25-ти кратного впливу фізичного навантаження середньої аеробної потужності в каріолемі з'являються структури, які в літературі описані під узагальненою назвою "відкриті пори"[4]. Можливо, що цей факт відображає процес активації трансмембранного обміну і через такі пори здійснюється транспорт ядерних продуктів в цитоплазму і в першу чергу РНК. Іноді в ядрах із зміщеним ядерцем спостерігаються округлі тільця, які утворюються внаслідок активації нейрона і судячи по даним літератури можуть утворюватись при дії на організм не тільки фізичного навантаження, але й інших хімічних та фізичних факторів [3].

У піддослідних тварин через 3 дні після припинення дії 10-ти добового фізичного навантаження середньої аеробної потужності в цитоплазмі нейронів спинномозкового вузла виявляються скупчення мітохондрій з електронно-щільним матриксом і великою кількістю крист, цистерни ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі збільшені в розмірах, збільшене також число вільних і фіксованих рибосом. Останні розташовуються як на мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки так і у вигляді полісом. Всі ці явища можуть свідчити про інтенсифікацію синтетичних процесів, які спрямовані на формування структурно-функціонального сліду адаптації [5]. Проте через тиждень після припинення тренінгу спостерігається нормалізація всіх описаних змін. Характерним є те, що в цитоплазмі більшості нейронів на цей момент переважають дрібні мітохондрії, які утворюють скопичення поблизу ядра, а іноді знаходяться в безпосередньому контакті з каріолемою.

Багатократний вплив фізичного навантаження середньої аеробної потужності призводить до іншої динаміки змін в період відновлення. Через 3 доби відпочинку ультраструктурні зміни не тільки зберігаються, але й посилюються, особливо у тварин після 25-30-ти кратного впливу. Однак на 7-у і особливо на 15-ту добу відпочинку тільки окремі нейрони зберігають ознаки компенсаторно-пристосувальних змін. В нейронах, переважають ознаки репаративних процесів.

Реактивні зміни в гангліозних гліоцитах розвиваються лише при багатократному (в середньому при 15-20-ти разовому) впливові фізичного навантаження середньої аеробної потужності. Вони проявляються локальним розширенням зон контакту гліоцитів з нейроном і послабленням зв'язків гліоцитів між собою. Збільшення кратності дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності до 25-30-ти раз супроводжується посиленням контактів між гліоцитами і нейронами, шляхом чисельних інвагінацій. В самих гліоцитах спостерігається вакуолізація цитоплазми і мітохондрій, виявляються вогнища локальної дегенерації, які проявляються скопиченням ліпідних включень різноманітної електронно-оптичної щільності і розмірів.

Припинення дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності не зразу призводить до відновлення ультраструктури гліоцитів. Так, через три доби відпочинку дегенеративні зміни продовжують наростати. В більшості мантійних гліоцитів підсилюється вакуолізація цитоплазми, особливо на стороні, яка обернена до тіла нейрона. Нерідко вакуолі зливаються в більш крупні везикули, всередині яких зустрічаються багатошарові структури або міхурці. Ядра гліальних клітин мають сильно посічені обриси, спостерігаються ознаки їх зморщення і вакуолізації. Ультраструктура гліоцитів через 7 діб відпочинку свідчить про превалювання в більшості з них відновних репаративних процесів.

У піддослідних тварин всіх серій в спинномозковому вузлі відмічені реактивні зміни в кровоносних судинах мікроциркуляторного русла (зміни мікрорельєфу люмінальної поверхні, збільшення чисельності піноцитозних міхурців в цитоплазмі ендотеліоцитів, вираженість цих явищ наростає із збільшенням кратності дії фізичного навантаження, посилюється складчатість базальної і латеральної поверхні ендотеліоцитів, розширюються міжклітинні щілини).

У відновний період, особливо на 7-му добу відбувається нормалізація вищевказаних змін з боку мікрогемосудин.

Висновок 1. Фізичне навантаження середньої аеробної потужності викликає суттєву морфофункціональну перебудову нейронів, нейроглії і кровоносних судин в спинномозковому вузлі. Більш рання реакція властива світлим нейронам. При цьому вираженість ультраструктурних змін залежить від кратності дії фізичного навантаження на ранніх етапах (5-7 діб) реактивні зміни виникають переважно в цитоплазматичних структурах нейронів, в умовах 10 і більше діб тренінгу реактивні зміни охоплюють структури ядра, з'являються і посилюються також реактивні зміни у гліоцитах. Ранню і чітко виражену реакцію на вплив фізичного навантаження середньої аеробної потужності дає ендотелій кровоносних судин.

2. Виявлені нами ультраструктурні зміни в спинномозковому вузлі є зворотними за умов припинення дії фізичного навантаження, але термін нормалізації ультраструктури всіх клітинних компонентів прямопропорційно залежить від тривалості впливу фізичного навантаження, яка є визначальною щодо формування довготривалого структурного сліду адаптації.

Література:

  1. Левицький В.А. Нейроно-гліо-капілярні взаємовідношення у складових компонентах простої рефлекторної дуги протягом постнатального періоду онтогенезу // Дис. ...докт.мед.наук, Івано-Франківськ, 1997. – 464 с.

  2. Ломагин А.Г. Нарушение и восстановление ультраструктуры ядрышка при повреждении клетки физическими и химическими агентами. // Успехи соврем. биол., 1987. – т.103, вып. 1. – С.81-93.

  3. Манина А.А. Ультраструктурные основы деятельности мозга. –М.: Медицина, 1976. – 237 с.

  4. Машанский В.Ф., Рабинович И.М. Ранние реакции клеточных органоидов. – Л.: Наука, 1987. – 311с.

  5. Мошков Д.А. Адаптация и ультраструктура нерона. – М., Наука, 1985. – 198 с.

  6. Мицкан Б.М.Вплив гіпокінезії і рухової активності на ріст і диференціацію скелетних м'язів // Дис. ...докт. біол. наук.- Івано-Франківськ,1997. – 493 с.

  7. Панин Л.Е., Маянская Н.Н. Лизосомы: роль в адаптации и восстановлении. – Новосибирск, Наука, 1987. – 95 с.

  8. Сытник К.М., Кордюм Е.Л., Недуха Е.М. Раститетльная клетка при изменении геофизических факторов. – Киев: Наукова думка, 1984. – 128с.

Loading...

 
 

Цікаве