WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Морфо-функціональні показники дітей шести років в залежності від організації режиму дня - Реферат

Морфо-функціональні показники дітей шести років в залежності від організації режиму дня - Реферат

Реферат на тему:

Морфо-функціональні показники дітей шести років в залежності від організації режиму дня

Відомо, що спосіб організації виховання 6-ти річних дітей по різному впливає на їх готовність до навчання в школі [3], яку в свою чергу визначають за самими різноманітними показниками. Серед них найбільшого значення набувають стан психо-соматичного розвитку, рівень розвитку моторики і психо-емоційних реакцій, фізична підготовленість, фізична і розумова працездатність та ряд інших [1,2,5,8]. Динаміка стану здоров'я може бути одним із інтегральних і одночасно об'єктивних критеріїв оцінки, яка визначає відповідність між різними режимами виховання і різними можливостями дітей.

Однак, в літературі фрагментарно висвітлені питання порівняльної характеристики стану фізичного розвитку і соматичного здоров'я дошкільнят в залежності від того де вони виховувалися: в родині чи в дитячому садку [6].

Вивчено також спосіб життя обстежених дітей за допомогою опитувальної анкети для батьків. Серед розділів анкети були питання про режим і характер харчування дітей, режим рухової активності, відношення дітей до рухливих ігор, тривалості сну, про ступінь обладнання будинкових майданчиків для розваг та ін. Крім того, рухову активність вивчали методом хронометражного спостереження в дитячому садку і в режимі дня під час перебування в сім'ї.

Вивчення фізичного розвитку проведено відповідно до уніфікованої методики [7,8]. Визначення м'язової сили кисті проводили за допомогою дитячого динамометра, реєстрували найвищий показник із 3 результатів.

Фізичну працездатність і толерантність до фізичного навантаження вивчена за даними проби з дозованим фізичним навантаженням – модифікованої велоергометрії за методикою PWC-150 [1]. Отримано кількісні показники фізичної працездатності: загальний обсяг виконаної роботи - PWC-150 (кгм/хв) і обсяг виконаної роботи в розрахунку на 1 кг ваги тіла дитини; показник кисневого режиму роботи - максимальне поглинання кисню (МПК). Визначено показники гемодинаміки: хвилинний об'єм кровообігу (МОК), індекс ефективності роботи серця (ІЕРС), індекс хронотропного та інотропного резервів серця, а також адаптаційний потенціал системи кровообігу (АП) [9]. За результатами медичних оглядів та аналізу реєстраційних карток у поліклініках за місцем проживання визначали групу здоров'я і рівень захворюваності.

В результаті дослідження умов проживання і навчання дітей показало, що санітарний стан приміщень в дитячому садку та утримання власних помешкань знаходилися в межах гігієнічних нормативів.

Вивчення фізичного розвитку в динаміці показало, що приріст показників росту і маси був нерівномірним в обох групах. Протягом року сповільнення ростових процесів спостерігається у кінці першого півріччі, а їх посилення – під час літнього періоду. Оберненопропорційний взаємозв'язок до середньостатистичних показників росту виявився відносно маси тіла. Так, інтенсивний приріст цього показника спостерігається в осінньо-зимовий період і навпаки, зниження абсолютних показників відбувається у весняну пору року. При цьому, якщо в літню пору року хлопчики КГ виросли в середньому на 3,0 см, а дівчатка на 2,4 см, то приріст маси тіла відповідно складає тільки 0,6 і 0,8 кг (P<0,001). Подібна тенденція спостерігається серед дітей ЕГ: за друге півріччя хлопчики прибавили в рості в середньому на 3,2 см, а дівчатка на 2,3 см. При цьому приріст маси тіла складав 0,7 і 0,6 кг. Отже, серед дітей в першому півріччі були явно виражені коливання ростових показників: серед дітей КГ у 25,8% і у 16,9% дітей ЕГ ріст практично не змінився. Про те в цей період серед дітей в обох групах були яскравіше виражені коливання приросту маси тіла. У 67,4% дітей КГ і 45,6% в ЕГ маса тіла зросла більше, ніж на 0,5 кг. Близько 23,3% дітей КГ і 52,7% в ЕГ – маса тіла залишалась без змін, а відповідно у 9,3% і 4,2% - зменшилась більше, ніж на 0,5 кг.

Однією з характеристик ФР дітей є показники м'язової сили. З аналізу даних таблиці 1 видно, що сила кисті обох рук серед всіх дітей вища у хлопчиків, ніж у дівчаток, і вища у дітей КГ, ніж у дітей ЕГ (Р<0,001). Аналогічні дані про показники м'язової сили кисті у дітей наводять інші автори [3, 4].

Таблиця 1. Залежність рівня фізичної працездатності від форми організації режиму дня

Показники

стать

Дослідна група

експериментальна

контрольна

PWC-170, кгм/хв

372,725,6

312,219,5

233,88,75

209,612,0

PWC-170,кгм/хв/кг

14,60,97

13,40,93

11,050,22

9,50,69

МПК, л/хв

1,320,02

0,990,02

1,190,007

0,90,009

МПК, мл/хв/кг

51,80,94

42,40,63

50,60,32

41,00,41

Динамометрія,кг (права кисть)

11,60,23

10,50,24

11,950,6

10,30,47

Динамометрія,кг (ліва кисть)

11,20,28

8,70,29

11,30,4

9,80,39

Для характеристики рівня ФП використані показники PWC-170, МПК і динамометрії в залежності від режиму дня дітей (див. табл. 1).

Дослідження показали, що рівень фізичної працездатності у хлопчиків вищий, ніж у дівчаток у всіх обстежених групах (Р<0,05). Мабуть, більш низька працездатність у дівчаток обумовлена більш низьким рівнем розвитку аеробних і анаеробних механізмів енергопродукції [5,7,9]. Абсолютні і відносні значення кількості роботи виконаної в тесті PWC-150 у дітей ЕГ значно вищі, ніж у дітей КГ (Р<0,001). Це, напевне, пов'язано з різноманітними руховими режимами і режимами дня в цих групах дітей. У організованих дитячих колективах рухова активність реалізовувалася головним чином у вигляді рухливих ігор, що, відповідно до даних літератури [3,4,5,7,8], є найбільш ефективною формою рухової активності в 6-7-літньому віці. У дітей, які виховувалися в сім'ї, добова потреба у рухах задовольняється в основному за рахунок прогулянок з батьками. Результати нашого дослідження показали, що у дітей із дитячого садка рухова активність складала протягом дня більше 3 год (без врахування уроку фізкультури), у них чітко дотримувався режим харчування і обов'язковим був денний сон. В той же час встановлено, що діти КГ бувають на вулиці менше 2 год і значну частину вільного часу проводять біля екрану телевізора або комп'ютера, у більшості з них відсутній денний відпочинок і нераціональний режим харчування.

Інтегральним показником функціональних можливостей органів і систем організму, що забезпечують надходження кисню і використання його в м'язах для утворення енергії, є максимальне споживання кисню. МПК було знижено (Р<0,001) у дітей КГ, у порівнянні із ЕГ (табл.1), що, на думку ряду авторів [2,3,5,6], вказує на знижену толерантність цих дітей до фізичного навантаження внаслідок неадекватного функціонування кардіореспіраторної системи.

Одним із пристосувальних механізмів діяльності серцево-судинної системи при навантаженні є збільшення МОК [9], проте механізми збільшення серцевого викиду різноманітні. Результати досліджень показали, що у дітей КГ більш виражене (Р<0,05) збільшення МОК відбувається за рахунок переважного зростання числа серцевих скорочень (у хлопчиків на 69,1%, у дівчаток - на 83,2%, , що трактується як несприятлива реакція [10,17]. У дітей ЕГ, що навчаються на базі дитячого садка, зростання показників ЧСС відбувається тільки в межах 32,1% і 37,2%. У той же час АП системи кровообігу, що відображає адаптаційні компенсаторно-пристосувальні механізми, був у межах значень (1,660,003 бала), що відповідають показникам нормальної адаптації у дітей КГ [6].

Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи при навантаженні проведене за індексами хронотропного та інотропного резерву і показникам ІЕРС. Встановлено, що у дітей КГ нижчі показники ИЭРС (1,69 - у хлопчиків і 1,54 - у дівчаток, а у дітей ЕГ- в межах 2,9-3,83) і більш виражений хронотропна відповідь на фізичне навантаження, що свідчить про зниження ефективності функціонування серцево-судинної системи в цієї групи дітей.

Loading...

 
 

Цікаве