WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті - Реферат

Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті - Реферат

При зміні конфігурації супротивників варто змінювати (підсилювати) аргументи цільової функції (психологічну підготовку, тактичну, технічну і т.д.).

Ряд авторів використовує також кількісні і якісні критерії оцінки потенційних можливостей юних спортсменів (Е. А. Грозин 1987; Г.Н. Арзютов, 2001) (табл. 1).

Таблиця 1

Градація потенційних інтегральних можливостей спортсменів

Значення

F(Qопп)

Рівень підготовленості

Можливе місце в змаганнях

1,0 - 0,94

Найвищий

1

0,93 - 0,84

Високий

1 - 3

0,83 - 0,75

Середній

3 - 6

0,74 і т.д.

Низький

нижче 4

Цілком природно, що в запропонованій градації рівня підготовленості можуть і повинні бути внесені корективи в залежності від специфіки виду спорту.

Великим недоліком у роботі [12] слід вважати відсутність розгляду вікового аспекту проблеми при визначенні коефіцієнта узагальненої підготовленості і неврахування всіх сторін підготовленості спортсмена, що призводить до значних похибок при обчисленні за формулою (2) і зменшення меж застосування описаної методики розрахунку.

Ці недоліки усунені в дослідженнях, проведених у НПУ імені М.П. Драгоманова під керівництвом Ю.Т. Похоленчука і Г.Н. Арзютова (Київ, 2000). Так, для спортивних ігор і єдиноборств пропонується батарея тестів визначення кількісних і якісних критеріїв оцінки потенційних можливостей юних спортсменів чотирьох вікових груп (10-11, 12-13, 14-16, і старше). Причому рівень стану спеціальної підготовленості оцінюється в балах (від 28 і вище 170) також по чотирьох рівнях градації: низький, середній, високий, найвищий.

Встановлені значення по кожному з вищенаведених показників дозволяють оцінити сильні і слабкі сторони підготовленості спортсменів для кожного індивідуально. Подібна оцінка дозволяє визначити спрямованість тренувального процесу на наступних етапах підготовки. Більш того, запропонована оцінка узагальненої потенційної підготовленості дозволяє об'єктивно визначити рівень підготовленості кожного зі спортсменів і зіставити з його еталонними характеристиками. Тим самим створюються умови для більш ефективного керування процесом підготовки в перспективі, а також для об'єктивного вирішення питання про добір учасників для конкретних змагань.

Однак, усі розглянуті випадки розрахунків узагальнених показників підготовленості спортсменів мають один недолік. Вони повинні спиратися на належні норми [7] підготовленості спортсменів різних вікових груп (порівнюватися з ними) , що практично ще не розроблені для багатьох видів спорту.

Звідси виникає проблема розробки науково обґрунтованих належних норм вікової підготовленості спортсменів у настільному тенісі.

Ця проблема вирішується в роботі шляхом застосування методу динамічного програмування (метод "зверху-вниз") і введенням цільової функції підготовки, задача якої забезпечити не менш ніж триразову участь в Олімпійських іграх із завоюванням призового місця, маючи рівень узагальненої підготовленості (у балах) вище прохідного балу рейтингу для участі в Олімпіаді. Для побудови ретроспективного динамічного ряду узагальненої підготовленості за віковими етапами підготовки, відштовхуючись від значення прохідного балу рейтингу, був виконаний ретроспективний прогноз бальної оцінки системи змагань на всіх вікових етапах підготовки спортсменів. Причому кожному рівню змагань відповідав за аналогією свій коефіцієнт узагальненої підготовленості. Цей метод прогнозування, заснований на використанні екстраполюючої функції (узагальненої підготовленості), вид і параметри якої підбиралися в процесі ретроспективного аналізу вихідного динамічного ряду (системи вікових змагань, оцінених у рейтингових балах), називається в теорії прогностики прогнозуванням за функцією з гнучкою структурою 1.

Не викликає сумнівів той факт, що для одержання позитивного ефекту по розвитку узагальненої підготовленості на виході тренувальних циклів і етапів БППС цим процесом необхідно керувати (рис. 3).

Рис. 3. Коефіцієнти узагальненої підготовленості БППС у настільному тенісі.

Передбачення на основі цих даних перспективності юного спортсмена виконується з імовірністю (Р75-85%).

Побудова кожного етапу багаторічної шести етапної підготовки здійснювалася на базі активного залучення теорії передбачення, що розверталася за принципом "від максимуму до мінімуму", від максимального упередження за часом (передбачення) до миттєвого прогнозування дій супротивника і результатів своїх дій (антиципація) у двобої тенісистів.

5. Спрощена модель БППС і керування етапами підготовки

Багаторічна підготовка вважається рентабельною та ефективною при співвідношенні часу підготовки і часу виступів на Олімпійських іграх як 1:2. Рентабельність підготовки може бути підвищена при виконанні гнучкої границі шостого етапу моделі і перевищенні паспортного віку спортсмена в 30 років.

Розгляд моделі буде значно простіше й ефективніше, якщо модель буде розбита на три педагогічних періоди передбачення спортивного майбутнього, що дозволяють прогнозуваити перспективність юного спортсмена (6-16 років), підвести підсумки підготовки в проблемному періоді (16-20 років) і виконати прогноз участі в Олімпійських іграх із зазначенням зайнятого місця (20-30 років і далі).

Для зручності представлення й аналізу ми розділили модель етапної підготовки спортсменів (рис. 4) на три педагогічних періоди:

  1. Період прогнозування перспективності спортсмена за результатами виступів у змаганнях серед кадетів і юнаків. Тривалість цього періоду 10 років (з 6 до 16 років). Сюди входять етапи початкової спеціалізованої базової і половина етапу індивідуалізації підготовки, тобто алгоритми А, В і С.

2. Період переходу від змагань серед кадетів і юнаків до змагань серед дорослих. Тривалість цього перехідного періоду (буферної зони) 4 роки (з 16 до 20 років). Сюди входять половина етапу індивідуалізації підготовки і половина етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, тобто алгоритми С, Д, Е. Це найбільш проблемна область у практиці світового спорту.

3. Період прогнозування результату виступів в олімпійських іграх. Тривалість цього періоду 10 років (з 20 до 30 років). Сюди входять половина етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, етап збереження досягнень і переходу до участі в турнірах професіоналів, тобто алгоритми Е, F.

З іншого боку, модель багаторічної підготовки в настільному тенісі включає шість етапів по 4 роки кожний.

Рис. 4. Спрощена (алгоритмічна) модель шести етапної підготовки спортсменів у настільному тенісі

У кожному педагогічному періоді передбачення спортивного результату послідовно вирішуються задачі прогнозування, планування, моделювання та оптимізації різних сторін спортивної підготовленості спортсмена.

Для ефективного виконання процедури прогнозування необхідно мати передбачення, виконані із сильної чи дуже сильної основи.

Якщо в першому періоді передбачення перспективності юного спортсмена (1 зона) відбувається ламка його адаптаційних (резервних) можливостей, то в другому періоді переходу від кадетсько-молодіжного спорту в спорт вищих досягнень (2 зона) результати його виступів не дадуть нам основи (сильної чи дуже сильної) для передбачення і прогнозування результату виступу в олімпійських іграх (3 зона).

Кожному педагогічному періоду відповідає свій досягнутий рівень засвоєння рухового досвіду. Назва "педагогічний" було дано для того, щоб виділити провідну роль педагога при організації системи етапної багаторічної підготовки. Ігнорування цього положення і форсування підготовки веде до натаскування і гонки за миттєвим результатом, що надалі не дозволяє спортсмену показати високе досягнення при виступах на олімпійських іграх через відсутність належної технічної підготовки і виснаження резервних можливостей організму, а нерідко і розриву адаптаційних процесів.

Періоду передбачення перспективності спортсмена за результатами виступів у змаганнях серед кадетів і юнаків (з 6 до 16 років) відповідає накопичення первісного рухового досвіду, вираженого у формі засвоєння просторових параметрів руху (знання), просторово-часових параметрів руху (уміння), просторово-тимчасових і швидкісно-силових параметрів руху (первісна навичка).

Передбачення перспективності юного спортсмена проводиться з урахуванням генетично визначених факторів, що лімітують рівень досягнень спортсменів, які можуть виражатися в жорстко детермінованій динаміці потужності і ємності джерел енергозабезпечення м'язової діяльності, індивідуальної збалансованості в організмі функцій репродукції та утилізації. Передбачення при цьому виконується з основи і вищого за середнє значення (Р  75-85%).

Loading...

 
 

Цікаве