WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Роль емпатії у структурі підготовки баскетболісток олімпійського резерву Польщі - Реферат

Роль емпатії у структурі підготовки баскетболісток олімпійського резерву Польщі - Реферат

Реферат на тему:

Роль емпатії у структурі підготовки баскетболісток олімпійського резерву Польщі

Боротьба у баскетболі є боротьбою багатоступеневою. Це боротьба з людськими силами. Її характеризує однодумність гравців в усвідомленні мети боротьби, а також співпраця з огляду на діяльність, яку дозволяє осягнути ця мета. Будь-яка дезінтеграція в межах цих рис віддаляє реалізацію головної цілі, якою є перемога. Тренери добре знають, що не лише добра фізична підготовка є гарантією успіху. Особливо якщо йдеться про багатозначну боротьбу, в якій стають "обличчям до обличчя" дві команди, що мають протилежні цілі, виконують протилежні дії одна стосовно одної. Тоді про перемогу свідчить спортивний рівень кожного з членів команди зокрема і всіх членів команди разом узятих. На спортивний рівень впливає багато елементів, таких як: фізична сила, технічні й тактичні навички, мотивація, спостережливість, увага, рівень страху, агресії та багато інших чинників.

У командних спортивних іграх гравці пов'язані між собою дуже складним чином. Правильний "розподіл ролей" (правильне формування міжособистісних стосунків) у групі спортсменів складає не лише кінцеву й необхідну умову властивого перебігу подій, але і є одним із підставових чинників, які гарантують осягнення спільної мети, а також отримання командного та індивідуального суспільного задоволення (сатисфакції), які з цього виникають.

Питання розвитку і формування суспільних зв'язків у команді гравців, які спільно тренуються і беруть участь у змаганнях, складає одну з основних проблем дидактичної (навчальної) та виховної природи. Правильне теоретичне та практичне розв'язання цієї проблеми уможливлює властивий перебіг вишкільної праці (тренувань) у спорті, і тим самим, становить підстави психологічного та соціологічного приготування спортсмена до змагань. Важливою є також постава тренера, який керує даною командою. Чим одноріднішим (більш однаковим) є його ставлення до окремих членів команди, чим більш доцільними є критерії розподілу завдань та обов'язків між членами команди, чим об'єктивніше він оцінює результати їхньої праці, тим швидше і міцніше нав'язуються між спортсменами зв'язки, тим вищим є рівень інтеграції та згуртованості групи.

Натомість всі помилки і недоліки виразно знижують як формальний, так і реальний суспільний зв'язок всередині групи. Спільна спортивна діяльність єднає й одночасно ділить спортсменів. З самої ідеї командності спорту виникає необхідність співпраці окремих спортсменів.

Їх поєднує спільна зацікавленість у спортивному зусиллі на тренуваннях та на змаганнях.

На тлі згаданої участі кристалізується те, що можемо назвати міжособистісними зв'язками. Ці зв'язки стають особливо придатними й цінними у складних, конфліктних, екстремальних та крайньо екстремальних ситуаціях. Спільна спортивна діяльність команди може впливати на окремих членів дезінтегруюче, коли в гру вступає різний ступінь задіяності учасників, різниця у мотиваціях, а передусім суперечні власні спортивні та неспортивні мотиви. Кожний тренер може з досвіду праці з командою сказати, що ділиться вона, як правило, на групи.

Спортсмени, які належать до певної групи радо беруть участь у реалізації спільних завдань на тренуваннях чи на змаганнях. Ці переважно спонтанно створені групи складають неформальну структуру команди. Згуртованість і тривалість (тривкість) дружніх груп, які виступають у рамках неформальної структури групи, залежать від ряду чинників. Якщо цю команду поєднує певна конкретна й актуальна для всіх мета, якщо в команді панує узгодженість мотивації та намірів, а також правильні міжособистісні стосунки, тоді неформальна група буває більш зінтегрованою та згуртованою, ніж у випадку розбіжності інтересів. З багатьох досліджень можна судити, що рівень спортивної майстерності у значній мірі залежить від стосунків між членами команди. Тренер, знаючи про такі зв'язки, полегшує собі завдання й відкриває шлях до досягнення успіху.

Високий рівень емпатії є дуже бажаною рисою, яка полегшує спортсменові вирішення складних ситуацій, подолання стресу а також ситуацій суперництва. Здається, що спортсмени, які постійно займаються спортом та утримуються на доволі високих позиціях, осягаючи значні результати, мусять відзначатися не лише оптимальною фізичною вправністю та технічно-тактичними вміннями у баскетболі, але також певними корисними психологічними рисами. Виникає, отже, питання, чи спортсмени, які активно займаються спортом характеризуються також високим рівнем емпатії.

Дослідження проводилися в збірній команді польських баскетболісток, коли вони вперше в історії польського баскетболу брали участь в Олімпійських Іграх у Сіднеї (2000).

Для дослідження взяли турніри, які вони зіграли перед олімпіадою та власне олімпійські змагання попередні турніри з командою Чехії та Бразилії, турнір в Наталії, Франції, Польщі та Австралії де команда за два тижні до Олімпіади, зіграла декілька акліматизаційних зустрічей зі збірними командами Нової Зеландії, Куби, Росії, Кореї та США.

Вік спортсменок, які були охоплені дослідженням складав від 27 до 30 років.

З метою проведення досліджень використовувалися наступні опитувальники: емпатії (Emotional Empathy Scale EES) A. Mehrabiana та N. Epstejna в польській адаптації J. Rembowskiego — тест ТОЕ; тест прикметників ACL.

Ці опитувальники були апробовані A. Mehrabian-ом та N. Epstejn-ом (1972). До польських умов його адаптував J. Rembowski і цей тест відомий сьогодні як тест оцінки ТОЕ.

Опитувальник складається із 33 тверджень, стосовно яких досліджувані визначають своє ставлення за шкалою вартостей від "цілком згідний" до "абсолютно відкидаю".

Твердження упорядковані у сім шкал, яким надано такі назви: емоційна вразливість на оточення; розуміння почуттів незнайомих людей; екстремальна емоційна вразливість; тенденція до зворушення внаслідок пережитих іншими особами позитивних емоційних станів; тенденція до зворушення на негативну емоційну реакцію; тенденція до співчуття; готовність до контакту з проблемними особами.

Тест прикметників ACL. Даний тест складається із 7-ми шкал.

  1. Шкала прикметників (загальна кількість вибраних прикметників, кількість вибраних позитивних прикметників, кількість вибраних негативних прикметників, типовість).

  2. Шкала психологічних потреб (потреба досягнень, домінування, витривалості, порядку, розуміння себе та інших, опікування іншими, афіліації (приналежності до спільноти), контактів з особами протилежної статі, самовиявлення, автономії, агресії, змін, підтримки з боку інших, упокорення себе, поступливості).

  3. Шкала міжособистісних стосунків (готовність до співпраці з психологом, самоконтроль, довіра до себе, особистісне пристосування, ідеалізація власного образу, усвідомлення власної творчості, лідерських здібностей, статевого диморфізму).

  4. Шкала трансакційного аналізу (критичний родич, вихователь, дорослий, вільна дитина, адаптована дитина).

  5. Шкала творчості та винахідливості (висока оригінальність і висока винахідливість, низька оригінальність і висока винахідливість, низька оригінальність і низька винахідливість, низька оригінальність і висока винахідливість).

Опитувальник емпатичного розуміння KRE призначений для вивчення емпатії. Пропонований опитувальник вимагає у майбутньому подальших досліджень, особливо важлимим є аналіз його зв'язку з іншими методиками, які служать для визначення рис особистості. Знаючи правдивість і влучність опитувальника, а також володіючи відповідними нормами, можна з високою довірою відноситись до цією методики як засобу діагностики емпатії, яка розглядається як психологічна схильність, що власне і мотивує шукати ступінь близькості з іншими людьми.

Кожна досліджувана особа має перед собою 33 речення, які стосуються її думок і переживань, пов'язаних із контактами з іншими людьми. Біля кожного речення вміщено чотири можливості застосування до його змісту: Так — Швидше так — Радше ні — Ні.

Під час досліджень використано авторську методику вивчення ефективності спортивної боротьби, яка є якісною характеристикою елементів, що окреслюють стан концентрації, рівень активності та ефективності, а також поведінку в екстремальних ситуаціях.

Аналіз спортивної боротьби з огляду цих чотирьох компонентів, ставить діагноз поведінки у психологічній сфері під час спортивної боротьби, як індивідуальної, так і командної.

Вимірювання рівня концентрації. Концентрація (сконцентрованість) — це властивість уваги, причому суттєвим є ступінь напруження, інтенсивність зосередження, тісно пов'язаної з вибірковістю уваги та спостережливістю. Технічно-тактичні елементи, які містяться у цьому показникові можна виконувати при відносно низькій інтенсивності зосередження, а можна також бути абсолютно поглиненим своєю діяльністю (дуже високий рівень зосередженості).

Зосередження уваги полягають не тільки у виключенні з поля зору предметів і подій несуттєвих у даний момент, але також в уникненні, непотрібних збудників. Завдяки цій властивості віддзеркалення нижчеподаних елементів стає більш зрозумілим і виразним.

Концентрацію уваги оцінювали за результатами виконання техніко-тактичних елементів у балах: брак натиску на м'яч –"-2" бали; пропуск суперника всередину штрафного майданчика – "-2" бали; брак виходу в центр – "-2" бали; брак під час заслону – "-4" бали; брак натиску на м'яч – "-2" бали; фол під час кидка "-4" бали.

Loading...

 
 

Цікаве