WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай” - Реферат

Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай” - Реферат

Велику роль у розвитку лижного туризму відіграло заснування Карпатського Лещетарського Клубу (КЛК) (1924 р.). О. Кузьмович занотував, що однією з перших мандрівок членів КЛК до Зелем`янки та Славська була подорож на лижах в січні 1925 р.[6, с. 16].

З 1928 р. починаються "регулярні проведення лещетарських мандрівок різної складності" , а навесні цього року члени КЛК "здійснили перший лижний похід в Чорногору під керівництвом І. Мрица" [7, с. 24].

За визначеннями активного учасника багатьох лижних мандрівок В. Паньківа, "однією з найгарніших ділянок лещетарського спорту є зимова туристика. Дає вона нам найбільше емоцій, вимагає одначе великого гарту, напруження а, що найважливіше, досвіду" [8, с. 80].

У березні 1930 р. В. Паньків став першим, хто підкорив на лижах Говерлу, а в грудні цього ж року А. Рожановська стала першою жінкою, що здійснила мандрівку на лижах на цю гору.

У лютому 1934 р. була урочисто відкрита перша українська станція зимового та літнього туризму в Славську. У березні цього ж року за почином та завдяки старанням Я. Падохи при філіалі краєзнавчо-мандрівничого товариства "Плай" у Стрию (голова - Б. Петріна) відкриваються спортивні секції, зокрема лижні. Члени цих секції проводили зимові тижневі збори у Славську, на яких вчили "трохи руханки, трохи лещатарських вправ, а відтак мандрували кілька годин на котрийсь із довкільних верхів (Тростян -1235 м., Ільза -1066 м., Високий Верх -1245 м., Кічерка- 845 м., і ін)". Крім занять, вони брали участь у змаганнях, які організовував Львівський Карпатський Лещетарський Клюб і часто займали призові місця з лижних гонок та слалому.

Для пропаганди лижного спорту члени товариства "Плай" їхали в навколишні села для навчання сільської молоді цього виду спорту.

У вихідні та святкові дні члени цього товариства проводили дво- i триденні мандрівки в Скільські гори. Їхні маршрути пролягали через Нижнє Синевідське до скель в Бубнищі або через Верхнє Синевідське на гору Парашку і Ключ до могил У С С.

Найбільшими активістами лижних мандрівок у Львові були І. Чмола, В. Паньків, А. Рожановська, В. Рожановський, Я. Рожановський, Р. Кобринський, В. Гвоздецький, В. Чапельський та інші.

Разом з лижним розвивався велотуризм. Професор Е. Жарський зазначав, що "не менш славні стали прогульки на роверах молодих юнаків по цілому краю. Та й наші старші громадяни не пропускають нагоди, щоб не проїхатись на вакації здовж Підкарпаття, чи на північ" [9, с. 362].

Поступово маршрути ускладнюються і відстань збільшується. Так , у 1929 році О. Савчинський, І. Мазяк та В. Кіщій здійснили тижневу подорож за маршрутом міста: Стрий - Дрогобич - Самбір - Перемишль - Яворів - Львів - Стрий, подолавши за 6 днів 400 км. Улітку 1930 році група мандрівників - велосипедистів під керівництвом О. Заславського здійснила тижневу подорож за маршрутом: міста Стрий - Моршин - Болехів - Долина- Калуш - Станіслав - села Татарів - Ворохта - Жаб`є - міста Косів - Коломия - Снятин - Заліщики - Чортків - Скала над Збручем - Тернопіль - Галич - Ходорів - Жидачів - Журавно - Стрий. За десять днів мандрівники подолали понад 800 км.

Улітку 1931 р. група мандрівників - велосипедистів товариства "Плай" здійснила мандрівку за маршрутом: Львів - Сянок - Львів. Керівником був вправний мандрівник, учасником багатьох подорожей по Карпатах, професор, керівник математично – природничо - лікарської секції В. Левицький, який опублікував низку краєзнавчих матеріалів, а саме: "Моя перша прогулька в Чорногору", "Мармароський Піп Іван", "За сонцем", "Сто миль на колесі", в яких дається опис подорожей не тільки пішохідних, але й велосипедних.

З 1932 р. членами "Плаю" була організована мандрівка на мотоциклах за маршрутом: Перемишль- Львів.

Як бачимо, протяжність та складність маршрутів у всіх видах туризму збільшувалась з кожним роком, що свiдчить, зокрема, про вдосконалення технiчної підготовки мандрівників.

Розвивались та вдосконалювались також нові форми, методи та засоби туристично-краєзнавчої роботи.

Усвідомлюючи виховну функцiю туризму та краєзнавства, керівництво "Плаю" придiляли велику увагу всебічному пізнанню Батьківщини, популярізації зiбраних наукових відомостей про рідний край. Краєзнавчi, народознавчi, науково-популярні нариси, науковi статті, реферати постiйно видавались ними i використовувались у культурно-освiтницькiй дiяльностi, у навчаннi та вихованнi молодi.

Для збереження природи i пiзнавального та емоцiйного спiлкування з нею біля Осмолоди було створено завдяки розуміння й допомозі власника цих лісів митрополита А. Шептицького два заповідники (резервати) гірської природи. Перший кедровий заповідник знаходився на горі Лолинське Яйце (3 км), що був заснований у 1935 р. і переданий під опіку НТШ у Львові. Другий- Український Парк Природи ( 18км) - утворений у 1936 р. До нього входили гори: Грофа, Канусяки, Паренки. Весь парк був переданий для користування українським туристичним товариствам "Чорногора", "Плай" та Подільському т-ву. У парку були побудовані сховища для мандрівників, де вони могли відпочивати. Учасник мандрівок П`ясецький згадував про те, що "на просторі Парку знаходяться туристичні схоронища Плаю, які розташовані в мальовничому місці під Грофою, яке дає змогу мандрівникам задержатися на довший побут. Для мандрівників- це найкращий туристичний терен, де не стрінуть вони натовпу чужих прогульковців. Зате найдуть вони гори, незасмічені й незнищені наступом хоч би туристичної цивілізації" [10, с. 111].

Членами товариств "Плай" були переважно представники інтелігенціi, якi брали активну участь у громадському житті краю. Ці товариства проіснували до "золотого" вересня 1939 р. і були закриті окупацiйною владою. За час свого існування товариства провели ряд екскурсій по місцях боїв УСС (Українських Січових Стрільців) та УГА (Української Галицької Армії), i подорожей по історичних місцях, до пам'яток культури та природи, багато змагань, фестин (забав-Я.Л), лекцій, присвячених мандрiвництву. Товариства регулярно публікували матеріали на туристичну тематику в часописі "Туристика і краєзнавство", "Плай" в журналах "Наша Батьківщина", "Життя і Знання", "Сокільські вісти" та в газетах "Діло" і "Новий час". Це були здебільшого описи туристичних маршрутів.

Висновки. Мандрівки проводилися в основному в гори і мали чисто спортивний характер, а краєзнавчо-пізнавального характеру вони не носили. Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки проводилися стихійно. Не було спеціально розроблених маршрутів.

Усвідомлюючи виховну функцiю туризму та краєзнавства, керівництво "Плаю" придiляли велику увагу всебічному пізнанню Батьківщини, популярізації зiбраних наукових відомостей про рідний край. Краєзнавчi, народознавчi, науково-популярні нариси, науковi статті, реферати постiйно видавались ними i використовувались у культурно-освiтницькiй дiяльностi, у навчаннi та вихованнi молодi.

За час свого існування краєзнавчо-мандрівниче товариство "Плай" провело багато ескурсій, мандрівок, займалося пропагандою, видавало багато матеріалу на туристичну та краєзнавчу тематику. Аналізуючи історичну спадщину туристично-краєзнавчої роботи "Плаю" слід більше проводити одноденних та баготоденних туристих мандрівок, екскурсії, прогулянки, семінари, конкурси та різноманітні змагання з різних видів туризму.

Список джерел
  1. Діло.- Львів.- 1926.- 21 березня.

  2. Крип`якевич І.П. З історії Галицького краєзнавства // Туристика і краєзнавство.-Львів. - 1925. - Ч. 2.- С.3-4.

  3. Козицький А. Краєзнавчо-туристичне товариство "Плай" (1924-1939 рр.) // З історії вітчизняного туризму: Зб.наук.ст. - К.: ФПУ, 1997. - С.58-65.

  4. Филипчак І. Про музейництво та наші музеї. // Життя і знання. - Львів, 1935. - Ч. 6. - С.168-170.

  5. Юркевич Р. Лісівництво Станіславівщини // Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини: У 2 т. - Нью-Йорк-Торонто. - 1975. - Т.I. - С.228-243.

  6. Кузьмович О. Початок і розквіт Карпатського клюбу 1924-1984 рр. - Львів- Мюнхен: Нью-Йорк, 1989. - 96с.

  7. Мрица І. Наука їзди на лещатах. - Львів. - 1929. - 64с.

  8. Паньків В. Майбутнє зимової туристики// Наша Батьківщина. Львів, 1937. - Ч.3. - С.79-81.

  9. Жарський Е. На сталевому коні. Минуле і теперішнє колеса. // Життя і Знання. Львів,1935.- Ч.12.- С.361-363.

  10. Пясецький А. Українські Карпатські заповідники. // Наша Батьківщина. Львів, 1937.- Ч.6. - С.110-113.

Loading...

 
 

Цікаве