WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай” - Реферат

Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай” - Реферат

Реферат на тему:

Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства "Плай"

Становлення та розбудова державних інституцій незалежної України тісно пов'язані з процесами духовного відродження українського народу. У вивченні його історичного досвіду й національної самосвідомості особливого значення набуває дослідження місця та ролі туристично-краєзнавчого руху Галичини. Він став одним з центрів виховання галицької молоді на традиціях етнокультурної окремішності українців Галичини та відігравав значну роль в організації боротьби проти політичного безправ'я та духовних утисків з боку австрійської та польської окупаційних влад. Під цим кутом зору особливої ваги набуває вивчення та забезпечення збереження етно-культурних надбань туристично-краєзнавчої роботи галицьких українців.

Дослідження різних форм туристично-краєзнавчого руху, його організаційних засад і методів роботи, досягнень і недоліків є досить актуальною проблемою. По-перше, актуальність вивчення досліджуваної теми зумовлена тим, що дає змогу висвітлити одну з важливих, цікавих і малодосліджених сторінок історії Галичини. В українській та закордонній історіографії узагальнюючих чи спеціальних праць з цієї проблематики поки що не створено.

По-друге, актуальність дослідження полягає також у тому, що туристично-краєзнавча робота є вагомим засобом у вихованні юнацтва на традиціях українського народу, національних і загальнолюдських духовних цінностях, значною мірою впливає на формування національної самосвідомості. Вона знайомить з природніми багатствами і пам'ятниками культури, розвиває естетичні погляди та економічну свідомість, формує вольові якості, психологічну стійкість та фізичну витривалість і задовільняє потреби людини у сфері фізичної культури й спорту.

Після Першої світової війни на теренах Східної Галичини туристично-краєзнавчий рух відроджується у 1920-их рр. і поширюється та набирає більш організованіших форм. У цiй справi взяли активну участь кращі представники української інтелігенції. Так, восени 1921 року у Львові професор І. Крип`якевич заснував "Кружок любителів Львова". Саме з його ініціативи організовувалися перші мандрівки по Львову та його околицях, що мали переважно історико-науковий характер. З часом "Кружок" розширив свою діяльність, доповнюючи краєзнавчу роботу збиранням та опрацюванням етнографічного матеріалу. Про стан мандрівництва у 1920 - 1924 рр. газета "Діло" писала: "Туристичний рух має в нас багато прихильників, але відчутним є брак організації"[1, с. 4]. Мандрівки проводилися в основному в гори і мали чисто спортивний характер, а краєзнавчо-пізнавального характеру вони не носили. Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки проводилися стихійно. Не було спеціально розроблених маршрутів. Про мандрівки того часу І. Крип`якевич писав: "Прогулянки ідуть зчаста без ніякого приготування, мандрівники не знають, на що звертати їм увагу, не можуть замітити ріжних важних пам`ятників природи чи минувшини"[2, с.1]. Всі ці недоліки були усунені за допомогою утворення краєзнавчо-мандрівничого товариства "Плай".

У жовтні 1924 р. у Львові (вул.Чарнецького 26) було засновано краєзнавчо-мандрівниче товариство "Плай". Статут товариства був затверджений 15 листопада цього року і передбачав поширення діяльності "Плаю" на всю територію Галичини з філіями в інших містах Галичини (Перемишль, Стрий, Тернопіль). Товариство скликало загальні збори, конференції, реєструвало історичні пам`ятні місця краю, розробляло туристичні маршрути по Галичині. Першим головою товариства став В. Старосольський. При товаристві були утворені комісії (лекційна, екскурсійна, мандрівнича).

Товариство ставило за мету:

- дослідження рідного краю;

- вивчення та охорона пам`яток історії, культури та природи;

- збирання та зберігання предметів старовини, зразків народного мистецтва та народних промислів.

Краєзнавчо-мандрівниче товариство "Плай" розробило плани туристично-краєзнавчої роботи. Свої завдання визначали, як "ініціювання та проведення прогульок і пропаганда туристики..., спрямування прогульок у цікаві під краєзнавчим оглядом околиці і місцевості, ведення курсів з обсягу мандрівництва"[3, с.59].

Почалася активна робота Виділу товариства "Плай", про це свідчать такі факти: тільки з листопада 1924 р. по квітень 1925 р. було проведено шість засідань та організовано 14 екскурсій. Iстотне мiсце в дiяльностi "Плаю" посiдала краєзнавча робота, iнiцiатором i натхненником якої був I. Крип`якевич, а найактивнiшими членами товариства "Плай" були К. П`янківський, Є. Пеленський, Т. Білостоцький, Б. Рак, О. Тисовський, Я. Гладкий, І. Мрица, E. Жарський, С. Гайдучок, В. Паньків, Б. Януш, Ю. Полянський, Б. Януш, Д. Коринець та інші.

Дане краєзнавчо-мандрівниче товариство налагодило міцні стосунки з туристичним товариством "Чорногора" та його філіями в Коломиї та Косова, де керівниками були Р. Щипайло і М. Горбовий.

У 1925 році за редакцією І. Крип'якевича почав виходити додаток до газети "Новий час" - "Туристика і краєзнавство". І. Крип'якевича сам був активним дописувачем і опублікував на сторінках додатку ряд своїх праць. Пізніше в "Новому часі" з'являєтья рубрика "З мандрівок по ріднім краю". У 1935 р. виходить часопис "Плай", в якому постійно друкувалися краєзнавчі нариси, звіти туристичних мандрівок, схеми туристичних маршрутів та описи мандрівок.

З 1931 року головою "Плаю" став Д. Коринець, а заступником - Т. Біло-стоцький, які значно активізували діяльність товаристваю Протягом року читалися лекції з історії, географії та геології. Лекції читали М. Галущинський, Я. Пастернак, Д. Паліїв. Був створений вишкільно-туристичний табір, проведено ряд мандрівок у Карпати.

У червні 1932 році у Самборі створюється філія "Плаю", яка тісно координувала свої дії із товариством "Бойківщина".

З 1937 року друкованим органом " Плаю" став щомісячний журнал "Наша Батьківщина", редактором якого був С. Щурат. У цьому журналі публікували свої роботи І. Крип"якевич, М. Андрусяк, М. Гавдяк, В. Дорошенко, С. Гайдучок, М. Кордуба, Я. і С. Пастернаки, В. Кубійович, І. Свенціцький, В. Щурат, М. Смішко, Ф. Коковський та інші.

За час свого існування краєзнавчо-мандрівниче товариство "Плай" провело багато ескурсій, мандрівок, займалося пропагандою, видавало багато матеріалу на туристичну та краєзнавчу тематику.

До краєзнавчої роботи залучались місцеві краєзнавці, краєзнавчі гуртки на місцях. Зібрані краєзнавчі матеріали передавалися у музеї: Коломийський "Гуцульщина" (заснований у 1926 році В. Кобринським); Самбірським "Бойківщина" (заснованим у 1927р. В. Кобільником, В. Гуркевичем, В. Кордубою, А. Княжинським); Станіславський (заснований у 1928 році); Трускавецький ім. Ярошевої заснований у 1928 році); Яворівський "Яворівщина" (заснований у 1931 році).; Стрийський "Верховина" (заснований у 1933 році); Сокальський "Сокальщина" (заснований у 1937 році). Станом на 1937 р. в Галичині було 12 українських музеїв, в яких працювало 20 штатних працівників.

Всі ці музеї мали від 40 до 120 членів, а за підтримкою церкви, товариства "Просвіти" та інших інституцій залучали до співпраці тисячі громадян.

Організаційно - методичним центром цих осередків став "Союз прихильників національного музею" (СПНМ) у Львові, який був створений 4 грудня 1931 року. Очолив його єпископ і вчений І. Бучко. Заходами СПНМ на 70- 80 % йшло поповнення експонатами "Національного музею". У 1935 р. при ньому засновано фонд для придбання творів мистецтва.

Для збирання фондів музею проводилися експедиції, які діяли на громадських засадах, без жодної дотації, а музеї зазнавали втрат через адміністративні утиски, зокрема конфіскації цінних експонатів. Крім того, влада часто забороняли проводити краєзнавчі експедиції[4,с.170]

Серед рiзних видiв туризму в той час у Галичинi найбiльшого розвитку набув пішохідний. Але як свідчать публікації в журналі "Наша Батьківщина", розроблялися нові туристичні маршрути не тільки пішохіднi, але лижні, воднi та велосипеднi, до яких додавались туристичні мапи. Чимало маршрутів маркувались i стали еталонними для всіх мандрівників. Наприклад, Р. Юркевич писав: "Верхами проходить туриститичний шлях, знаний, мабуть, кожному українцеві, якщо не безпосередньо, то бодай з оповідань. Він був знакований від Осмолоди верхами Горганів до Добошанки, опісля через верхи "Синяка" і "Хом'яка" сходив в оселю Татарів"[5, с.228]. Еталоннi маршрути проходили також Бескидами та Чорногорою.

Крім пішохідних мандрівок в Галичині був поширений і водний туризм. Цьому сприяла мережа річок, серед яких особливе місце посідав Дністер. Засновником водного туризму в Галичині був Я. Гладкий, який організував у 1927 році подорож з м.Стрий по річці в Дністер і вниз Днiстром до Заліщик. За 10 днів мандрівники подолали понад 250 км.

Loading...

 
 

Цікаве