WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Порівняльна характеристика фізичної працездатності дітей 6-ти річного віку різного типу соціалізації - Реферат

Порівняльна характеристика фізичної працездатності дітей 6-ти річного віку різного типу соціалізації - Реферат

Реферат на тему:

Порівняльна характеристика фізичної працездатності дітей 6-ти річного віку різного типу соціалізації

Механізм впливу фізичного навантаження на організм досить широко описаний у вітчизняній та зарубіжній літературі [1,4]. При цьому треба відмітити, що дитячий організм має ряд специфічних характеристик, які визначають особливості впливу фізичного навантаження на нього. Основними особливостями функціонального забезпечення м'язової роботи в дитячому віці є відносно невисокий діапазон резервних можливостей як соматичних, так і психологічних систем організму, низька ефективність систем вегетативного забезпечення, низький рівень анаеробно-гліколітичного компоненту фізичної працездатності (ФП).

Комплексна оцінка стану здоров'я дітей поряд з визначенням відповідності між процесами росту і біологічними та соціальними законами розвитку суспільства передбачає також дослідження ФП [3]. Поняття "фізична працездатність" передбачає готовність організму здійснювати максимальну м'язову діяльність і свідчить про енергетичний потенціал механізмів адаптації [2]. Вона відноситься до інтегральних показників функціональних можливостей організму людини і лімітується станом кардіореспіраторної системи, ефективністю анаеробного та аеробного шляхів енергопродукції, рівнем фізичного розвитку, станом опорно-рухового апарату і нейроендокринної системи [6]. Крім того ФП є важливою медико-соціальною характеристикою і своєрідним кількісним показником соматичного здоров'я. При цьому слід виходити з того, що гемодинамічні показники можуть змінюватись навіть при незначних впливах факторів зовнішнього середовища і відображають адаптаційно-пристосувальні реакції цілісного організму [2,7]. Вивчення ФП і розробка її нормативів набуває соціального і гігієнічного значення з метою виявлення факторів ризику, які можуть призвести до пониження рівня соматичного здоров'я школярів.

Для визначення ФП дітей використовували велгометрію в комплексі з комп'ютерною системою Cardiolab-2000. Оскільки довготривала робота м'язів лімітується доставкою до них кисню, тому загальна ФП в значній мірі визначається можливостями кардіореспіраторної системи. Дослідження кількісної сторони ФП здійснювали за формулою PWC150. Якісну характеристику ФП проводили за параметрами аеробної потужності. Для оцінки кількості роботи при виконанні стандартного навантаження пропонують різноманітні розрахункові коефіцієнти аеробної потужності (КАП). При цьому встановлено, що при розрахунку КАП на одиницю маси або поверхні тіла його величина має виражену тенденцію до зниження по мірі збільшення віку дітей і відображає динаміку зростання інтенсивності ФП і удосконалення системи регуляції енергетичного обміну в цілому [2]. Для підвищення ступеня фізичної активності використовували експериментальну методику, яка базується на застосуванні національних рухливих ігор. Всього було обстежено 35 дошкільнят і 90 першокласників.

Аналізуючи одержані дані окремих гемодинамічних показників ми не встановили статевих розбіжностей в реакції ССС за даними велоергометрії, як у першокласників так і у дошкільнят. При цьому вкажемо, що приріст пульсу після субмаксимального фізичного навантаження складав у хлопчиків 46,8%, а у дівчаток – 46,5%. Різниця спостерігалась у тривалості відновного періоду, який в середньому на 12,3 % (Р < 0,05) був довшим у першокласників, ніж у дошкільнят.

При кореляційному аналізі встановлено, що між ФП і соматичним здоров'ям існує високий кореляційний взаємозв'язок (r=0,8; P<0,001). Було встановлено, що на початку навчального року у хлопчиків відносні показники ФП були вищі, ніж у дівчаток і на 16,7 % були меншими у першокласників, по-рівняно з дошкільнятами. В кінці року нами виявлено зменшення цього показника у хлопчиків-дошкільнят і у всіх першокласників. У дівчаток в дитячому садку суттєвих змін цього показника не відбувалось. Таку динаміку відносних показників ФП у першокласників-шестиліток можна пояснити труднощами адаптаційного періоду до навчання в школі. Одночасно встановлено високий рівень кореляції між показниками ФП та індексом фізичного розвитку (r = 0,7; Р<0,05).

Узагальнюючи результати проведених досліджень треба відмітити, що в ході обстеження була встановлена наявність статистично достовірного взаємозв'язку основних показників діяльності серцево-судинної системи від ступеня фізичного розвитку, як дошкільнят так і першокласників, і цей факт треба враховувати при комплексній оцінці стану соматичного здоров'я дошкільнят з метою диспансеризації і визначення ступеня "шкільної" зрілості.

Аналізуючи дані реакції пульсу на субмаксимальне фізичне навантаження після проведення експериментальної методики ми встановили, що приріст кількості серцевих скорочень був дещо меншим, ніж на початку навчального року і складав у хлопчиків в середньому 42,4-43,2% і у дівчаток 43,1-43,5% незалежно від експериментальної підгрупи. Тривалість відновного періоду у всіх експериментальних підгрупах зменшувалась в середньому на % (р<0,05).

Контроль за рівнем ФП після одного року навчання за нашою програмою показав, що показник PWC150 збільшився у всіх експериментальних підгрупах як у дівчаток так і у хлопчиків.Так, у хлопчиків з низьким рівнем соматичного здоров'я він становив 400,349,00 кгм/хв і різниця приросту складала 26,70 кгм/хв (Р<0,05). Найбільший приріст показника був у хлопчиків з середнім рівнем соматичного здоров'я – 28,6 кгм/хв. Серед дівчаток найбільший приріст становив у дітей з високим рівнем здоров'я (27,219,40 кгм/хв; Р<0,05). Щодо абсолютних показників, то вони відповідно складали 422,128,90 кгм/хв і 390,2410,32 кгм/хв.

Висновки 1. Першокласники у віці 6-ти років мають нижчий рівень фізичної працездатності порівняно із дошкільниками цього ж віку. Встановлено, що фізична працездатність які тісно корелює з показниками соматичного здоров'я.

2. Встановлена наявність статистично достовірного взаємозв'язку основних показників діяльності серцево-судинної системи від ступеня фізичного розвитку як дошкільнят, так і першокласників, що необхідно враховувати при комплексній оцінці стану соматичного здоров'я дітей з метою диспансеризації і визначення ступеня їх "шкільної" зрілості;

3. Заняття фізичною культурою з приорітетним використанням елементів національних ігор сприяє підвищенню показників фізичної працездатності і проявляється найвищим приростом у дітей з середнім рівнем соматичного здоров'я.

Література:

  1. Абросимова Л.И., Карасик В.Е. //Проблемы медицинской экологии и здоровья детей и подростков.-Владивосток,1991.-С.59-60.

  2. Апанасенко Г.Л. Єволюция биоенергетики и здоровье человека. – Сакт-Петербург: МГП "Метрополис", 1992. – 123 с.

  3. Белинова А.Г. Методика оценки функционального состояния детей шестилетнего возроста // Гигиена и санитария.-1990.-С.53-54.

  4. Беренштейн Г.Ф., Павленко В.Н., Нурбаєва М.Н.//Современные проблемы теории и методики физического воспитания детей и учащейся молодежи: Материалы междунар. науч.-практ. конф.-Витебск, 1996.-С.29.

  5. Лебедева Н.Т., Лебедев В.М. // Совершенствование форм и методов физического воспитания учащихся общеобразовательных школ: Материалы ІІ регион. науч.-практ. конф.-Витебск,1997.-С.169-173.

  6. Минич Л.Н. Адаптация шестилетних и семилетних детей к первому классу школы в зависимости от социальных и биологических факторов: Автореф.дис. канд.мед.наук.-Фрунзе,1990.

  7. Тимошенко В.Н. Использование теста и показателей энергетического обмена в оценке физической работоспособности при диспансеризации детского населения. С.13-17.

Loading...

 
 

Цікаве