WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Вплив рухової активності на психосоматичне здоров’я дітей 6-7 річного віку - Реферат

Вплив рухової активності на психосоматичне здоров’я дітей 6-7 річного віку - Реферат

Реферат на тему:

Вплив рухової активності на психосоматичне здоров'я дітей 6-7 річного віку

Досягнення високого рівня "шкільної зрілості" у школярів 6-7-річного віку не можливе без достатнього розвитку соматичного здоров'я і рухової активності (РА), які у комплексі забезпечують здатність організму до саморегуляції психоемоційних реакцій в процесі навчальної діяльності.

Рівень розвитку сенсомоторних реакцій, оперативного мислення, швидкості та ефективності переробки зорової інформації вважають факторами, що детермінують результат навчальної діяльності [3,6]. При цьому, відомо, що для становлення і функціонування основних систем дитячого організму, важливе значення має РА [2,4,7].

Для визначення ФПр використовували велоергометрію в комплексі з комп'ютерною системою Cardiolab-2000. Дослідження кількісної сторони ФП здійснювали за формулою PWC150 і за параметрами аеробної потужності. Вивчення рухового режиму проводили за допомогою хронометражу у 130 учнів перших класів ЗОШ (ЕГ) і 84 дошкільнят, які відвідують дитячий садок (КГ). Рівень ФП визначали за показниками тестування згідно Державних тестів.

Дослідження РП здійснювали за допомогою кілець Ландольта [5]. При цьому визначили показники частоти аналізу одного знаку (ЧАОЗ), швидкість обробки зорової інформації (ШОЗІ), коефіцієнт точності (КТ) і продуктивності (КП).

У відповідності з показниками соматичного здоров'я (низький, середній і високий), діти ЕГ були поділені на підгрупи (ЕПГ-1,2,3).

В результаті проведених досліджень було встановлено статистично достовірну взаємозалежність основних показників діяльності серцево-судинної системи від ступеня фізичного розвитку, як в КГ так і в ЕГ, що треба враховувати при комплексній оцінці стану соматичного здоров'я дітей з метою диспансеризації і визначення ступеня "шкільної" зрілості.

Було показано, що зниження рухової активності є ведучим фактором який детермінує зміни у темпах фізичного розвитку, зниженні запасу соматичного і психічного здоров'я у дітей першокласників.

Наші дані свідчать про те, що шкільний режим не забезпечує дітям належної біологічної норми рухів. При цьому 47% дітей мають низький рівень рухової активності, 26% мають нижче середнього рівня, 22% середній і тільки 4% - вище середнього. Порушення режиму дня є причиною поганого соматичного здоров'я, частих простудних захворювань і пропусків занять. Всі ці фактори на загал серйозно впливають на успішність, розумову працездатність (РП), процеси запам'ятовування і психологічний стан в цілому.

Показники фізичної підготовленості в КГ значно перевищували ідентичні показники ЕГ. Порівняння показників рівня фізичної підготовленості хлопчиків і дівчаток виявило , що хлопчики достовірно випереджають дівчаток в розвитку таких якостей як сила, швидкість і витривалість. Дівчатка показали кращі результати в гнучкості і тесті на повторний підйом тулуба із положення лежачи, але ця різниця була недостовірною.

В наших дослідженнях 52% серед всіх обстежених дітей показали середній рівень психологічної готовності до шкільного навчання, 38% - високий і лише 10% низький рівень. Вивчення розумової працездатності показало, що у показниках тесту на відтворення запропонованих чисел між першокласниками і дошкільнятами не існує статистично достовірної міжгрупової і статевої різниці.

Рівень розумової працездатності першокласників різних підгруп неоднаковий в різні періоди навчального року. Встановлено, що середній показник інтенсивності розумової роботи у перші 2 місяці серед першокласників складав 60-74 фігур, а робили вони 5,3-6,5 помилок на 100 переглянутих фігур. Коефіцієнт продуктивності складає до 32 од., тоді як до експерименту він становив тільки 25 од. Через півроку школярі переглядали на 29 фігур більше і робили на 3,2 помилки менше, ніж діти контрольної групи. Дівчатка, у порівнянні з хлопчиками, переглядають більшу кількість фігур і роблять меншу кількість помилок.

У шестилітніх дітей КГ РП протягом року має менші коливання, ніж в ЕГ, де вони швидше втомлюються і це особливо яскраво проявляється в останні місяці навчального року.

Контроль за рівнем ФП після одного року навчання за нашою програмою показав, що показник PWC150 збільшився у всіх експериментальних підгрупах як у дівчаток так і у хлопчиків (табл.1).

Як показали дослідження, використання національних ігор привело до підвищення РА на 15,07% (Р<0,05).

При цьому у 93,12% дітей відбулись статистично значимі зміни у показниках фізичної підготовленості (Р<0,02). Найбільш суттєво зросли параметри, які характеризують витривалість, м'язову силу і швидкісно-силові якості. Щодо гнучкості, то вірогідні зміни відбулися тільки у дівчаток – на 21,83% (Р<0,05).

Таблиця 1. Динаміка показників фізичної працездатності після експерименту

№ підгрупи

Показники PWC150

кгм/хв

Вт

До

Після

До

Після

Хлопчики

І

381

408

63,4

71,2

ІІ

382

422

62,5

73,3

ІІІ

381

400

61,2

68,1

Дівчатка

І

363

390

60,5

65,0

ІІ

352

370

58,6

61,6

ІІІ

350

361

58,3

60,1

Зростання вищеописаних показників ФП чітко корелює із покращанням РП (r=0,712; P<0,05). При цьому знайдено збільшення кількості переглянутих знаків у дітей ЕПГ-1 18,6% (Р<0,02); В ЕПГ-2 - на 16,4% (Р<0,05) і в ЕПГ-3 на 22,3% (Р<0,001).

В результаті оптимізації добової рухової активності зменшується також і кількість помилково закреслених знаків. Найвищим показник був у дівчаток ЕПГ-1 і суттєво не змінився в інших підгрупах, як у хлопчиків так і у дівчаток.

За отриманими даними динаміка показників ЧАОЗ, ЧРЗ та коефіцієнту продуктивності (КП) для обох груп є достатньо репрезентативною для проведення порівняльного аналізу, як найбільш валідна характеристика РП. Показник ЧАОЗ дітей ЕГ поступово зменшується і на кінець експерименту знаходиться на 34,2% нижче від показників КГ. При цьому він дещо зменшується у період третьої четверті і поступово збільшується до початкових значень на кінець навчального року. В кінці експерименту показники ЧРЗ виявляють поступове зменшення протягом року в обох групах, але діти ЕГ і за цим показником мають кращі результати. За показниками КП діти ЕГ під час навчання мають вищі параметри. (табл. 2,3)

Таблиця 2.Показники переробки зорової інформації дошкільнятами і першокласниками

Група

Показники бланку

Розрахункові індекси

N

А

В

С

ЧАОЗ, мс

ШПЗІ, біт/с

КТ, од.

КП,од.

хлопчики

дошкільнята

64,002,43

5,91

0,32

0,10

0,01

1,01

0,07

312,4

23,4

2,85

0,12

0,89

0,06

75,6

2,76

першокласники

60,504,82

5,30

0,40

0,10

0,01

1,15

0,08

376,8

30,5

2,34

0,17

0,92

0,04

68,40

2,56

дівчатка

дошкільнята

68,236,84

6,50

0,10

0,07

0,15

1,1

0,06

274,9

32,2

2,90

0,32

0,84

0,10

82,31

3,45

першокласники

74,127,82

6,75

0,44

0,08

0,01

0,90

0,10

270,7

47,6

2,96

0,20

0,85

0,05

83,15

2,87

Таблиця 3. Показники оперативної пам'яті дошкільнят у порівнянні із першокласниками

Група

Кількість чисел, які запам'ятали діти

хлопчики

дошкільнята

4,700,30

першокласники

4,600,27

дівчатка

дошкільнята

4,800,40

першокласники

5,120,34

Застосування експериментальної методики практично за всіма показниками забезпечило досягнення першокласниками гігієнічного нормативу фізичної підготовленості. Найбільші зміни відбулися в розвитку таких фізичних якостей як витривалість і швидкісно-силові можливості. У першокласників ЕГ впродовж навчального року відбулися статистично достовірні зміни за всіма показниками соматичного здоров'я: життєвий індекс в середньому покращився на 36%, силовий індекс – на 17%, індекс Робінсона – на 8 ум.од., відповідність маси тіла до довжини тіла – на 50%, індекс Руф'є – на 48%. За шкалою ранжування Г.Л.Апанасенко [1] у першокласників рівень соматичного здоров'я після експерименту відповідав середньому рівню як у хлопчиків так і у дівчаток.

Протягом навчального року діти ЕГ пропустили занять по хворобі на 33% менше, ніж їх однолітки з КГ. Особливо це було помітно в другій і третій навчальних чвертях, на які припадає пік респіраторних захворювань школярів.

Висновк 1.Встановлено, що рівень рухової активності дітей 6-7 річного віку у різні періоди навчального року обумовлюють певний стан психосоматичного здоров'я, що в свою чергу проявляється на рівні фізичної і розумової працездатності.

2. Застосування експериментальної методики веде до підвищення рівня рухової активності, що позитивно відображається на показниках, які детермінують фізичну працездатність та окремі фізичні якості, створює оптимальний психофізіологічний клімат для подолання негативного впливу факторів ранньої "соціалізації" у різні періоди навчального року.

Література:

  1. Апанасенко Г.Л. Єволюция биоенергетики и здоровье человека. – Сакт-Петербург: МГП "Метрополис", 1992. – 123 с.

  2. Белинова А.Г. Методика оценки функционального состояния детей шестилетнего возроста // Гигиена и санитария.-1990.-С.53-54.

  3. Боделан О.Р. Психологічне забезпечення адаптацій дітей шестирічного віку до навчальної діяльності: Автореф. дис...канд. псих. наук/ Київ. інститут психології ім. Г.С. Костюшка АПН України.-К., 1998.-30с.

  4. Василенко С.Г. Зависимость физической работоспособности учащихся первых классов от формы организации обучения. – Здравоохранение. – 1999. - №10. – С.15-17.

  5. Горшков С.И., Золина З.М., Мойкин Ю.В. Методика исследований в физиологии труда. – М.: Медицина, 1974. –311 с.

  6. Решетилова В. Особливості формування взаємозв'язку пізнавальних процесів і рухових функцій дітей молодшого шкільного віку // Молода спортивна Україна:Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип.7:-Л.:Вид. дім "Панорама", 2003.-Т.2.-С.51-52.

  7. Тупчий Н.А. Взаимосвязь показателей здоровья и уровня двигательной активности у детей 5-6 лет // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Фізична культура, спорт та здоров'я нації". – Вінниця: ВДПУ, 1998. – С.101-102.

Loading...

 
 

Цікаве