WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Засоби стимулювання роботи антиоксидантної системи в організмі футболістів - Реферат

Засоби стимулювання роботи антиоксидантної системи в організмі футболістів - Реферат

Реферат на тему:

Засоби стимулювання роботи антиоксидантної системи в організмі футболістів

Дослідження присвячене пошуку реальних можливостей активізації функцій антиоксидантної системи в організмі спортсменів-футболістів. Встановлено, що стимулювати діяльність антиоксидантної системи можливо двома шляхами: 1) збільшенням в раціоні спортсменів продуктів з високим вмістом речовин-антиоксидантів, зокрема вітамінів і мікроелементів-металів; 2) вживанням футболістами синтетичних вітамінних та мінеральних препаратів, або сучасних вітаміно-мінеральних антиоксидантних комплексів. Застосування фармакологічних препаратів повинно здійснюватися виключно за рекомендацією лікаря та під його контролем.

Проблемою сучасного професійного та олімпійського спорту є підвищення рівня працездатності спортсменів, який, у свою чергу, тісно пов'язаний зі ступенем їх тренованості [8, 11, 12]. Можливість спортсмена ефективно працювати в режимі регулярних значних за об'ємом фізичних навантажень, безсумнівно, залежить від функціонального стану як окремих фізіологічних систем, так і організму в цілому [3, 17]. Відомо, що значні та тривалі фізичні навантаження спричиняють різного роду біохімічні зрушення та структурні ушкодження на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях, які є причиною швидкої втоми спортсмена і передпатологічних станів [1, 4, 5, 7, 17]. За умов неповноцінного відновлення, втома може згодом трансформуватися у перевтому або призвести до стану перенапруження чи перетренованості [4]. До провідних біохімічних механізмів виникнення втоми при фізичній роботі належать передусім зменшення клітинних енергетичних ресурсів (запасів глікогену, креатину, креатинфосфату, глюкози, вільних жирних кислот), а також - нагромадження токсичних продуктів катаболізму білків, вуглеводів, ліпідів, зокрема таких як аміак, молочна кислота та органічні пероксиди [1, 7, 8, 18]. Останні володіють потужною пошкоджуючою дією щодо різноманітних біологічних мембран, спричиняючи їх руйнування [19, 20]. Знешкодження надлишку аміаку (NH3), який утворюється в організмі при фізичній роботі відбувається, як відомо, у печінці шляхом синтезу сечовини. Надлишок молочної кислоти (С3Н6О3) в клітинах частково утилізується в реакціях глюконеогенезу, а в біологічних рідинах та печінці активне знешкодження лактату відбувається за участю специфічного металофермента - цинк-залежної лактатдегідрогенази (ЛДГ).

Серед усіх відомих метаболічних токсинів ендогенного походження (аміак, лактат, органічні пероксидні сполуки, фенол, індол, скатол, крезол, кадаверин, путресцин тощо) наймасштабнішою деструктивною дією щодо різноманітних біомолекул та біоструктур, володіють вільні радикали (-ОН, НО2, супероксид-аніонрадикали – О3) і похідні пероксиди водню (Н2О2) – органічні пероксиди (ОП): гідропероксиди і алкілпероксиди.

З огляду на сказане стає зрозумілим та логічно обгрунтованим той факт, що увагу багатьох провідних вчених та спеціалістів, які працюють в галузі професійного спорту (спортивних біохіміків, фізіологів, спеціалістів зі спортивної медицини, фізичної реабілітації), в т. ч. у сфері наймасовішого в світі виду спорту - футболу, привертають питання пошуку ефективних можливостей активізації біохімічних механізмів захисту організму від пошкоджуючого впливу ОП та продуктів перекисного окислення біомолекул: білків, нуклеїнових кислот, а особливо - ліпідів, зокрема ненасичених жирних кислот (НЖК). Кінцевою метою таких наукових досліджень є вироблення практичних рекомендацій тренерам та спортсменам щодо реальних можливостей підвищення рівня спортивної працездатності футболістів та швидкого відновлення організму спортсменів після інтенсивних і тривалих тренувальних чи змагальних фізичних навантажень, а також, у багатьох випадках, - після значних психо-емоційних навантажень та психологічних стресів, що супроводжують відповідальні та принципово важливі, як для окремого спортсмена, так і для усієї команди, футбольні матчі [4, 6, 9, 10, 15, 18].

Швидкість знешкодження токсичних продуктів метаболізму і передусім органічних пероксидів в організмі футболістів має принципово важливе значення в системі відновлення їх спортивної працездатності [5]. Це обумовлено зокрема тим, що регулярні інтенсивні та тривалі фізичні навантаження є невід'ємним компонентом навчально-тренувального процесу у футболі практично на всіх етапах підготовчого та змагального періодів, загальною тривалістю понад 10 місяців на рік [16, 21].

Відомо, що знешкодження ОП відбувається за участю глютатіону і ферментів, що забезпечують його зворотню трансформацію (окислення ↔ відновлення): Se-залежної глютатіонпероксидази (ГПО) і глютатіонредуктази (ГР), а також глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (Г-6-Ф-ДГ) - в якості генератора НАДФН, який є необхідним елементом функціонування ГР і стабілізації відновленої форми глютатіону. Здатністю інактивувати вільні радикали і попереджувати утворення ОП в тканинах організму володіють такі ензими як Fe-залежні каталаза (Ка) і пероксидази (ПО), а також Zn-, Cu- або Mn-залежна супероксиддисмутаза (СОД) [2, 13].

Сполуки, біохімічні ефекти яких схожі до глютатіону і здатні знешкоджувати ОП або запобігати їх утворенню в організмі, отримали назву - а н т и о к с и д а н т и (АО). Специфічну роль в забезпеченні ефективної роботи окремих ланок глютатіон-ферментного комплексу та його діяльності вцілому відіграють окремі вітаміни (ретинол, токоферол, аскорбінова кислота, нікотинамід), а також деякі мікроелементи-метали (селен, залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт).

На підставі вище викладеного, можна вести мову про те, що в організмі людини функціонує цілісна та достатньо структурована функціональна система - а н т и о к с и д а н т н а с и с т е м а (АОС), основним призначенням якої є знешкодження високотоксичних ОП. Основу цієї системи складає г л ю т а т і о н і поєднані з ним регуляторні ферменти (ГПО, ГР та Г-6-Ф-ДГ), а також деякі ензими (Ка, ПО та СОД) прямого знешкодження високотоксичних органічних перекисних сполук в тканинах. Структурно-функціональними компонентами АОС можна вважати також і деякі біологічноактивні речовини, якими передусім є окремі вітаміни та мікроелементи.

Аналіз наукових публікацій щодо антиоксидантних властивостей вітамінів та мікроелементів, механізму їх дії в тканинах організму, а також антиоксидантних властивостей різних речовин, у тому числі харчових компонентів, а також порівняльний аналіз їх вітаміно-мінерального спектру дав можливість виявити той факт, що антиоксидантними ефектами в організмі людини володіє досить велика кількість вітамінів, зокрема - ретинол (вітамін А, а також його попередники - провітаміни А: α-, β- і γ-каротини), α-токоферол (вітамін Е), L-аскорбінова кислота (вітамін С), рутин (вітамін Р), біотин (вітамін Н), нікотинамід (вітамін РР), піридоксин (вітамін В6), ціанокобаламін (вітамін В12). Встановлено, що антиоксидантні властивості притаманні також окремим вітаміноподібним речовинам, зокрема таким як α-ліпоєва кислота і коензим Q10. Прямою або опосередкованою антиоксидантною дією в організмі людини володіють і деякі біоелементи, а саме життєвоважливі для людини мікроелементи-метали: залізо (Fe), мідь (Cu), цинк (Zn), кобальт (Co), марганець (Mn) та селен (Se).

Вище вказані вітаміни, вітаміноподібні речовини та мікроелементи свої антиоксидантні властивості в переважній більшості випадків виявляють опосередковано через їх активуючий вплив на роботу ферментів глютатіон-ензимного комплексу, а також ферментів безпосередньої (прямої) дії на ОП. В ряді випадків антиоксидантні ефекти вітамінів і мікроелементів-металів носять прямий характер.

Між вище названими вітамінами, вітаміноподібними речовинами, мікроелементами з одного боку, та угрупуванням ферментів-антиоксидантів з іншого, на шляхах реалізації їх антиоксидантних ефектів в біологічних тканинах існують досить тісні специфічні взаємозв'язки. Наявність цих зв'язків власне і забезпечує існування АОС як цілісної структурно-функціональної системи організму людини. З огляду на сказане, можна припустити, що будь-який сторонній вплив певних модуляторних факторів (хімічних, фізичних, біологічних) хоча б на одну чи декілька ланок АОС повинен призвести до відповідних змін (стимуляція або пригніченя) в роботі практично всієї системи знешкодження пероксидних сполук в тканинах організму.

Детальний аналіз результатів проведеного дослідження щодо антиоксидантних властивостей окремих вітамінів, вітаміноподібних речовин та деяких мікроелементів-металів дає можливість окреслити реальні шляхи ефективного стимулювання роботи АОС в організмі футболістів за умов інтенсивних або тривалих (а в багатьох випадках одночасно інтенсивних та тривалих) фізичних навантажень. Такими дієвими шляхами, з нашої точки зору, можуть бути наступні:

Loading...

 
 

Цікаве