WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Удосконалення техніки бігу на короткі дистанції шляхом спрямованого розвитку сили головних груп м’язів - Реферат

Удосконалення техніки бігу на короткі дистанції шляхом спрямованого розвитку сили головних груп м’язів - Реферат

Реферат на тему:

Удосконалення техніки бігу на короткі дистанції шляхом спрямованого розвитку сили головних груп м'язів

Спринтерський біг можна визначити як дію пов'язану із функціонуванням опорно – рухового апарату людини. В техніці бігу прийнято розглядати активність опорної та махової ноги [1,4]. Зокрема, махова після руху від опори виноситься вперед – вверх, розгинається для початку взаємодії із доріжкою. М'язи – згиначі стегна визначають швидкість ( тривалість ) піднімання махової ноги вперед. Якщо зросте сила цих м'язів, то тривалість виносу буде більшою, час польоту зменшиться, таким чином можемо фіксувати приріст темпу бігу при зниженні довжини кроку.

Опорна нога працює у фазах амортизації та відштовхування. Суттєвого значення для досягнення високих результатів набувають м'язи – розгиначі стегна. Саме вони мають малу площину дії сили (від 0 до 5-7 см), а місце прикладання зовнішньої сили (реакції опори) знаходиться на відстані довжини ноги (80 – 95 см), тому навіть при малій швидкості скорочення м'язів (1 м/с) лінійна швидкість руху стопи , чи навпаки , тіла по відношенню до стопи на опорі може досягати 10 м/сек. Якби збільшити тільки силу цих м'язів, то повинна зрости швидкість переміщення загального центру маси тіла ( зцмт ), і відповідно довжина кроку.

Одночасне збільшення сили як згиначів так і розгиначів стегна повинно вплинути на зростання довжини кроку і темпу бігу [2,5,6,7].

Параметри виконання вправ[1]:

  1. Інтенсивність скорочення м'язів повинна сягати 90% від максимальної, саме за таких обставин буде рекрутовано найбільше м'язових волокон ;

  2. Потужність вправи 90 - 95% від максимуму;

  3. Тривалість вправи – 8–20 секунд (до зниження запасів креатинфосфату);

  4. Інтервал активного відпочинку повинен складати 5 – 10 хвилин;

  5. Кількість повторень залежить від підготовленості і може складати від 3 до 15 разів;

  6. Потрібно проводити не більше двох тренувань на тиждень.

Очевидно , що таке тренування викликає приріст сили гліколітичних м'язових волокон, оскільки в окислювальних м'язових волокнах іони водню не накопичуються , вони поглинаються мітохондріями.

Для цілеспрямованого впливу на головні м'язові групи можна використати систему полегшеного лідирування (СПЛ) запропоновану Аракеляном Е.Е. зі співавторами [1].Вона дозволяє тягнути спортсмена попереду, що викликає збільшення темпу бігу, активізацію м'язів – згиначів стегна, чи ззаду, що зменшує швидкість просування. При цьому зростає навантаження на м'язи, котрі здійснюють відштовхування.

В експерименті прийняло участь 73 спортсмена відділення легкої атлетики Івано - Франківської обласної дитячо – юнацької спортивної школи, віком 12 – 14 років . Вибірку поділено на чотири групи. Усі спортсмени мали стаж тренування 2 роки та пройшли обстеження до і після експерименту:

-антропометричне ( маса і довжина тіла );

-тестування показників спеціальної фізичної підготовленості ( стрибки у довжину: з місця ; біг: 30 метрів з ходу, 60 метрів , 80 метрів , 150 метрів );

-динамометрію ( в ізометричному режимі вимірювали скорочення м'язів – згиначів і розгиначів кульшового і колінного суглобів ) за допомогою тензометричного динамометра. При діагностуванні сили згиначів кульшового суглобу кут у ньому складав 210 о [1];

-подографію ( вимірювали час опори , польоту , темп бігу і довжину кроку ) .

В експерименті використано систему полегшеного лідирування ( СПЛ ). Вона складається із двигуна і блоку управління. Двигун може виконувати тягу та гальмування за необхідними показниками [1].

Тривалість експерименту складала 5 тижнів. Мікроцикл включав чотири заняття : перше і третє – в експериментальних групах (1-а, 2-а і 3-я) проводились із використанням тренажеру СПЛ; друге і четверте були однаковими у всіх групах і включали засоби фізичної і технічної підготовки.

Спортсмени першої групи в експериментальні дні виконували біг з протидією 15 % маси тіла, із зосередженням на активне відштовхування Тривалість забігу складала 15с, тобто до виявлення локальної втоми м'язів. Забіг повторювали через 8 – 10 хвилин . Кількість повторень складала 5 – 7 разів.

Досліджувані другої групи в експериментальні дні виконували біг в полегшених умовах , з тягою 10 % від маси спортсмена. Тривалість бігу 6 – 7с. Забіг повторюється через 4 – 6 хвилин. Кількість повторень 4 – 6 разів.

Представники третьої групи в перший експериментальний день виконували біг з протидією 15 % , а наступний день біг в полегшених умовах , з тягою 10 % від маси спортсмена. Об'єм навантаження ідентичний спортсменам двох попередніх груп .

Досліджувані контрольної вибірки виконували тренувальну програму у відповідності загальноприйнятим рекомендаціям [3,4,8]. Експеримент організовано на спеціально підготовчому етапі . Кількісна оцінка проведеної роботи представлена у таблиці 1.

В першій експериментальній групі за рахунок збільшення довжини кроку ( в середньому на 4 см ) відбулося достовірне зростання швидкості бігу на 4,4% (p < 0,05), час опори скоротився на 3,9%, а політ збільшився на 3,1%. Силові показники розгиначів стегна , гомілки і згиначів стопи зросли на 17-20% (p < 0,05).

Таблиця 1. Об'єм тренувальних навантажень по базових засобах розвитку швидкісних здібностей

Основні засоби тренування

Групи

1-а

2-а

3-я

4-а

Біг до 60 м із СПЛ, км

3,27

2,87

2,45

-

Біг до 60 м, км

-

-

-

2,9

Стартові вправи , раз

30

60

25

60

Kонтрольний біг до 100 м

520

520

520

520

Kросовий біг (ЧСС 100-150 уд/хв), км

9

9

9

9

Ігри, год.

10

10

10

10

Стрибки ( к – сть відштовхувань)

1100

1100

1100

1100

Загальна фізична підготовка, год.

8

8

8

8

В другій групі пройшло збільшення швидкості на 3,4%, темпу бігу на 4,0% (p < 0,05), час опори і польоту скоротився на 3% і 4,7 % (p < 0,05) відповідно. Силові показники розгиначів стегна, гомілки і згиначів стопи не виявили вірогідних змін, а сила згиначів стегна достовірно зросла 11% ( p < 0,05).

В третій групі відбулося збільшення швидкості бігу на 5,4%, темпу - 2,9%, довжини кроку - 2,2% , тривалість опори і польоту скоротились на 4,8 і 2,7% (p < 0,05). Силові критерії розгиначів і згиначів стегна , гомілки , стопи зросли в проміжку від 14 до 19% (p < 0,05).

Висновок. Збільшення сили м'язів – розгиначів стегна викликає ріст довжини кроку, а зростання сили м'язів – згиначів стегна спонукає до скорочення тривалості опори і збільшення швидкості бігу.

Література:

  1. Аракелян Е.Е., Манжуев С.Х., Бражник И.И. Использование тренажера "облегчающая подвеска" в системе подготовки спринтеров высокой квалификации: Метод. реком. для слушат. высш. шк. тренеров. - М.: ГЦОЛИФК, 1989. - 19 с.

  2. Залесский М. Восстановление в спринтерском беге// Легкая атлетика.— 1981.—№ 4.—С. 6—7.

  3. Левченко А.В. Специальная силовая подготовка бегунов на короткие дистанции в годичном цикле: Автореф. дис...канд. пед. наук. - М., 1982. - 23 с.

  4. Легкая атлетика: Учебн. для ин-тов физ. культ. /Под ред. Н.Г. Озолина, В.И. Воронкина, Ю.Н. Примакова. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: ФиС, 1989. - 671 с.

  5. Многолетняя тренировка юных спортсменов /Под ред. В.Г. Алабина. – Харьков: Основа, 1993. – 243 с.

  6. Селуянов В.Н., Тураев В.Т. Вклад медленных мышечных волокон в мощность, развиваемую в спринтерском беге // Теор. и практ. физ. культ., 1995. - № 4.- С. 43-45.

  7. Тренажеры и специальные упражнения в легкой атлетике /Под ред. В.Г. Алабина, М.Г. Кривоносова. – М.: ФиС, 1982. – 222 с.

  8. Филин В.П.Теория и методика юношеского спорта: Учеб. пос. для ин-тов и техн. физ. культ. - М.: ФиС, 1987.- 128 с.

Loading...

 
 

Цікаве