WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Методика розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової підготовки (реф - Реферат

Методика розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової підготовки (реф - Реферат

Реферат на тему:

Методика розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової підготовки

Зростання рівня результатів у веслуванні та рання спеціалізація спортсменів, що забезпечує високі спортивні досягнення на світовій арені, вимагають пошуку нових підходів до процесу тренування веслувальників на першому етапі багаторічної підготовки, створення передумов успішного засвоєння техніки веслування, оскільки як вважають І.Ф. Ємчук. та Н.В Жмарьов [2], досягнути успіху можна лише за умови коли веслувальники мають високий рівень розвитку спеціальних фізичних якостей, й особливо досконало володіють технікою веслування.

Дослідженням О. Чичкан [8] виявлено, що одним із чинників, який сприяє оволодінню технікою веслування є високий рівень розвитку координаційних здібностей. Належний їх розвиток дозволяє веслувальнику-початківцю швидко оволодівати новими руховими навичками, забезпечувати необхідну варіативність рухів у відповідності з умовами, які виникають в конкретних ситуаціях тренувальної та змагальної діяльності, що загалом є запорукою підвищення спортивних результатів.

В.М. Платонов та М.М. Булатова [5] наголошують, що досягти високих результатів у руховій діяльності можна лише за умови володіння високим рівнем розвитку здатності оцінювати і тонко регулювати динамічні, часові і просторові параметри рухів. Найвищих результатів досягають спортсмени, які володіють високим рівнем сенсорно-перцептивних можливостей, що проявляється через досконалість таких спеціалізованих сприйняттів (відчуттів), як "відчуття води", дистанції, часу, партнера.

У сучасній системі підготовки веслувальників різної кваліфікації та різних вікових груп, зазвичай, не приділяється належна увага розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів [3].

Удосконалення методики розвитку здібності до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової підготовки (до виходу на воду) допоможе їм раціонально реалізовувати м'язову силу, швидкісні здібності, витривалість в структурі основної рухової діяльності і в подальшому досягти належного рівня технічної підготовки.

В процесі проведення дослідження нами використовувались: теоретичний аналіз; методи математичної статистики; метод педагогічних контрольних випробувань (тести): 1). човниковий біг із перенесенням кубиків по спіралі. Обладнання. 2 кубики; 6 розмічених кіл діаметром 50 см; відстань між центрами кіл 3 м. Проведення тесту. За командою "Руш!" учасник тестування бере перший кубик і переносить його у третє коло. Вертається за другим кубиком, який переносить у четверте коло, і т.д. Доторкнувшись кубиком шостого кола, учасник тестування виконує перестановку кубиків у зворотному напрямку. Результат. Час, зафіксований з моменту подачі команди "Руш!" до торкання підлоги кубиком шостого кола, з точністю до 0,1с; 2). човниковий біг із перенесенням кубиків з одного ряду в другий. Обладнання. 6 дерев'яних кубиків, що знаходяться в лівих колах човникової дистанції; секундомір; розмічена дистанція човникового бігу: 12 кіл діаметром 50 см, відстань між центрами кіл в ряду — 3 м, відстань між центрами кіл у двох рядах — 5 м. Проведення тесту. За командою "Руш!" учасник тестування нахиляється, бере перший кубик і переносить його у паралельне коло, що знаходиться праворуч. Потім біжить до другого кубика і знову переносить його в паралельне пусте коло. Так послідовно переносяться всі кубики з лівого боку човникової дистанції на правий. Результат. Час, витрачений на подолання човникової дистанції, зареєстрований з точністю до 0,1с.) [7].

Експеримент проводився з вересня 2004 року до жовтня 2005 року на базі дитячо-юнацької спортивно школи "Буревісник" м.Тернополя.

У досліджені взяло участь 42 хлопчики 11-12 років. Контрольну групу складали 22 хлопчики, які тренувались у відповідності з навчальною програмою для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності. 20 хлопчиків склали експериментальну групу, тренувальні заняття в якій проводились за розробленою експериментальною програмою з пріоритетним застосуванням засобів і методів розвитку координаційних здібностей.

Процес координаційної підготовки веслувальників був поділений на три етапи. Співвідношення засобів розвитку координації дітей визначався етапом підготовки веслувальників. Перший період підготовки тривав з вересня до січня. В цей час ми комплексно розвивали всі КЗ веслувальників-початківців. Під час другого етапу (лютий-квітень) цілеспрямовано розвивали здібність до оцінки та регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів, здібність до утримання рівноваги, здібність до відчуття ритму та здібність до довільного розслаблення м'язів) співвідношення вправ становило 40%-60% на користь спеціальних КЗ. Третій етап (травень-липень) передбачав підготовку у човнах. Співвідношення обсягу засобів змінилось у бік спеціальних КЗ веслувальників і становило 20%-80% відповідно на кожному окремому занятті.

У відповідності з ідеєю В.П. Озерова [4], усі вправи, які використовувались у процесі підготовки веслувальників на етапі початкової підготовки були розділені на дві групи: 1). вправи, що розвивають загальну координацію; 2). вправи, що удосконалюють координацію рухів у структурі основної змагальної діяльності.

До першої групи були віднесені біг, стрибки, ходьба, різноманітні загально гімнастичні вправи, рухливі та спортивні ігри, вправи ідеомоторного характеру, вправи з обручами, скакалками, набивними м'ячами, тенісними, футбольними та баскетбольними м'ячами, гімнастичними палицями. До другої групи були віднесені вправи, що виконуються в умовах наближених до веслування та безпосередньо при веслуванні (вправи з веслом, вправи на тренажері, на гребному містку, вправи у човні).

При удосконаленні здібності до оцінки та регуляція динамічних і просторово-часових параметрів рухів до першої групи були віднесені вправи з акцентом на точність виконання за часовими, темповими та просторовими параметрами; виключення або обмеження зорового і слухового контролю за руховими діями; до другої - вправи з веслами різного розміру, різної ваги, з різною величиною лопасті, веслування на тренажерах, на містку, веслування в несприятливих погодніх умовах (вітер, хвиля, сильний шум), долання дистанції з заданим темпом і ритмом (звуко- та світло- лідери).

Для успішного вдосконалення координаційних здібностей веслувальників-початківців при дотриманні специфічних принципів спортивного тренування та підбору адекватних засобів, ми використовували ряд методичних прийомів [1]. Методичні прийому ми розділили на дві групи. Першу групу склали методичні прийоми які використовували для розвитку КЗ веслувальників-початківців в звичайних умовах; другу групу склали методичні прийоми які застосовували в процесі виконання вправ в структурі основних змагальних дій (рис 1).

Рис 1. Методичні прийоми удосконалення здібності до оцінки та регуляція динамічних і просторово-часових параметрів рухів веслувальників на етапі початкової підготовки.

Результати дослідження та їх обговорення. До початку експерименту між контрольною та експериментальною групою достовірних розбіжностей не виявлено (p>0,05).

Loading...

 
 

Цікаве