WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Дитячий травматизм, його профілактика та реабілітація засобами фізичного виховання - Реферат

Дитячий травматизм, його профілактика та реабілітація засобами фізичного виховання - Реферат

Перевага експериментальної програми особливо проявляється через 2 місяці. В усіх дітей ЕГ досягнуто добрих і задовільних результатів у відновленні всіх вище зазначених видів рухів. Варто зазначити, що відновлення амплітуди променево-ліктьової девіації та супінаційно-пронаційних рухів протягом усього періоду реабілітації відбувалося повільніше в обох групах, але у дітей ЕГ ці показники були вищими.

Важливим показником відновлення функції травмованої кінцівки є функціональний стан м'язів, який ми оцінювали за рівнем їх атрофії, абсолютною силою та тонусом (рис. 5). На час зняття гіпсової пов'язки в усіх дітей за досліджуваними показниками були незадовільні результати (за бальною системою оцінювання). Через місяць після зняття гіпсової пов'язки у 65,7% дітей ЕГ периметр верхньої третини травмованого передпліччя наближався до показників норми.

а б

в г

Рис. 1. Відновлення долонної (а) й тильної флексії (б) та амплітуди променево-ліктьової девіації (в) і супінаційно-пронаційних рухів у дітей експериментальної та контрольної групи в процесі реабілітації: І – на час зняття гіпсової пов'язки; ІІ – через 1 місяць після зняття гіпсової пов'язки; ІІІ – через 2 місяці після зняття гіпсової пов'язки.

У 25,7% встановлено задовільні результати, незадовільні склали 8,6%. За цей час добрі результати у КГ склали 52,5%, задовільні – 32,5%, а 15,0% дітей мали незадовільні результати.

Добрих показників сили м'язів травмованого передпліччя за цей час досягнуто у 71,4% дітей ЕГ та у 57,5% КГ, задовільних – відповідно у 20,0 і 25,0% дітей. Незадовільні результати були у 8,6% дітей ЕГ та у 17,5% дітей КГ.

Рис. 5. Динаміка відновлення амплітуди рухів долонної та тильної флексії дітей ЕГ та КГ у процесі реабілітації

Рис.6. Динаміка відновлення амплітуди променево-ліктьової девіації дітей ЕГ та КГ у процесі реабілітації

вРис.7. Динаміка відновлення амплітуди супінаційно-пронаційних рухів дітей ЕГ та КГ у процесі реабілітації

У процесі перманентного спостереження за показниками відновлення трофіки м'язів дітей обох груп було виявлено, що найповільніше відновлюється м'язовий тонус. Через місяць після зняття гіпсової пов'язки добрих результатів за цим показником досягнуто у 62,9% дітей ЕГ та у 52,5% КГ, задовільних – відповідно у 31,4 та 25,0%. Незадовільні результати мали 5,7% дітей ЕГ і 22,5% КГ

Через 2 місяці після зняття гіпсової пов'язки у дітей ЕГ утримувалася позитивна динаміка за показниками відновлення функціонального стану м'язів порівняно з КГ. Ефективність нашої програми підтверджується статистично достовірними результатами відновлення функціонального стану травмованого передпліччя дітей ЕГ.

Таким чином, отримані дані свідчать, що запропонована нами програма фізичної реабілітації виявила свою ефективність уже протягом першого місяця занять, досягнуті результати реабілітації дозволили не тільки скоротити терміни медичної реабілітації дітей, але й забезпечити оптимальні умови їх повного функціонального відновлення щодо повноцінної участі як в побутовій, так і навчальній діяльності.

Висновки

1. Аналіз наукової літератури з означеної проблеми виявив, що дитячий травматизм є складною й невирішеною проблемою. Незважаючи на профілактичні заходи, рівень дитячого травматизму залишається високим.

2. Вивчення стану нервової системи дітей з травмою опорно-рухового апарату показало, що серед травмованих юнаків і дівчат усіх вікових груп переважають особи із середньо-слабкою і слабкою силою та низькою і середньою лабільностю нервових процесів, а визначаючи групи ризику шляхом опитування (12-факторний опитувальник Р. Кеттелла), треба враховувати високі значення особистісних факторів D, F, O, Q4.

3. Програма фізичної реабілітації дітей з переломами кісток нижньої третини передпліччя для досягнення очікуваного ефекту повинна базуватися на педагогічних принципах; передбачати відповідні форми та методи роботи. Ефективність реалізації програми вимагає адекватних педагогічних умов.

4. Етапність відновного лікування слід розробляти індивідуально для кожної дитини, що виявлялося у характері вибраних рухових дій та послідовності їх використання: від ідеомоторних вправ до ізометричних напружень скелетних м'язів, від пасивних до активних рухів у травмованому суглобі та працетерапії. Розроблена та впроваджена нами програма фізичної реабілітації довела свою ефективність як за клінічними, так і за функціональними показниками.

5. Розробляючи технологічну схему проведення кінезітерапевтичних заходів у процесі фізичної реабілітації дітей з переломами кісток нижньої третини передпліччя необхідно формувати періоди та етапи реабілітації, їх загальні і спеціальні завдання, враховуючи вид та характер перелому, патологічні процеси, що відбуваються у травмованому сеґменті, індивідуальні особливості дитини та наявність супутніх захворювань. Комплекси вправ при цьому необхідно орієнтувати на поступове збільшення амплітуди рухів у променево-зап'ястковому суглобі та профілактику розладів функціонального стану м'язів травмованого сеґмента.

Список використаних джерел
  1. Андрианов В.Л. Экологически обусловленная патология опорно-двигательной системы у детей //Материалы VI съезда травматологов-ортопедов СНГ. – 1993. – С.5.

  2. Андрианов В.Л., Дулин М.С., Овечкина А.В. Сравнительная оценка состояния опорно-двигательного аппарата детей при различном характере загрязнения окружающей среды //Вестник травматологии и ортопедии им. Приорова. – 1994. – № 2.– С. 15-17.

  3. Показники травматолого-ортопедичної допомоги населенню України 1996-2002. – К.– 2003. – 120 с.

  4. Вадимов Я.С. Детский спортивный травматизм в Италии //Теория и практика физической культуры. – 1988. – № 10. – С.58-59.

  5. Бондаренко Н.С., Довгань Б.А., Довгань С.Б., Беда Ю.Ф. Парирующие переломо-вывихи костей предплечья и их особенности у детей //О.Т. и П. – 1997. – № 4. – С.53-56.

  6. Фисенко Л.И. Особенности восстановительного лечения детей с повреждениями опорно-двигательной системы. //Материалы научно-практической конференции. Вып. Ш.- Евпатория, 1995.– С. 61.

  7. Усикова Т.Я., Холодарев А.П., Лымарь Л.Г., Верещагин С.И. Осложнения, переломы длинных костей у детей //О.Т. и П. – 1991. – № 11. – С.45-51.

  8. Конох А.П. Профилактика травматизма у младших школьников средствами физического воспитания: Автореф. дисс. ...к. н. по физ. восп. и спорту.– К., 2000.– 20 c.

  9. Ли Синь. Построение программы физической реабилитации при реплантации повреждённой кисти. – Дисс. ... к. п. н. – К., 1996.– 156 с.

  10. Бойко И.В. Нестабильные переломы и переломо-вывихи проксимального отдела костей предплечия: Автореф. дис. ... канд. мед наук.– Харьков, 2001.– 19 с.

  11. Хонвалу Фарібоз. Фізична реабілітація хворих після мікрохірургічного відновлення ушкодженого нервово-м'зового апарату верхніх кінцівок: Автореф. дис. ...к.п.н.– К., 1998.– 18 с.

  12. Хашем Хасад Али. Статические и динамические физические упражнения в программе комплексной реабилитации пострадавших с повреждениями мягких тканей верхних конечностей: Автореф. дисс. ...к. п. н. К., 1991.– 19 с.

  13. Гурьев С.Е. Травматизм среди детей в городской и сельской местности и его комплексная профилактика: Дис...к. м. наук. – Киев, 1991. – 177 с.

  14. Климовицкий В.Г. Клиническо-статистическая характеристика детского травматизма и его профилактика: Автореф. дис...к.м.н. – Донецк, 1992. – 19 с.

Loading...

 
 

Цікаве