WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Дитячий травматизм, його профілактика та реабілітація засобами фізичного виховання - Реферат

Дитячий травматизм, його профілактика та реабілітація засобами фізичного виховання - Реферат

Програма фізичної реабілітації дітей з переломами кісток нижньої третини передпліччя, що лікувалися консервативним шляхом, включає три періоди (іммобілізаційний, функціональний, тренувальний). Патоґенетично іммобілізаційний період ми розділили на підготовчий, основний та заключний етапи, які склали основу розробленої і впровадженої технологічної схеми проведення кінезітерапевтичних заходів у процесі фізичної реабілітації дітей з переломами кісток нижньої третини передпліччя, яка враховувала індивідуальні особливості дитини, вид перелому, стан травмованої кінцівки, наявність супутніх захворювань (таблиця 1). На цій основі також було визначено загальні та спеціальні завдання кожного періоду та етапу фізичної реабілітації.

Таблиця 1

Технологічна схема проведення кінезітерапевтичних заходів

у процесі фізичної реабілітації дітей з переломами кісток

нижньої третини передпліччя

Період

Етап реабілітації

Характеристика програми кінезітерапії

Іммобілізаційний

І етап– підготовчий

Перші 1–3 дні

Підготовча частина:

Комплекс вправ: ЗРВ і ДВ –1:1.

Основна частина:

СВ – посилання імпульсів до травмованої зони.

Тривалість – 1/3 загального часу.

Заключна частина: ЗР і ДВ – 1:1.

Час занять – 7-10 хв.

Кількість занять на день – 2-3 рази.

Частота повторень вправ – 4-6 разів.

ІІ етап –основний2–2,5 тижні

Підготовча частина:

комплекс вправ:

ЗРВ і ДВ – 1:1

СВ – 25%; ЗР і ДВ – 75%.

Тривалість – 1/3 загального часу.

Заключна частина:

ЗР і ДВ – 1:1.

Час занять– 15-20 хв.

Кількість занять на день – 2-3 рази.

Частота повторень вправ – 8-10 разів.

ІІІ етап – заключний

за 3–4 дні до зняття гіпсової пов'язки

Підготовча частина:

комплекс вправ: ЗРВ і ДВ – 1:1

Основна частина:

СВ – 25% (уведення вправ з поступовим навантаженням за віссю травмованого сеґмента);

ЗР і ДВ – 75%. Тривалість – 1/3 заняття.

Заключна частина:

ЗР і ДВ – 1:1.

Час занять – 20-25 хв.

Кількість занять на день – 2-3 рази.

Частота повторень вправ – 8-10 разів.

Педагогічні бесіди.

Функціональний

2,5 – 3,5 тижні

Підготовча частина:

комплекс вправ:

ЗР і ДВ – 2:1.

Основна частина:

СВ і ЗРВ 50% – 50%.

Тривалість – 1/2 заняття.

Заключна частина:

ДВ і ЗР – 1:2.

Час занять – 25-30 хв.

Кількість занять на день – 2-3 рази.

Частота повторень – 8-10 разів.

Тренувальний

Через 1,5 – 2 місяці з часу травми

Вправи, спрямовані на ліквідацію залишкових явищ після перенесеної травми у вигляді незначного обмеження рухів, зниженої сили й тонусу м'язів. У цьому періоді діти займалися в основній медичній групі із застереженнями щодо вправ з обтяженнями, висів, упорів, підтягувань.

Примітки:

ЗРВ – загальнорозвиваючі вправи, СВ – спеціальні вправи, ДВ – дихальні вправи.

Тривала фіксація верхньої кінцівки при переломі кісток нижньої третини передпліччя призводить спочатку до функціональних, а пізніше до морфологічних змін у тканинах. Суттєвим є той факт, що в іммобілізаційному періоді деякі м'язові групи вимушено виключаються з роботи, тому після зняття гіпсової пов'язки різні м'язи знаходяться в нерівноцінному стані. З цією метою ми пропонуємо фізичні вправи для відновлення м'язів, які зазнають значних морфофункціональних змін у період іммобілізації.

Комплекси вправ орієнтовані на поступове збільшення амплітуди рухів у променево-зап'ястковому суглобі, збільшення сили м'язів та профілактику трофічних розладів травмованого сеґмента.

Ефективність експериментальної програми оцінювали за результатами аналізу клінічних та функціональних показників травмованого сеґмента дітей експериментальної і контрольної групи в різні терміни після закритої репозиції уламків та фіксації передпліччя гіпсовою пов'язкою.

Серед клінічних показників враховували больовий синдром, оскільки він значною мірою визначає функціональні результати реабілітації. Біль у променево-зап'ястковому суглобі, що посилювався під час рухів із незначним фізичним навантаженням, на час зняття гіпсової пов'язки був виявлений в усіх дітей ЕГ і КГ, що було оцінено нами як незадовільний результат. Через місяць після зняття гіпсової пов'язки та реабілітації незадовільні результати в ЕГ склали 8,6%, у КГ – 17,5%, задовільних результатів досягнуто у 40% дітей ЕГ та 52,5% КГ. Водночас добрих результатів реабілітації досягнуто у 51,4% ЕГ і у 30% КГ. Через 2 місяці після зняття гіпсової пов'язки в усіх дітей ЕГ досягнуто добрих і задовільних результатів, а у КГ незадовільні результати склали 7,5%.

Таким чином, результати досліджень показують, що у ліквідації больового синдрому заняття за розробленою нами програмою фізичної реабілітації є ефективніші, ніж традиційні.

Важливим критерієм оцінки ефективності відновних процесів при переломах кісток є термін консолідації кісткових уламків, оскільки зрощення перелому визначає не тільки перехід від іммобілізаційного до функціонального періоду реабілітації, але й дозволяє розширити арсенал реабілітаційних засобів.

Консолідація кісткових уламків на час зняття гіпсової пов'язки відбулася у 91,4% дітей ЕГ та у 77,5% дітей КГ, сповільнену консолідацію виявлено у 8,6% дітей ЕГ та 22,5% дітей КГ. Причинами сповільненої консолідації були вторинні зміщення кісткових уламків, що вимагало повторної репозиції уламків та тривалішої фіксації гіпсовою пов'язкою. Через місяць після зняття гіпсової пов'язки у всіх дітей ЕГ досягнуто консолідації перелому, у 7,5% дітей КГ повне зрощення не відбулося. Через 2 місяці з часу зняття гіпсової пов'язки в усіх дітей ЕГ і КГ переломи зрослися.

Згідно з бальною системою оцінки результатів консолідації кісткових уламків як в експериментальній, так і в контрольній групах дітей отримано позитивні результати. Проте кількість дітей зі сповільненою консолідацією перелому в ЕГ була у 3 рази меншою, ніж у КГ.

Отже, запропонована нами програма фізичної реабілітації позитивно впливає на процес формування та моделювання кісткової мозолі, а диференційовано підібрані, згідно з періодами та етапами реабілітації, фізичні вправи сприяють профілактиці вторинного зміщення кісткових уламків.

Відновлення повного обсягу рухів у суглобах травмованого сеґмента є не тільки важливим показником ефективності реабілітації, але й надалі визначає функціональну здатність верхньої кінцівки. Аналізуючи динаміку відновлення обсягу рухів променево-зап'ясткового суглоба (рис. 1, 2, 3, 4) нами встановлено, що на час зняття гіпсової пов'язки в ЕГ і КГ дітей спостерігалося значне обмеження всіх видів рухів.

Разом з тим необхідно зазначити, що початковий обсяг рухів променево-зап'ясткового суглоба у дітей ЕГ був дещо вищим, ніж у КГ. Через місяць після зняття гіпсової пов'язки добрих результатів у відновленні долонної флексії досягнуто у 82,8% дітей ЕГ, тильної – у 74,3%, променево-ліктьової девіації – у 65,7%, супінаційно-пронаційних рухів – у 68,6%. У КГ ці показники були меншими і склали відповідно 65,0, 57,5, 40,0 та 35,0%.

Loading...

 
 

Цікаве