WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я - Реферат

Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я - Реферат

Реферат на тему:

Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров'я

В цілому проблема здоров'я людини поставлена сьогодні в один ряд з такими фундаментальними науками як біологія, фізика, хімія. По своїй практичній значимості, вона вважається однією із найскладніших проблем сучасної цивілізації.

Узагальнюючи погляди фахівців відносно феномену здоров'я, можна сформулювати ряд аксіоматичних положень: 1) абсолютного здоров'я не існує. Це ідеал; 2) жодна людина не буває здоровою впродовж всього життя; 3) кожна людина може бути здоровою у відповідних умовах життя (умови сприятливі для однієї людини можуть бути несприятливі для іншої).

При всій важливості поняття здоров'я не так просто дати йому вичерпну характеристику. Опираючись на висновки П.І. Калью (1988) можна виділити домінуючі підходи в цьому плані : 1) нормальна функція організму на всіх рівнях його організації (оптимальне протікання біофізичних, біохімічних і фізіологічних процесів, які сприяють індивідуальному виживанню і розмноженню); 2) динамічна рівновага між внутрішним і зовнішним середовищем; 3) здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій; 4) властивість організму адаптуватися до постійних змін життя в оточуючому середовищі; 5) відсутність недуг; 6) повне фізичне, духовне і соціальне благополуччя. Беручи до уваги аналіз сутнісних ознак здоров'я можна виділити декілька його моделей: медичну, біомедичну, біосоціальну та ціннісно-соціальну моделі.

Здоров'я – цінність для людини, необхідна передумова для повноцінного (якісного) життя задоволення матеріальних і духовних потреб, участі в трудовій, соціальній, науковій, культурологічній та інших видах діяльності. Саме тому ціннісно- соціальна модель здоров'я в найбільшій мірі відповідає визначенню здоров'я, сформульованого ВОЗ.

Необхідно звернути увагу на те, що одні автори (Гарбузов В.И., 1995) трактують поняття здоров'я як стан, інші (Казначеев В.П., 1983; Апанасенко Г.Л.,1 998) як динамічний процес. Проте, здоров'я необхідно розглядати в органічній єдності процесу збереження і розвитку психофізіологічних функцій, працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості життя, яка залежить від багатьох чинників, в тому числі від способу життя.

В стратегічному відношенні особливо великого ефекту в цьому аспекті можна очікувати, якщо сконцентрувати зусилля на вивченні факторів, які впливають на ставлення особистості до власного здоров'я.

Спосіб життя – це одна з найважливіших біосоціальних категорій, яка інтегрує уявлення про відповідний тип життєдіяльності людини (Никифоров Г.С.,2003). Він характеризується особливостями повсякденного життя людини, яке охоплює його трудову діяльність, побут, форми дозвілля, участь в громадському житті, матеріальні і духовні потреби, норми і правила поведінки тощо. В даний час, доведено, що із сукупності всіх факторів детермінуючих здоров'я людини, 55% припадає на спосіб життя. В свою чергу, до основних факторів, які визначають спосіб життя людини необхідно віднести: матеріальні умови життя, рівень загальної культури і освіченості, статеві, вікові і конституційні особливості людини, кількість здоров'я, якість довкілля, професію, особливості сімейних відносин і сімейне виховання, звички людини, можливості щодо задоволенння біологічних і соціальних потреб. При цьому, спосіб життя людини включає три категорії: рівень, якість і стиль життя (Лаптев А.К., 1998). Даючи оцінку кожної з цих категорій у формуванні здоров'я людини, необхідно відзначити, що при певних рівних можливостях перших двох (рівень і якість), які носять суспільний характер, здоров'я людини в значній мірі залежить від стилю життя, який має персоніфікований характер і визначається історичними і національними традиціями та індивідуальною схильністю.

Поняття „здоровий спосіб життя" – це концентрований вираз взаємозв'язку способу життя і здоров'я людини. Здоровий спосіб життя об'єднує все те, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських і побутових функцій в оптимальних для здоров'я умовах. Він орієнтує діяльність індивідуму в напрямку зміцнення і розвитку індивідуального і суспільного здоров'я.

Здоровий спосіб життя, без будь-яких заперечень необхідно вважати мудрою і фундаментальною основою людського буття в його спрямуванні до

тілесно-духовного вдосконалення кожного індивідуму. В широкому розумінні- це природній шлях до взаємоудосконалення людини в природі і природи в людині через пізнання її законів .

Чому так важливо на даний час висвітлювати прроблему здорового способу життя? Причин багато (неспроможність сучасної медицини перед проблемою зростання хронічних „недуг" цивілізації, катастрофічне зменшення резистентності організму людини до патогенних факторів довкілля), вони носять різній характер, але ми виділимо головні, які тісно пов'язані з сутністю людини і її духовністю. По-перше, це те, що в свідомості людей відсутня світоглядно-конструктивна основа щодо постійної турботи про своє здоров'я і процвітання суспільства та природи. По-друге, власне психологічні прблеми, пов'язані з індивідуальним здоров'ям людини, її здоровим способом життя (послідовнісь щодо розуміння різних законів і механізмів здорового способу життя, особливо важливих в умовах зростаючого негативного впливу психоемоційних факторів; стан самосвідомості сучасної людини, який дозволяє тонко розуміти фізичне і духовне здоров'я і зміцнювати його зворотнім біологічним зв'язком). Враховуючи вище сказане виникає потреба розглянути життєдіяльність людини в контексті ноосферного мислення (Вернадский В.И., 2002).

Суб'єктивним аспектом ноосферного мислення є відчуття власного „Я". Самосвідомість вказує на зв'язок процесів відчуттів та уявлень. Ці елементи-уявлення входять в найбільш близькі стосунки з „Я". Вони складаються із загальних відчуттів і уявлень про власне тіло, які виникають із сукупності змісту свідомості і тісно переплітаються з відчуттям власного „Я". В психології (Вундт В., 1877) ця якість дістала назву самосвідомості. Самосвідомість складають елементи, які входять в неї на основі найбільш близьких відношень, які виникають із загальних відчуттів і уявлень власного тіла.

У відповідності до законів психологічного розвитку, цей взаємозв'язок елементів можна розглядати в трьох аспектах: зв'язок вольових процесів, зміст вольових процесів, відчуття і афекти, які їх супроводжують. В такий спосіб, день за днем відбувається самосприйняття самого себе, розуміння того, чому віддавати перевагу задля досягнення гармонії.

Розглянемо, що є пріоритетним для самосприйняття в русі по шляху до здорового способу життя :

- „Я" тілесне (ідентифікація власного „Я" з тілом); самоідентифікація (усвідомлення себе як одного і того ж, але змінної особистості впрродовж всього життя);

- досягнення особистої ідентичності пов'язаної зі статтю, її проблемами і способами розв'язання суперечностей між сексуальними намаганнями і вимогами моралі, а також визначенням відповідних життєвих цілей;

- самоповага, в тому числі і гордість за красиве здорове тіло і здоровий Дух.

У формуванні здорового способу життя ці пріоритети є головними щодо вираження глибинної сутності „Я". Особистісна інтериоризація зовнішних відношень, які формують відчуття любові і є основою благополуччя, радості, співчуття, впливаючи тим самим на спосіб життя, здоров'я індивідуму, сім'ї, роду і в цілому – народу.

Водночас особистісна інтериоризація зовнішнього світу означає розширення „ Я" за межі органічного тіла індивіда. Інтериоризація має місце тоді, коли зовнішні відношення стають таким змістом досвіду, який інтегрується на вищих рівнях індивідуальної організації (самосвідомості) і спонукає до участі в цьому досвіді особистісного „Я".

Опосередковано названі вище причини і пріоритети впливають на всі прояви людини, в тому числі і на його спосіб життя. Поряд з цим дзеркальне „Я" – це і уявлення про те, як нас бачать інші, реакція на ці оцінки, які проявялються в роздумах, задоволенні, відчвутті стиду , вини тощо.

Отже, рух „Я" до власного здоров'я в концепції індивідуального здорового способу життя – це такий процес у свідомості індивіда, який є генералізованою суб'єктивною, когнітивно-емоціональною трансформацією реакцій соціального середовища на його власну поведінку. Цей процес в утвердженні здорового способу життя дуже важливий, так як в ХХ столітті втрачений зв'язок поколінь в передачі та щоденному використанні людської мудрості, накопиченої впродовж багатьох тисячоліть і зконцентрованої в екозберігаючих, культурно-оздоровчих і духовно-моральних традиціях.

Loading...

 
 

Цікаве